Наука – це корінь і насіння, і основа всякої користі як батьківщини, так і церкви
Феофан Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Подумаймо про імунітет

Як зміцнити захисні сили організму в міжсезоння
4 листопада, 2010 - 00:00
ВАЛЕНТИНА ЧОП’ЯК

Фахівці вважають, що, з точки зору біоритмів, осінь — найнестабільніший і найскладніший для організму період року, позаяк треба постійно пристосовуватися до витівок погоди. Ми вже неодноразово говорили про те, що серед усіх систем, що забезпечують безперебійну роботу організму, тільки система імунітету виконує захисну функцію. Як її підтримати, розповідає головний клінічний імунолог України, професор Валентина ЧОП’ЯК.

— Усі ми наражаємося на сезонні імунодефіцити, — говорить Валентина Володимирівна. — Власне, кінець осені — той період, коли слабше працює імунна система, особливо імунна система слизівок. А почну я нібито з найпростішого. Передовсім, восени нашу імунну систему підкріпить активне споживання повноцінної природної їжі, яка містить достатню кількість мікроелементів і вітамінів. Також у цей складний для організму період має бути достатнім (не менше восьми годин) нічний сон. Ніхто не заперечуватиме, що пізньої осені зменшується рухова активність, позаяк мінлива погода не завжди сприяє прогулянкам, перебуванню на свіжому повітрі. Природно, більше часу приділяємо перегляду телевізійних програм чи, припустимо, лежимо із книжкою на канапі, а гіподинамія, як відомо, також знижує імунітет. Тому наголошую на тому, що в період осіннього сезонного імунодефіциту не варто нехтувати дозованою руховою активністю. Людям же, які мають низку хронічних соматичних захворювань, а також стресову, з великими фізичними навантаженнями чи шкідливу роботу, у міжсезонний період потрібно приймати певні препарати, що поліпшують стан імунної системи.

— Які це препарати?

— Імунологи рекомендують медикаменти природного походження — так звані адаптогени. Нетривалий час можна приймати препарати з ехінацеї, зі звичайного гарбуза, які є дуже корисними, бо містять достатню кількість мікроелементів, що стимулюють імунну систему. Не треба нехтувати й відварами шипшини, калини, обліпихи, які теж досить активно підтримують імунну систему. На людей, схильних до алергічних захворювань, котрі мають затяжний період перебігу патології, особливо дихальної, непогано діє як адаптоген корінь солодцю голого, корінь лакриці. До речі, саме листопад — місяць вакцинації, тобто період, коли ми можемо підтримати імунну систему, навчити її специфічно реагувати на ті чи інші збудники, на які може негативно реагувати впродовж зими передовсім наша дихальна система.

— Ідеться про вакцинацію проти грипу?

— Не тільки. Говоримо про неспецифічні мікровакцини — такі, як рибомуніл, що містить чотири основні патогени, котрі можуть провокувати ту чи іншу дихальну патологію. Річ у тім, що не завжди маємо справу з грипом. Трапляється, на тлі банального переохолодження, відповідно — спазму судин, активізується мікрофлора, що живе в дихальному тракті. Саме тому імунологи пропонують мікровакцинацію. Є люди певних професій, що мають тривалий контакт із тим же грипом штамів А, Б чи інших варіантів. Їм, звичайно, потрібна вакцинація проти грипу. І то не всім, а людям з ослабленою імунною відповіддю або таким, що мають високий ризик контагіозності. Це, припустимо, продавці, журналісти, лікарі, педагоги... Але перед тим, як будь-кому вакцинуватися проти грипу, треба проконсультуватися з алергологом, навіть у тому сенсі, щоб підібрати більш сприятливий період для вакцинації, більш вдало підібрати саму вакцину...

— А як щодо вітамінів?

— Найліпші помічники імунної системи — жиророзчинні вітаміни (групи А, групи Є і групи Д). Але, знову ж таки, має бути коректною доза вітамінів (особливо групи А та групи Д), тому що в деяких препаратах є надвисокі дози, показані тільки для дуже ослаблених людей. Щодо вітаміну С, то він також потрібен організму як адаптоген, але варто пам’ятати про природні джерела цього вітаміну (йдеться, зокрема, про вищезгадану шипшину, також про яблука й капусту). Висока доза вітаміну С, що потрапляє в організм у складі синтетичних препаратів, виснажує наднирники. Саме тому я є прибічником потрапляння в організм вітамінів із якісною їжею, а не у складі вітамінних препаратів. Як імунолог я підтримую позицію, що вітаміни, котрі містяться в якісній їжі, найлегше засвоюються. Передозування вітамінів А і Д може заподіяти організму значну шкоду. Саме тому ще раз наполягаю на тому, що перед вживанням будь-яких синтетичних вітамінних препаратів треба порадитися з лікарем — передовсім, щодо дози.

— Повертаючись безпосередньо до теми нашої розмови, чи можете ви сказати, що обов’язково робити, коли насувається холод, підвищується ризик захворіти...

— Після приходу з вулиці обов’язково мити руки, промивати ніс, споліскувати обличчя, полоскати горло перевареною водою з лимонним соком — цей розчин має антибактерійну, антимікробну дію. Крім того, виходячи на повітря, треба змащувати ніс, припустимо, оксоліновою маззю. Тут має значення не так етіологічний, як суто механістичний захист — йдеться про захист слизівки від активного проникнення патологічних збудників. Дуже корисним є такий старий рецепт наших дідусів і бабусь, як переварена разом із трьома — чотирма зубцями часнику олія. Цей розчин настоюють, а потім при виході «на люди» змащують ніс. Також треба активно споживати часник, цибулю, які мають доволі багато захисних речовин. Дуже корисним є моркв’яний сік у суміші з буряковим чи капустяним. Є старий рецепт, надзвичайно помічний для ослаблених дітей і людей старшого віку: перемолоти на м’ясорубці цитрину, горіхи, мед, родзинки, курагу і біле (гарбузове) насіння. Вживати по чайній ложці раз на день. Це дуже корисна суміш, яка містить достатню кількість і жиророзчинних вітамінів, і мікроелементів. А особливо важливими для захисту імунної системи є цинк, мідь, залізо, кобальт і марганець.

— Що можна сказати про мед — саме в міжсезоння?

— Я однозначно підтримую натуральні продукти, які створила наша природа та які є дуже помічними для імунної системи. Без сумніву, у меду є весь набір мікроелементів, вітамінів, біологічно активних речовин, що адаптують нашу імунну систему до різних несприятливих факторів. Одначе маю певне застереження як імунолог: надмірне вживання біологічно активних продуктів може призвести до надмірної реакції імунної системи, і особливо у тих людей, у яких є генетична схильність до таких реакцій. Треба зважати, щоб не перевантажити імунну систему — і це стосується не тільки меду, а й усіх апіпродуктів (прополісу, пилку тощо). Вживання їх має бути помірним, у невеликій кількості — столова ложка на день для дорослих і чайна — для дітей. Треба припильнувати, чи хтось у родині не мав алергічної реакції саме на цей продукт. І варто взяти до уваги, що така алергія передається по жіночій лінії.

— Чи не вважаєте ви, що в такий міжсезонний період треба більше пити, щоб вимивати інфекцію з організму?

— У міжсезоння справді треба багато пити, але, бажано, якісну воду. Маю зазначити, що та вода, яку маємо з крану, не витримує жодної критики, бо створює велике навантаження на печінку, нирки, відповідно — виснажує імунну систему, бо ці фільтраційні органи починають погано працювати, а все навантаження падає на імунні клітини, які захищають, очищують наш організм. Організм приблизно на 75 — 80 відсотків складається з води. Отож середня доза споживання рідини у міжсезоння (наголошую — якісної рідини) — 1,5 — 2 літри на добу.

Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів
Газета: 
Рубрика: