Свобода не може бути частковою.
Нельсон Мандела, південноафриканський державний і політичний діяч

Ляльковий король

Сергій Єфремов з гумором попрощався з київською сценою
21 липня, 2016 - 12:16
ФОТО НАДАНО ЛІТЕРАТУРНО-ДРАМАТУРГІЧНОЮ ЧАСТИНОЮ ТЕАТРУ ЛЯЛЬОК

Відомий факт, що в акторській спільноті найвеселіші люди — лялькарі. Тому навіть проводи на пенсію патріарха українського лялькового мистецтва, багатолітнього головного режисера Київського муніципального театру ляльок Сергія Єфремова, якому виповнилося 78 років, колеги перетворили на гумористичне дійство «Я все життя граю в ляльки».

Це спільна вистава дружного лялькового братства, в якому взяли участь актори, режисери, шанувальники, численні колеги, учні видатного майстра-лялькаря, які спеціально приїхали до Києва. Сюжетний хід видався несподіваним. Було запропоновано розглянути... судову справу очільника лялькової «мафії» Єфремова. Лялька в судейській мантії суворим голосом наказала запросити до зали «обвинувачуваного», і на сцену винесли мініатюрну лялькову копію режисера. До речі, сам Сергій Єфремов сидів у першому ряду, а лялька-Єфремов — на сцені.

Суддя розповідав про «диверсійну діяльність» Єфремова, як він поширював лялькове мистецтво в Україні, захоплював театри і завойовував столицю. На сцену винесли речові докази «злочинів»: численні дипломи-перемоги в міжнародних фестивалях, 13 відзнак «Київської Пекторалі», нагороди та свідчення 50 здійснених вистав. Учні, колеги, друзі, офіційні особи виступали в ролі «свідків». Із їхніх розповідей, спогадів, із подій цікавого відеоряду про віхи творчого життя Сергія Івановича вимальовувалася непроста, але щаслива доля митця, котрий присвятив себе ляльковому мистецтву. Він створював нові театри, сформував певний напрям української лялькової школи, зробив неоціненний внесок у становлення та розвиток національного театру ляльок, вивів його на світовий рівень. Грав і ставив вистави, викладав у Театральному університеті, писав п’єси, книжки, перекладав драматичні твори для лялькового театру. Робив це плідно і талановито, тому й отримав за життя статус живого класика-лялькаря.

Завоювати прихильність глядачів, любов колег у театрі — справа непроста. Завдяки мистецькому хисту, щирому та чесному ставленню до служіння мистецтву майстрові театру це вдалося. У заключному слові він висловив подяку колегам і друзям за таку сердечну зустріч, що допомогла втамувати сум прощання.

А «вироком» гумористичного суду стало рішення призначити Сергія Єфремова почесним художнім керівником Київського муніципального театру ляльок пожиттєво і проголосити його Королем лялькового мистецтва. А новий Фестиваль лялькового мистецтва, започаткований у Києві, віднині матитиме ім’я Сергія Єфремова.

Алла ПІДЛУЖНА, театрознавець
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments