Парад і вірус

Отже, путінський парад Перемоги в Москві, що народжувався в муках, відбувся. Напередодні було оголошено про перемогу над коронавірусом якщо не по всій Росії, то хоча б у Москві. Сам Путін і його гості, президенти інших країн були без масок, так само, як і учасники параду й і нечисленні гості. Маски були тільки у деяких ветеранів, але більшість з них їх зняли або зсунули, оскільки в спеку в них було важко дихати. Ні на трибунах, ні серед військовослужбовців — учасників параду ніхто соціальної дистанції не дотримувався. І Шойгу рапортував Путіну, стоячи обличчям до обличчя майже впритул. Звичайно, Сергія Кужегетовіча й інших, хто стикався з Володимиром Володимировичем, напевно, сто разів тестували, зокрема перед самим парадом. Але все-таки це певний показник того, що Путін дійсно повірив, що епідемію перемогли. І напередодні нагородив званнями Героїв Праці та новозаснованим орденом Пирогова кількох головлікарів лікарень, зокрема головного лікаря Покровської лікарні в Петербурзі Марину Бахолдіну, яка не лише не вживала у себе в лікарні запропонованих карантинних заходів, а ще й звільнила за статтею анестезіолога-реаніматолога, який звинуватив її у своєму зараженні коронавірусом і розповів про безлад, що коїться в лікарні. Що ж, карати невинних і нагороджувати непричетних — давня російська традиція.

На параді, крім Путіна, були присутні лише вісім президентів, з яких двоє невизнаних, хоча до Москви приїхало дев’ять: президент Білорусі Олександр Лукашенко, президент Казахстану Касім-Жомарт Токаєв, президент Киргизії Сооронбай Жеенбеков, президент Молдови Ігор Додон, президент Сербії Олександр Вучич, президент Таджикистану Емомалі Рахмон, президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв, і Член Президії Боснії і Герцеговини від сербів Мілорад Додік, а також президенти невизнаних Абхазії і Південної Осетії Аслан Бжанія і Анатолій Бібілов. Однак президент Киргизії на параді не був присутній через зараження коронавірусом двох членів киргизької делегації. Чи то дійсно заразилися, чи то це такий різновид дипломатичної хвороби: щоб і Путіна неприбуттям не образити, але й на трибуні поруч з ним не стояти. Тим паче що тількино в Киргизії більш ніж на 11 років посадили попередника Жеенбекова — Алмазбека Атамбаєва за звинуваченням у корупції. А з Атамбаєвим Путін начебто дружив. Забавно також, що, на відміну від інших, Токаєв обмежився значком на честь 75-річчя Перемоги, а георгіївську стрічку надягати не став. Лукашенко ж надів свою стрічку, що використовується в Білорусі, квітка яблуні та зелений листок. Більшість же перших осіб інших держав запрошення проігнорували під слушним приводом пандемії. А президент України Володимир Зеленський, як відомо, запрошення на парад не отримав, але навіть якщо б і отримав, то, за його словами, все одно б не поїхав. Таким чином, в Москві зібралися або союзники Москви, або глави створених Росією маріонеткових держав. От лише лідерів «ДНР» і «ЛНР» запросити не ризикнули.

Серед особливостей параду можна відзначити те, що, на відміну від минулого разу, екіпаж «армати» їхав з відкритими люками і, слава Богу, не знепритомнів. А Путін у своєму виступі жодного разу не назвав цифру радянських людських втрат у війні, щоб не образити ні Міністерство оборони (близько 27 млн загиблих), ні «Безсмертний полк» (близько 42 млн загиблих).

У зверненні до росіян напередодні параду Путін заявив, що «найнебезпечніший етап епідемії» позаду й що боротьба з епідемією почалася ще на зовнішньому контурі. На наших рубежах одразу були посилені заходи санітарного захисту. І вони зіграли свою роль, дозволили відбити перший удар, затримати епідемію, її пік на півтора-два місяці. І, таким чином, ще тоді, в лютому — на початку березня, виграти дорогоцінний час, а отже, зробити все, щоб врятувати десятки тисяч, саме десятки тисяч життів». За словами Путіна, «так, в низці суб’єктів Федерації, зокрема в Тиві, Карачаєво-Черкесії, Ямало-Ненецькому й Ханти-Мансійському округах, обстановка залишається складною. Але хочу підкреслити, у нас уже відпрацьовано механізм оперативного реагування. Ніколи й ніхто не буде залишений в біді». Путін також стверджує, що «Росія в числі небагатьох країн світу зуміла налагодити власне виробництво ефективних ліків для лікування коронавірусу». Ось тут, я думаю, президент лукавить. Ефективних ліків як не було, так і немає.

Ще Путін підкреслив, що «щоденна кількість нових випадків зараження зменшується. А в Москві та Московській області, які першими зіткнулися з епідемією, вона скоротилася багаторазово». Але тут усе залежить від коректності російської статистики, а в цьому якраз є великі сумніви. Схоже, і Путін не впевнений у перемозі над коронавірусом, коли заявляє, що «ми змусили епідемію відступити, добиваємося перелому. Але вірус як і раніше небезпечний». Або робить вигляд, що не впевнений, щоб змусити населення додержуватись обмежувальних заходів, особливо щодо багатолюдних зібрань.

Справа в тому, що мене не полишає думка, що рішення про конституційні поправки й обнулення президентських термінів було прийняте саме у зв’язку з епідемією коронавірусу. Хоча формально було навпаки: спочатку було оголошено про поправки, а потім до Росії прийшла пандемія. Але варто взяти до уваги, що, за останніми даними американської розвідки, супутникові знімки зафіксували спалах захворювання, ймовірно, на коронавірус в Ухані ще наприкінці серпня. У цьому випадку сам COVID-19 мав з’явитися там не пізніше початку серпня. Але тоді до Росії коронавірус мав потрапити не пізніше жовтня, з огляду на інтенсивні контакти населення Китаю й російського Далекого Сходу і наявність у прикордонних російських областях численної китайської діаспори. А не пізніше грудня епідемія повинна була дати в Росії значний приріст як кількості хворих, так і кількості смертей. Якраз наприкінці минулого року пройшла інформація про зростання смертності в Росії. Цілком ймовірно, що вже в грудні Путін і його оточення мали інформацію про початок епідемії в Росії й передбачали, що рано чи пізно доведеться вводити жорсткі карантинні заходи й цілком легально обмежувати свободу зібрань, обгрунтовано розраховуючи, що налякане населення заборони дотримуватиметься.

У разі, якщо дійсно проводився у життя подібний сценарій, то розрахунок був на те, що всі поправки до конституції вдасться ухвалити у Федеральних Зборах ще до офіційного оголошення про початок епідемії в Росії, а всенародне голосування вдасться провести незабаром після офіційного оголошення про епідемію, коли низка обмежувальних заходів вже діє, зокрема обмеження на збори, але голосувати ще можна. Як ми пам’ятаємо, спочатку голосування щодо поправок було призначено на 22 квітня. Тоді передбачалося, що до грандіозного параду Перемоги 9 травня Путін підійде у всеозброєнні «обнулення термінів» і розмовлятиме зі світовими лідерами, яких він сподівався зазвати в Москву, з позицій володаря, який перебуватиме при владі не до 2024 року, а практично довічно. Але швидкість поширення й масштаби епідемії виявилися значно більшими, ніж передбачалося. Голосування 22 квітня довелося перенести. І тепер уже парад Перемоги став не святом «обнулення, що перемогло», а, навпаки, має прокласти шлях до голосування за поправки до конституції, яке почнеться якраз 25 червня й триватиме тиждень. Воно відбудеться в настільки фарсових умовах і без будь-якого громадського контролю, що влада навряд чи навіть практикуватиме вкидання бюлетенів, а одразу впише в протоколи задані цифри, за чеченським зразком. Тож у результаті «всенародного голосування» можна не сумніватися!