Які ж несвоєчасні рішення можновладців... Коли вони за що-небудь, нарешті, після довгих сумнівів вирішують взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, український державний, політичний і громадський діяч, останній гетьман України

Тимошенко знову простягає руку Ющенку

22 вересня, 2005 - 00:00
ФОТО ОЛЕКСАНДРА КОСАРЄВА / «День»

Громадян, які з болем спостерігають за розвитком взаємин Віктора Ющенка і Юлії Тимошенко, напевно, потішать останні новини: обидві сторони конфлікту не проти примирення. Учора екс-прем’єр сказала представникам мас-медіа, що готова повернутися до переговорів із Президентом щодо формування спільними зусиллями нового уряду. Ющенко в свою чергу повідомив журналістів, що пропонує взяти участь у формуванні уряду всім політичним силам, в тому числі і БЮТ. «Позавчора я передзвонив Юлії Володимирівні і запропонував заховати сокиру війни», — сказав Президент. За його словами, він нагадав, що люди на Майдані обирали президента, а не прем’єр-міністра. «Люди тоді стояли не за посади, а за зміни. І базовим ідеалом Майдану була єдність», — зазначив Ющенко. Він також зазначив, що ті війни, які ведуться, є «приниженням і шантажем»: «Треба почати переговори з принципу відновлення єдності. В нас є цілі, які об’єднують, незалежно від кольорів».

«Україна повертається до часів Кучми! І я хочу стати цьому перешкодою», — заявила Юлія Тимошенко вчора на прес-конференції. Із цією метою відставний глава уряду проcтягає Президенту Ющенку руку примирення і дуже сподівається, що той її потисне.

Під час прес-конференції, щоправда, з’ясувалося, що Юлія Володимирівна Віктору Андрійовичу такий месидж із допомогою Олега Рибачука вже передавала. З моменту розмови з новим Держсекретарем минуло вже кілька днів, але відповіді від вищої посадової особи так і не отримано. «Я знову не можу пробитися крізь оточення Президента», — поскаржилася Тимошенко. Подати руку вона готова тільки самому Віктору Андрійовичу, а не його корумпованому оточенню, на чому кілька разів поспіль дуже чітко акцентувала. «Я свою єдність із Президентом створювала, а не з його оточенням, її і треба зберігати», — вагомо заявила вона. «Ситуація, що виникла, вимагає термінової стабілізації», — впевнена Тимошенко, й оптимізувати її здатне тільки її повернення у владу, радикальніші методи на зразок прискорення політичної реформи неприйнятні, «хоч, можливо, й доцільні».

«Роз’єднання команд» Юлія Володимирівна вважає «великою помилкою» і, зі свого боку, готова докласти максимум зусиль для «поновлення статус-кво на колишніх умовах». Тобто — нове призначення свого Кабінету, прийняття програми уряду, потім — підготовка до виборів. На посаду меншу за прем’єрську Тимошенко не згодна, і на запитання, чи бажає бачити власне прізвище на чолі коаліційного Кабміну, жартівливо прикриваючи обличчя руками, відповідала: «Безумовно. Адже це абсолютно безперспективна справа — сюди-туди по три голоси дотискати. Може, звісно, і вдасться, але відповіді на основні запитання не принесе».

Аргументи Юлії Тимошенко залізні: від розколів у владі страждає насамперед простий народ, той самий, який стояв на Майдані, «зменшується наш авторитет у світі, інвестиційна привабливість економіки. Навіть у Верховній Раді Президент і його команда мають зовсім інший вигляд», — вагомо додала Тимошенко.

Думки про те, що вона повторно може залишитися непочутою, Тимошенко навіть не допускає: «Не хочу забігати вперед і навіть думати про те, що Президент відмовить у діалозі. Але навіть у такому випадку жодної війни з мого боку не буде», — запевнила вона. «Просто я хочу відкласти всі образи, всі непорозуміння, які були в наших із Віктором Андрійовичем відносинах і першою простягаю руку», — ще раз пояснила екс-прем’єр. «Чи захоче Президент відновити нашу команду, зробити новий крок назустріч демократії, залежить тільки від нього», — резюмувала Тимошенко.

На запитання про обвинувачення на свою адресу — популізм уряду, економічні провали, справа НФЗ тощо, — Тимошенко відповідала однотипно: це, мовляв, підступи ворогів і недругів, щедро оплачені зятем колишнього Президента. А все негативне, що про неї та її Кабінет каже гарант, — це «лише емоції, але не реальний докір». «Емоції бувають навіть у чоловіків, їх треба прощати, навіть на такому високому рівні», — трохи завагавшись, додала Тимошенко.

Для повноти справленого ефекту в переповнений зал агентства УНІАН протиснулися ще й депутати від її фракції — Ігор Плохой і Олег Беспалов. Вони стисло, але переконливо розповіли, як їм, після появи підсумків учорашнього голосування, пропонували гроші (сказали — «немаленькі», але конкретних сум не уточнили), а також «сприяння в бізнесі» (від якого, згідно з буквою закону, народні обранці мали б відмовитися ще напередодні складання присяги), у випадку, «якщо змінимо свою думку та підтримаємо тепер Єханурова».

Ксенія ВАСИЛЕНКО, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ