Кінець епохи пластику?

Пакет із пакетами — це мало не обов’язковий атрибут кожної родини на пострадянському просторі, який вже давно став об’єктом жартів. Мабуть, у кожного, хто після роботи заходить за покупками до супермаркету, час від часу накопичуються ці «багатства». І не дивно. У кожному супермаркеті практично біля кожної розкладки товарів має бути рулон одноразових пакетів. Фрукти, овочі, крупи, яйця і навіть молочні вироби, які вже й так мають свою упаковку — це все багато з нас звикли класти у пластикові пакети. Але скоро від цієї звички доведеться відмовитися.

Нещодавно Верховна Рада ухвалила законопроєкт «Про зменшення кількості пластикових пакетів у цивільному обігу». Згідно з ним у роздрібній торгівлі та закладах ресторанного господарства заборонять розповсюджувати надлегкі, легкі та оксо-розкладні пластикові пакети. Єдиний виняток — пакети можна використовувати як упаковку для свіжої риби, м’яса, льоду та сипучих продуктів.

Разом з тим у минуле відійде і вже звичне запитання касирів: «Пакет потрібен?» Адже за ухваленим законом схиляти споживачів до купівлі пакетів — заборонено. Чи допоможе такий крок зменшити кількість відходів?  

ПОКУПКИ ЗА ПЛАНОМ

Ще два роки тому для Владислави Гречки пластикові пакети були цілком звичними. Нині ж дівчина не виходить з дому без екоторбинки та навіть започаткувала власний екоблог Green Go UA, де й ділиться секретами екологічних покупок.

«Два роки тому я постійно подорожувала Європою. Тоді мене здивувало, що там багато людей сортують сміття. Щоразу повертаючись додому, прогулюючись вулицею, я бачила всюди пластикові пакети, недопалки. І мене це дуже засмучувало. Я почала замислюватися, як цього уникнути».

Після цього Владислава серйозно перейнялася питаннями охорони довкілля. Для покупок придбала кілька екоторбинок та спеціальних лотків. Ідучи до магазину, намагається планувати, що саме необхідно купити і бере з собою потрібну тару.

«Я майже завжди користуюся екологічними торбинками, але є деякі труднощі, — розповідає Владислава. — Звісно, коли я планую покупки заздалегідь, то виходжу із дому з кількома торбинками про запас. Є в мене звичайні лотки, лотки для яєць, мішечки. Якщо я маю список покупок, то знаю, у що їх буду класти і беру з собою все необхідне. Якщо ж, наприклад, повертаючись додому з роботи, я пригадала, що хочу щось конкретне приготувати, наприклад м’ясо, а для цього треба його купити, то у мене з собою може не бути потрібної тари. Тоді доводиться купувати у пластиковій торбинці. Сміття ми сортуємо, пластикові торбинки миємо і здаємо на сортування. Але це вже не те. Тому найголовніше — планувати покупки, взяти все з собою заздалегідь».

Владислава зізнається: найскладніше необхідність покупок з власною торбинкою пояснити продавцям на ринку. Вони настільки звикли фасувати продукти у пластикові пакети, що беруть їх до рук ще раніше, ніж покупець визначиться з товаром, та інколи навіть відмовляються важити продукти у чужу торбинку. Касири в супермаркеті ставляться до цього спокійно. Щоправда, щоб скористатися касами самообслуговування, потрібно врахувати деякі нюанси.

«На таких касах вагові продукти треба обов’язково переважити, щоб система зафіксувала, що цінник вибитий правильно, — пояснює дівчина. — Якщо з торбинки фрукти чи овочі легко дістати і переважити, то з лотками є проблема. Коли продавець зважує товар, йому варто нагадати, щоб він на вагах відмінусував тару, а тоді накладав продукти. При цьому важливо, щоб тару зважили з кришкою. Бо інакше на касі загальну вагу покаже більшу, ніж на ціннику, і будуть проблеми. Пластиковий лоток важить у середньому 20 грамів, а якщо скляний чи металевий — то і 50. Якщо касир на звичайній касі цю вагу просто не враховує, то на касі самообслуговування потрібно викликати відповідального продавця, пояснити, що купуєш у свою тару, а тоді він підтвердить у системі, що товар зважений правильно. Головне — знати, як діяти. Звісно, якщо із м’ясом ситуація не критична, 20 грамів на ціну не особливо вплинуть, то спеції досить дорогі і кожен грам грає важливу роль. Тому я завжди слідкую, щоб масу тари мені віднімали».

Утім, не зважаючи на усі труднощі, Владислава запевняє, покупки з екоторбинками їй до душі. Адже вони не лише менше шкодять довкіллю, а й більш естетичні, ніж пластикові пакети.

ЗАБОРОНЕНО, ТА НЕ ВСЕ

Ухвалений законопроєкт оцінили і свідомі споживачі, і екоактивісти. Але водночас мають і низку зауважень. Перша проблема — він почне діяти більш як за два роки, 2022-го.

«За цей час ми використаємо ще безліч пакетів, — скаржиться Владислава. — Але все одно маленькі кроки — це теж кроки, таке треба робити. Якщо люди не будуть купувати пластикові пакети, то не буде попиту. Відповідно виробники будуть змінювати свою політику, використовуватимуть екологічну упаковку».

Наступна проблема — часткова заборона. За новим законом не дозволяється використовувати пакети щільністю до 50 мікрон. Це переважно малі пакети, у які зазвичай кладуть фрукти  та овочі у магазинах. Натомість великі пакети для продуктів під заборону не потрапили.

«Безперечно, це краще, ніж нічого, — розповідає менеджерка з комунікацій громадської організації «Україна без сміття» Іванна ДАВИДЕНКО. — Разом з тим ми вважаємо, що як для 2022 року, заборона лише тоненьких пакетів і лише в супермаркетах та закладах харчування — це надто повільний і маленький крок».

ВИХОВАТИ СПОЖИВАЧА

Звісно, рішення парламенту дещо обмежує обіг пластикових пакетів, але проблем із пластиковим сміттям поки не вирішує. За словами Іванни Давиденко, ідея спрямована більше на виховання свідомого споживача, який повинен навчитися новій культурі покупок: «Основне, що ми маємо зрозуміти — потрібно використовувати багаторазове, планувати покупки та брати свої торбинки з собою. Купувати щоразу нову екоторбу — дорого і неекологічно. Звісно, іноді стаються спонтанні покупки або ж ви просто забули свою сумку вдома. В такому разі буде доцільним скористатись паперовим пакетом, але треба бути готовим, що він коштуватиме в рази дорожче, ніж пластиковий, який зараз багато де дають взагалі безкоштовно».

Законопроєкт про обмеження обігу пластикових пакетів ухвалили в першому читанні, тому нині екоактивісти готують до нього свої поправки та розробляють рамковий закон «Про управління відходами», щоб обмежити обіг пластику більш суттєво.