За вільний Дністер
Уряд Молдови виступив проти будівництва шести гідроелектростанцій на річці. Реакції українського уряду немає
Нещодавно прем’єр-міністр Молдови Павло Філіп висловив занепокоєння намірами України збудувати шість гідроелектростанцій на Дністрі. На його думку, поява каскаду ГЕС на транскордонній річці є серйозною загрозою для довкілля та біосистеми водойми. Молдавські експерти побоюються, що нові ГЕС знизять здатність річки до самоочищення, змінять термальний режим і зменшать об’єми води у молдавському водосховищі Дубесар. Павло Філіп ініціював створення робочої міжвідомчої групи, яка підготує план дій для виходу з ситуації і вивчить усі двосторонні та міжнародні угоди стосовно зобов’язань Молдови та України зі збереження басейну Дністра.
Український Кабінет Міністрів поки ніяк не коментує заяви молдавських колег. «День» надіслав інформаційні запити у Міністерство екології та природних ресурсів і Міністерство енергетики та вугільної промисловості, адже ситуація потребує миттєвої реакції. Недавно будівлю уряду пікетували активісти, закликаючи чиновників відмовитися від будівництва каскаду ГЕС на Дністрі та добудови Канівської ГАЕС (детальніше у матеріалі «Зупинити річковий екоцид» у №17 «Дня» від 2 лютого 2017 року). Таке передбачено Програмою розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, ухваленою Кабміном улітку минулого року.
МІНІСТЕРСЬКІ ПРОТИРІЧЧЯ
Як пояснюють активісти, гідроенергетична програма прийнята з порушеннями: без обговорення з громадськістю та погодження з профільними державними структурами. Зокрема, Державне агентство водних ресурсів України до розробки проекту програми не долучалось. А Міністерство екології та природних ресурсів одразу після появи програми зазначило, що вона не пройшла державну екологічну експертизу, без чого її реалізація вважатиметься незаконною. До того ж поява каскаду ГЕС на Дністрі знищить природні комплекси національних природних парків «Дністровський каньйон», «Хотинський» і «Галицький».
Також Мінекології нагадало про існування договору між урядами України та Молдови про співробітництво у сфері охорони та сталого розвитку басейну річки Дністер. Через порушення умов останнього можуть виникнути проблеми з молдавськими колегами, адже йтиметься про ігнорування міжнародних зобов’язань.
Та у Міненергетики зовсім інша позиція. Відомство під керівництвом Ігоря Насалика наразі проводить тендер для визначення виконавця техніко-економічного обґрунтування для проектування каскаду ГЕС. Кошторис проекту — 155 мільйонів гривень. Станції належатимуть ПАТ «Укргідроенерго». Як запевнив Ігор Насалик під час години запитань до уряду 20 січня цього року, «Укргідроенерго» фінансується виключно коштами Європейського інвестиційного банку та Світового банку, і поки ці структури не проведуть екологічної перевірки, жоден проект компанії не реалізують.
Як раніше пояснювали «Дню» в «Укргідроенерго», від намірів будувати ГЕС на Дністрі не відступають. Натомість обіцяють кожен крок з проектування та будівництва майбутніх станцій робити виключно у законодавчому полі. Протягом 2016-2017 років планують розробити техніко-економічне обґрунтування проекту, що й відбувається зараз. Щойно документація буде готова, її разом з матеріалами щодо оцінки впливу на довкілля оприлюднять у ЗМІ та винесуть на громадське обговорення. Лише після цього будівництво зможе розпочатися.
ШТУЧНЕ ЗНИЩЕННЯ РІЧКИ
Не довіряючи таким заявам, активісти об’єднуються у громадський рух «Вільний Дністер». Найближчим часом вимагатимуть від держадміністрацій Тернопільської, Івано-Франківської та Чернівецької областей звернень до Кабміну щодо перегляду Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року та відмови від будівництва гідроелектростанцій. Між іншим, міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» оскаржує через суд цю урядову програму, перші слухання заплановані на початок квітня.
«Важливо достукатися до уряду, щоб він усвідомив, що програма ухвалена легковажно. Документ має проходити ще й стратегічну оцінку впливу на довкілля, але ж відповідний законопроект ветував Президент, — коментує Олександр Степаненко, голова громадської організації «Зелений світ» (місто Чортків Тернопільської області). — Міненергетики дуже поспішає отримати кошти на розробку проекту, а «Укргідроенерго» як лобіст цього проекту розглядає його як велике джерело ресурсів. Але ця документація розроблятиметься марно, бо рано чи пізно Україна буде змушена повернутись у правове поле».
Активісти трьох областей, де життя може змінитися через появу каскаду ГЕС, уже прораховують наслідки масштабного будівництва. Передусім це підтоплення ближніх сіл, оскільки усі шість станцій передбачають спорудження дамб і підйом рівня води до восьми-дев’яти метрів.
«Уже зараз виникає безліч проблем з водопостачанням у населені пункти, особливо влітку, коли є аномальні температури та мало опадів. Дністер і далі втрачатиме воду, — розповідає Олександр Степаненко. — Одеса теж споживає воду з Дністра, і якщо додатково спорудять шість ставків, якість води погіршиться. На Дністрі є три греблі, річці важко впоратись із нинішнім забрудненням, а її виведення з природної рівноваги погіршить здатність до самовідновлення. Крім того, Дністер втратить свої функції екологічного коридору, яким мігрують живі організми».
Не слід забувати і про природну красу Дністровського каньйону. Місцеві вважають його геологічним музеєм під відкритим небом, а поява каскаду ГЕС означає неминуче руйнування. І це добре розуміють приватні інвестори: як проаналізував «Зелений світ», у сонячні чи вітрові електростанції вони вкладають значно більше коштів, ніж у водні.
P.S. Коли матеріал готувався до друку, редакція отримала відповідь від Міністерства енергетики та вугільної промисловості. Лист на шести аркушах фактично продублював відповідь ПАТ «Укргідроенерго», отриману «Днем» торік. В обох відповідях ідеться, що про початок будівництва говорити зарано, як і про його безумовну заборону. Адже зараз планують не будівельні роботи, а заходи, пов’язані «з науковими вишукуваннями у місцях, щодо яких відсутні заборони в чинному законодавстві». Міністерство нагадало, що, вивчаючи вплив ГЕС на довкілля, неодмінно залучатимуть найавторитетніші профільні організації, а щойно будуть готові проекти гідроелектростанцій, їх винесуть на громадське обговорення та оприлюднять у ЗМІ. Також Міненергетики наголошує, що «попередні розрахунки передбачають будівництво невеликих руслових ГЕС, які за потужністю та обсягами водосховищ значно менші від ГЕС Дніпровського каскаду, фактично пропонується створити до шести невеликих (камерних) штучних водойм для ГЕС середньої потужності, які природно вписуються в існуючий ландшафт карпатської території». Заяви молдавського прем’єра Павла Філіпа відомство не прокоментувало.
