Гарячі теми:

За чий рахунок «зелений» ремонт?

Київська влада розпочинає проект перевтілення міських парків на місця громадського простору. Витрати поділять місто і кияни

11 березня, 13:09

КИЯНИ НЕОДНОРАЗОВО ПОКАЗУВАЛИ ПРИКЛАД, ЯК МОЖНА ПЕРЕТВОРИТИ ПУСТИР ЧИ ЗАНЕДБАНИЙ СКВЕР НА ПРЕКРАСНУ ЗЕЛЕНУ ЗОНУ. ТОЖ ХОЧУТЬ, ЩОБ СЬОГОДНІ ЧИНОВНИКИ НЕ ІГНОРУВАЛИ ЇХНЮ ДУМКУ ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ МІСЬКИХ ПАРКІВ… / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Ідея перетворити столичні парки на місця публічного простору — з Інтернетом, лавочками, урнами, фонтанчиками питної води, відеокамерами, велодоріжками — хороша. Але заяви столичних очільників зробити з парків цукерочки за мінімум бюджетних коштів здаються дещо нереальними. На новий проект «Київські парки» цього року буде надано 30 мільйонів гривень. Решту мають дати кияни, меценати, громадські організації та благодійні фонди, у КМДА вважають, що вони обов’язково відгукнуться на заклик профінансувати «зелений» ремонт.

А почалася історія про осучаснення парків кілька місяців тому. Спочатку на сайті КМДА з’явилися повідомлення, що КП «Київзеленбуд» цього року проведе капітальний ремонт 35 скверів та 37 зон відпочинку. На це витратять 58 мільйонів гривень. Окрема стаття витрат, аж 16 мільйонів гривень, передбачалася на реконструкцію парків «Орлятко», «Юність», «Кіото» та озера Тельбін. Тепер же мова йде про новий проект «Київські парки», і три вище названі об’єкти, крім озера, входять вже до нього. Додали ще 20 парків і визначили їх першочерговими для перетворень у місця публічного простору. Та незрозуміло, чи буде актуальна ідея капремонтів від «Київзеленбуду», чи буде якийсь перерозподіл цих 58 мільйонів, якщо на нову програму у бюджеті все одно не вистачає.

Як заявляють у КМДА, підходи до утримання та фінансування парків столиці у ході нового проекту будуть кардинально змінювати. Ці зміни вбачають у наступному: створюють нове комунальне підприємство «Центр розвитку міського простору», для якого зараз шукають директора шляхом відкритого конкурсу, планується і окремий благодійний фонд «Київська паркова фундація». Для кожного парку у фонді буде відкрито окремий рахунок. Але при цьому немає інформації, хто керуватиме цим фондом, як розподілятимуть кошти та хто проводитиме аудит.

ХТО ФІНАНСУВАТИМЕ БЛАГОУСТРІЙ СКВЕРІВ?

За задумом мерії, мета цього проекту — наповнити парки новим життям. Але у влади та громади різні рецепти. Якщо у КМДА все звелося до створення повністю нової структури, яка опікуватиметься парками, то у громади є пропозиція передати ці функції громадським організаціям, як вже давно займаються розвитком та благоустроєм зелених зон. Чому б не провести експеримент спочатку з невеликими скверами чи парками, залучити до цього місцевих мешканців, які справді будуть зацікавлені вкласти чи кошти, чи свою працю у прибирання місцини, де гулятимуть з дітьми чи друзями. І в підсумку облаштують простір так, як їм зручно. Бо чи буде нині у громади запит на облаштування великих парків — це питання влада не вивчала. І це теж створює ризики, чи буде кому фінансувати оновлення зелених зон.

Від КМДА нібито і є наміри про співпрацю з громадою у цьому питанні, обіцяють громадські слухання, обговорення презентацій із місцевими мешканцями тощо. Представники ГО «Сучасний світ молоді» (займаються благоустроєм зелених зон) були присутні на презентації проекту «Київські парки», послухавши чиновників, намірів співпрацювати з громадою поки не побачили. Натомість помітили непоміркований підхід до справи.

— Основні акценти, присутні в презентації, оминають проблеми малих скверів та зелених зон, яким гіпотетично загрожує забудова та «перепрофілювання», — розповідає Владислав Шелоков, голова «Сучасного світу молоді». — Відсутня система дієвого нагляду міліції за дотриманням порядку на території зелених об’єктів. Без нього реконструйований парк може за кілька місяців перетворитись на жахіття. Центру міста це не загрожує, а на околицях — 100%. Органи самоорганізації населення взагалі залишилися поза увагою, хоча їхні представники є активними поборниками чистої та впорядкованої столиці, тож їм варто також довіряти облаштування міської території.

Також Владислав Шелоков радить відійти від багатогосподарності паркових територій. Наприклад, Гідропарк утримує КП «Плесо», КП УЗН Дніпровського району та КП «Парк культури і відпочинку «Гідропарк». Хто крайній — не розібратися. Не бачить активіст потреби і в створенні нового комунального підприємства, з окремим штатом, офісом, це ж тільки додаткові бюджетні гроші. Шелоков розповідає першопричину, чому цю тему взагалі порушили у КМДА. На думку Департаменту містобудування та архітектури, парки Києва утримуються погано, зокрема і через недостатнє фінансування. Бо потреба на утримання парків — 215 мільйонів, а торік було з бюджету виділено лише дев’ять. Однак чи поліпшиться щось зараз, коли повноцінне фінансування теж не гарантується.

ЯК ЗРОБИТИ ПАРК НА МІСЦІ СМІТНИКА

Шелоков припускає, що візьмуть кілька парків, причепурять їх за два-три дні, а для мас-медіа подаватимуть це як велике досягнення від новоствореного комунального підприємства. Чому б справді не скористатися досвідом громад, які мають певні успіхи у перевтіленні міського простору.

Є гарний приклад. Після завершення Євромайдану активісти перетворили захаращену територію поблизу Михайлівської площі на парк-сквер, назвали його іменем Героїв Небесної Сотні (ділянку приватизовано за часів Черновецького). Без великих грошей та владних ресурсів небайдужим киянам вдалося зробити тут не лише чисту, упорядковану, привабливу територію, а перетворити її на місце для спілкування, відпочинку та розваг. Адже крім висаджування квітів-дерев та створення дитячого майданчику тут проводять різні розважально-просвітницькі заходи, зі співами, розмовами та чаюваннями. Останній такий захід був на Різдво, тепер команда «Місто-саду» збирається на черговий суботник, щоб накидати план дій на наступний сезон.

— Жартома я називаю нашу команду родиною скверників, — розповідає ініціаторка «Місто-саду» Євгенія Кулєба. — Цей простір був усередині барикад, а потім люди зарядилися надією щось змінити. Першим рішенням було прибрати сміття. Територію майбутнього скверу було захаращено, з 2007 року, як з’явився власник, там ніхто нічого не робив. Тож там був не лише смітник, а й чагарники. Однак ділянку розчистили, вирівняли, привезли землі, небайдужі кияни принесли саджанці та квіти. Передавали дерева і з Кам’янця-Подільського, були посилки і від українців з-за кордону. Багато речей було зроблено безкоштовно. Наприклад, дизайнери, фотографи, робота яких високооплачувана, працюють з нами на волонтерських засадах, бо це їхня особиста соціальна відповідальність. Досить дорогим був дитячий майданчик, десь 60 тисяч гривень, але він був авторським, його розробили українські художники. Виготовили деталі з дерева, покрили екофарбами, щоб було безпечно для дітей.

За підрахунками Євгенії, на все у них витрачено десь 100-120 тисяч гривень. І що важливо, «Місто-сад» вивчає запит місцевої громади: що очікують від цього громадського простору і як містяни можуть долучитися. Бо розуміють: без комунікації — результату не буде.

КОМЕНТАР

«СИСТЕМНИЙ ДОГЛЯД КОШТУЄ ДЕШЕВШЕ, НІЖ ПОВНЕ ВІДНОВЛЕННЯ»

Георгій ДУХОВНИЧИЙ, віце-президент Національної спілки архітекторів України:

— Парки та сквери потребують постійного обслуговування. Як тільки хтось не квапиться і не виконує цього, пропущений час у геометричній прогресії додає роботи всім тим, хто з ними працює. Для того, щоб парк не перетворився у ліс, його треба постійно доглядати. Ми любимо казати, що Київ — одне із найзеленіших міст світу, але мало що робимо для того, щоб зберегти цю ситуацію. Зараз система обслуговування розвинута не найкраще. Приведу приклад того, як мають працювати такі заходи. У «Замку Річарда» на Андріївському узвозі є геодезичний репер, який визначає висоту цієї точки відносно рівня Балтійського моря. На репері завжди зазначають висоту і час, коли його встановили. Час встановлення цього репера — лютий 1919 року. Тоді у Києві йшла громадянська війна, влада змінювалася кілька разів на день. Але інерція тієї машини, яка працювала на постійних інженерних задачах обслуговування міста, була потужна. Те, що було заплановане до 1917 року, виконувалося і надалі. На жаль, ми втратили ту інерцію, яку мали до 1987—1989-х років. Бюджети постійно різалися, склад професіоналів скорочувався. Приходили ентузіасти, люди без відповідної підготовки. Сьогодні казати про те, що наші парки мають належний догляд, це те ж саме, що казати, що доглядається наш історичний ареал в Києві. На жаль, це місця, де роботи проводяться у критичних ситуаціях. Те ж стосується і наших мостів. Їх треба доглядати кілька разів на рік, але поки нічого не трапиться, на мости не звертають уваги. Системний догляд помер і не хоче відроджуватися. Мотивують це тим, що немає коштів, але все ж системний догляд коштує дешевше, ніж повне відновлення.

Записала Олена БЕРЕЖНЮК, «День»

Які парки хочуть оновити

• Хрещатий

• Володимирська гірка

• Маріїнський і Міський сад

• Печерський ландшафтний

• Парк імені Шевченка

• Наводницький

• Парк імені Рильського

• Нивки

• Орлятко

• Сирецький