Людство повинно позбутися війни, інакше війна позбудеться людства.
Джон Кеннеді, 35-ий президент США

Ірреальний звіт перед ЮНЕСКО

В опублікованому листі України до Комітету Всесвітньої спадщини – ні слова про скандальні об’єкти у буферній зоні Софії та Лаври
3 лютого, 2017 - 19:54
Фото: From-ua.com

Щороку початок лютого для України – це своєрідний тест на те, як зберігаємо культурну спадщину. Офіційний Київ має звітувати перед Комітетом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про виконання наданих нам рекомендацій. Остання сесія Комітету, що проходила у липні минулого року у Стамбулі, була для України чи не найгарячішою. Експерти міжнародної організації були всерйоз налаштовані (і навіть підготували відповідний проект рішення), щоб включити об’єкт  «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра (Україна)» у так званий чорний список. А це означав би «виліт» із реєстру пам’яток ЮНЕСКО. Дивом нашій делегації вдалося переконати Комітет лишити все, як є. Натомість наша сторона пообіцяла виконати всі рекомендації. Чи дотримали слова? Так, 3 лютого Міністерство культури України оприлюднило «Звіт про стан збереження об’єкту всесвітньої спадщини і виконання рекомендацій 40-ї сесії КВС ЮНЕСКО». Але в ньому жодного рядка про проблемні місця буферної зони двох святинь.

ОСТАННЄ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЮНЕСКО

Для початку варто нагадати про проблеми, які оминув звіт та про які добре обізнані кияни. Передусім про найскандальніше і найболючіще місце, за що нас таки можуть виключити з пам’яткоохоронного списку, це будівництво елітного житлового комплексу «Фреско Софія» на вулиці Гончара 17-23, за якихось кількадесят метрів від Національного заповідника «Софія Київська». За нього нас «сварили» у ЮНЕСКО неодноразово, а ми багато разів обіцяли змусити забудовника знизити поверховість до допустимого рівня, а це 25 метрів, аж ніяк не 33 чи 35, як насправді планує ТОВ «Інвестиційно-будівельна група». Якщо це порушення не усунемо, на 41-ій сесії ЮНЕСКО знову порушать питання про внесення Софії та Лаври до списку тих, що перебувають під загрозою.

Та поки що ситуація кардинально не змінилась. Забудовник знижувати поверховість не збирається. На його позицію не впливають ні відповідні рішення КМДА, ні анульований Державною архітектурно-будівельною інспекцією дозвіл на будівництво. ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» наразі оскаржує це у судах.

 Члени Комітету Всесвітньої спадщини також нарікали, що Київ має щось зробити із 47-поверховим хмарочосом на Кловському узвозі, 7а, який повністю перекриває панораму на Києво-Печерську Лавру. Оскільки цей об’єкт не входить до буферної зони пам’яток, місто по суті нічого зробити не може, але визнало, що будівля таки спотворює горизонт.

Ясна річ, аби втриматися у списку, у буферній зоні Софії та Лаври не має бути нових неправомірних будівництв. Та за цей рік зародилась кардинально протилежна тенденція. Існує як мінімум три локації у буферній зоні Києво-Печерської Лаври, де планується або вже ведеться будівництво. Так, на вулиці Лейпцизькій, 13 ПАТ «ХК «Київміськбуд» зводить каскадні будинки від семи до 17 поверхів. На вулиці Лаврська, 6 може з’явитися готельно-офісний центр з підземним паркінгом, висота будови від п’яти до дев’яти поверхів. І свіжа «гаряча» точка – житловий комплекс «Лавра» на вулиці Лаврській, 16, фактично напроти Києво-Печерської Лаври. На появу кожного з цих об’єктів мали б реагувати Міністерство культури та дирекція Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Та тут мовчать, не згадуючи про це у звіті до ЮНЕСКО.

НЕМА ПРОБЛЕМ – НЕМА СКАНДАЛІВ

Сам звіт, опублікований на сайт Мінкульту, це хороша ілюстрована презентація, у якій, ще раз зауважимо, ні слова про незаконні будівництва. Більша частина документу присвячена ремонтно-реставраційним роботам у заповіднику «Софія Київська» та Андріївській церкві, що входить до нього. А от у текстовій частині звіту, котру «Дню» надіслала для ознайомлення член Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, активістка ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» Ірина Нікіфорова, є кілька цікавих моментів.

Крім згаданих фактів про реставраційні роботи у Софії, Мінкульт звітує про аналогічні роботи на території Києво-Печерської Лаври, наголошуючи, що жодного будівництва там не ведеться, виключно реставраційні та відновлювальні роботи відповідно до розробленого Плану реабілітаційних заходів для монастирського господарського двору на Дальніх печерах Києво-Печерського заповідника. Насправді ж заповідник дозволяє УПЦ МП будувати на своїй території багатоповерхову споруду з підземним паркінгом. Як це вплине на святиню, територія якої належить до зсувонебезпечних? У звіті відомства наголошують, що проведуть необхідні зсувонебезпечні роботи при виконанні згаданого Плану реабілітаційних заходів.

 Також відомство нагадує ЮНЕСКО, що «задля унеможливлення будівництва та відведення земельних ділянок для містобудівних потреб без чітко визначених умов та обмежень, Київська міська рада прийняла рішення «Про введення тимчасової заборони (мораторію) на будівництво та продаж земельних ділянок у межах охоронних (буферних) зон міста Києва». Чудове рішення, яке б мало унеможливити появу нових житлових чи готельних комплексіВ поблизу Лаври та Софії, однак реалії свідчать про протилежне.

І «родзинка» звіту-презентації – нагадування про скандальні об’єкти на Кловському узвозі, 7а або ж на вулиці Гончара, 17-23 із ремаркою, що історико-містобудівні обґрунтування на них видавались протягом 2011-2014 років. Натякають, що нині ситуація зовсім інша? А як же тоді згадані нами три гарячі точки поблизу Лаври?

«МИ ПОКАЗУЄМО ЮНЕСКО ПРОЕКТИ, ПРО ЯКІ ВОНИ ЧАСТО НЕ ЗНАЮТЬ»

«Такі звіти – звичайна практика. Це позиція страуса, замість того, щоб проблему вирішувати, ми вдаємо, що її не існує, - зауважує Ірина Нікіфорова. – Є приклади, коли міста не бояться втратити статус, але при цьому шукають із ЮНЕСКО компроміси. Приміром, кілька років тому для Дрездена, де під охороною ЮНЕСКО була долина річки Ельба, потрібне було будівництво мосту, який справді паплюжив вигляд об’єкту. У місті провели референдум, мешканці вирішили, що міст важливіший та погодились, що їх виключають зі списку, але міська влада домовилась із ЮНЕСКО, що втраплять в іншу номінацію. А в нас проблему просто намагаються приховати. Єдиний прецедент – це пониження поверховості на Десятинному провулку, 3-5, а на висотку на вулиці Гончара, 17-23 місто вплинути не може. Але треба правильно розставляти пріоритети, хоча б далі не давати дозволи на недопустимі об’єкти».

Як наголошує Ірина Нікіфорова, Україні слід готуватися не лише до звіту перед ЮНЕСКО, а й до реального спілкування з експертами організації. Їхній приїзд очікується у середині квітня. «Вони побачать усе на власні очі, от у звіті пишуть, що на території Лаври не будівництво, а реставрація та реконструкція втрачених будівель, що ні на що не впливає, але насправді це не так, є постійні загрози зсувів, - додає активістка. – Добре, що експерти ЮНЕСКО зустрічаються не тільки з керівництвом Мінкульту та заповідників, вивчають детально усі документи, а також спілкуються з активістами. Ми не прикрашаємо дійсність, а показуємо їм реальність, розповідаємо про проекти, про які вони часто не знають».

Інна ЛИХОВИД, «День»

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ