Треба за всяку ціну обминати ...широкі, розкриті двері і шукати правдивої великої брами, над якою віють непідроблені, неперелицьовані прапори нашого духу
Олена Теліга, українська поетеса, публіцистка, літературний критик, діячка ОУН

Людина із «золотого фонду»

Сьогодні режисер Сергій Сміян відзначає 80-річчя
9 червня, 2005 - 00:00
СЕРГIЙ СМIЯН

Народному артисту України, лауреату Національної премії України імені Т. Шевченка, режисеру Київського академічного театру оперети Сергію Костянтиновичу Сміяну в травні 2005 року виповнилося 80 років. А сьогодні з цієї нагоди в театрі — великий святковий вечір.

За 60 років творчої діяльності йому довелося працювати в театрах Дніпропетровська, Полтави, Запоріжжя, Криму, Києва, Львова. З 1970 по 1978 роки він очолював Київський театр імені І. Франка, а з 1981 року та донині його режисерська доля пов’язана з Київським академічним театром оперети. Сміян є саме той рідкісний випадок, коли режисер, не маючи музичної освіти, блискуче ставить музичні вистави. Очевидно, відчувати музику, її дихання, ритм, внутрішню суть — це дається від Бога.

Світла, наповнена диханням любові «Голландочка» — рання оперета Імре Калмана, чудова історія про пригоди принцеси. Ефектна, багатопланова «Сильва», святкова, нарядна «Маріца», легка та витончена «Баядера». Але всі ці вистави об’єднує те, що в них присутня атмосфера. Глядач занурюється в неї, як у плазму, та зливається з тим, що відбувається на сцені. А це багатого варте!

«Севастопольський вальс» К. Лістова — це гімн Великій Вітчизняній війні, низький уклін режисера фронтовикам і данина пам’яті своїй воєнній юності, коли підлітком працював на авіаційному заводі в Куйбишеві. На цій виставі байдужих у залі не буває. Так, хтось з іронією може зауважити: «Ох, уже ця совдепія». Але що поробиш: історії ж не перепишеш! Й інша вистава Сміяна — «Таке єврейське щастя» за повістю О. Каневського — знову і знову це повторює та нагадує: це було і не повинне забуватися!

Вистави Сергія Костянтиновича, як бачите, за жанром і тематикою дуже різні: і оперети Імре Кальмана й Йоганна Штрауса, і музична комедія «Травнева ніч» М. Лисенка, і мюзикл «Американська комедія» М. Самойлова. «Травнева ніч», наприклад, зроблена в казково-комедійному стилі, де переплітаються любов, жарти, містика, гротеск. І все це зроблене з національним колоритом, у кращих традиціях української спадщини. А вистава «Американська комедія» — глибоко драматична і добра вистава, в якій старенька бабуся Памелла (народна артистка України Т. Тимошко- Горюшко) хоче врятувати весь світ від брехні та підлості. І глядачі в залі, соромлячись своєї сентиментальності, змахують сльози з вій.

Ім’я С.К. Сміяна — це вже легенда в історії Українського театру. Його вистави, зроблені з таким смаком і професіоналізмом, справді вже стали «золотим фондом» театральної спадщини.

Оксана ДЕНЯКОВА
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments