Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Мінімізація «держави» в економіці – згубна для сучасної України»

Уряд скасував більше 360 дозвільних документів для бізнесу
23 листопада, 2016 - 18:25
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

В Кабінеті Міністрів України відбувся «дерегуляційний день». «Валовий національний продукт створює підприємництво, реальний сектор, якому ми повинні не заважати, з одного боку, а з іншого боку створювати такі регуляції такі, які б дали можливість нас робити конкурентними. А не так, як іноді це відбувається, коли держава створює штучно бар’єри і бізнес починає вигадувати, як їх обходити. Будь-який чиновник  може причепитися, як до стовпа, до будь-якого бізнесу, підприємця, тому що у нього є сотні, тисячі регуляцій, деякі — ще з часів Радянського Союзу, і потім починають нараховувати штрафи, створювати тиск. Ми будемо знищувати такі регуляції, а тих, хто проти, будемо виводити поза межі роботи нашого уряду», — наголосив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Зокрема, під час засідання уряду було прийнято рішення скасувати 367 незаконних та неактуальних нормативних актів.

Значно спрощено погодження будівництва базових станцій мобільного зв’язку (зміни до Постанови КМУ №461 від 13.04.2012 р.). Процедуру введення в експлуатацію таких об’єктів буде скорочено на 1 місяць. Також було уточнено правила визначення розміру орендної ставки за комунікаційне обладнання (зміни до Постанови КМУ №786 від 04.10.1995 р.). Ухвалено рішення щодо скасування мінімального розміру оплати послуг нотаріусів на рівні 1% (Указ №762 від 10.07.1998 р.). уряд також скасував заборону на змішування зерна різних сортів (правки в наказ Мінагрополітики №661 від 13.10.2008 р.). Очікується, що економічний ефект цього рішення для бізнесу до 2020 року складе більше 10 млрд гривень.

Крім того, було прийнято рішення, що кожне міністерство разом з Міністерством юстиції і Державною регуляторною службою (ДРС) проведуть ревізію застарілих регуляторних актів і через місяць доповідатимуть про їхню відміну.

Очікується, що дерегуляційні дні, на яких будуть розглядатися пакети важливих для бізнесу ініціатив, будуть проводитись в Уряді регулярно.

І це дозволить Україні поліпшити позиції в рейтингу легкості ведення бізнесу (Doing Business) Світового банку і увійти в топ-30 країн в 2018 році, заявив заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов на учорашньому засіданні уряду. За його словами, вже розроблено законопроект, який покликаний вирішити ряд питань в дерегуляції та захисту прав інвесторів.

«Ми розробили законопроект, який дозволить Україні стрибнути в рейтингу легкості ведення бізнесу більш ніж на 40 позицій», — заявив Нефьодов. Заступник міністра зауважив, що планує провести «дуже коротке, але дуже інтенсивне громадське обговорення даного законопроекту з бізнес-асоціаціями». Очолюватиме цей процес керівник Офісу сприяння інвестиціям при Кабміні Данило Білик.

Директор Інституту ім. Олександра Поля, голова Агентства розвитку Дніпра Володимир Панченко, схвально відгукується на такі наміри уряду. «Логіка такого рішення правильна. Дійсно, орган має довести логіку та потрібність регулювання в тому чи іншому секторі. А після цього, власне, здійснювати регуляцію. Наскільки я розумію, BRDO робить секторальний аналіз, вивчає ситуацію у кожній галузі, і тому знає ситуацію.  Це — правильна регуляція», — каже експерт. Але, попереджає Панченко, важливо при цьому не створити хаос та тотальну відміну можливостей контролю якості, руху капіталів, тощо. «Наприклад, екс-заступник міністра аграрної політики та продовольства Володимир Лапа визнав цього року, що в деяких секторах АПК вони «загрались». Він зізнався, що міністерство навіть не має повноважень перевіряти ветеринарні аптеки», — наводить приклад експерт.

«Ця політика діаметрально протилежна тому, що пропонував екс-міністр економічного розвитку та торгівлі  Айварас Абромавічус — провести тотальну дерегуляцію. Але навіть європейці йому сказали, що «регуляторна гільйотина» може призвести до регуляторного вакууму в певних секторах, що може негативно позначитися на якості регулювання. Власне,  і відповідну структуру назвали не Офіс з дерегуляції, а Офіс з ефективної регуляції», — підкреслює Панченко.

Рік тому, коли автор цього матеріалу був із робочим візитом у Грузії, ми вже чули про схожий «дерегуляційний фокус». Експерти розповідали, що покійний грузинський реформатор Каха Бендукідзе зумів буквально за лічені місяці підняти Грузію у рейтингу Doing Business на кількадесят позицій — скасувавши «силу силенну» нормативних дозвільних документів. Який реальний економічний ефект отримала Грузія від реформи — нижче прямою мовою.

КОМЕНТАР

Георгій СIГУА, доктор економічних наук, старший науковий співробітник Тбільського державного університету імені Джавахішвілі, радник Українського кредитно-банківського союзу, торговий представник Грузії в Україні 1994—1997 років:

— Бендукідзе тут в Україні оголосили видатним економістом. Натомість сам він казав, що він — не економіст, і ненавидить економістів...

По-перше, Бендукідзе та Саакашвілі — це лібертаріанці. У них взагалі немає економічної теорії. Вони заперечують значення економічної політики як такої. Тому що лібертаріанці — це праві анархісти.

Ліві анархісти абсолютизують ідею рівності. Це призводить до троцькізму-ленінізму: Куба, Північна Корея.

А праві анархісти (лібертаріанці) — абсолютизують ідею безмежної свободи. Для лібенртаріанців держава — теж зло. Тому вони притримуються ідеї мінархізму — тобто мінімальної участі держави. Це для сучасної України згубна теорія.

Я мав сумнівне задоволення подискутувати з колишнім міністром економіки Айварасом Абромавічусом. За 40 хвилин я переконався, що ця людина уявлення не має про економіку. Максим Нефьодов — це його креатура.

Лібертаріанці, як правило, люди неграмотні. Особливо — в економіці.

Щодо реформ Бендукідзе, то кращої оцінки, ніж результат, не може бути. Так от до приходу Саакашвілі ВВП на душу населення в Грузії був більшим, ніж у Вірменії. Коли він йшов, наш ВВП на душу населення був нижчим, ніж у Вірменії. При чому, за словами Саакашвілі, у Вірменії був «економічний крах», а в Грузії — «економічне диво».  І ще населення Грузії за 9 років президентства Саакашвілі зменшилось із 4,3 мільйона до 3,7 — на 15 %. Це вже не міграція — це втеча.

Щодо дерегуляції «заБендукідзе», то в нас наприклад, ліквідували будівельну інспекцію, санепідемстанцію, контроль над харчовими продуктами та ліками... І в Грузію завозились «прострочені» товари. Європейський Союз прямим текстом вимагав відновити Антимонопольний комітет, який разом з антимонопольним законодавством, були ліквідовані в Грузії.

А що ж до поліпшення позицій Грузії у рейтингу Світового Банку Doing Business, то тоді він складався з 11 критеріїв, і не враховував таких речей як об’єм ринку, захист власності, політична ситуація, купівельноспроможний попит. Цей рейтинг був фактично не Doing Business, а Starting Business, тобто не ведення бізнесу, а швидкості його реєстрації. Це в Грузії відбувалось дуже швидко. Але банкрутство і вихід з ринку було неможливо. 

А от що стосується захисту власності, Грузія часів Бендукідзе займала 130-е місце серед 162-х країн. От і ні один технологічний інвестор, окрім British Petrolium, який будував трубопроводи для азербайджанської нафти та газу, не прийшов у Грузію. Фактично, всі стратегічні об’єкти були продані російським компаніям, зокрема державним. А Росію, нагадаю, влада називала ворогом. «Гроші не пахнуть», — казав Мерабішвілі (прем’єр-міністр Грузії при президенті Саакашвілі).

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: