Істина - пробний камінь самої себе та брехні.
Бенедикт Спіноза, нідерландський філософ, науковець, політичний та релігійний мислитель

Мао-Мао і прапор

3 червня, 1998 - 00:00

Останнє китайське попередження українському народові

Святослав РЕЧИНСЬКИЙ  

  Коли молода з перстами пурпурними Еос заглядає у вікно однокімнатної
квартири на Куренівці, вона дивується. Її промінь бродить стінами і обмацує
розмашисті ієрогліфи на напівпрозорому рисовому папері.

Промінь ковзає по столу — ось лисячі пензлики на бамбукових паличках,
дивовижні інструменти, плитки сухої туші, позеленілі монети з квадратними
отворами в центрі. Промінь завмирає: виявляється, господиня вже прокинулася
й зайнялася тим, що ми б назвали гімнастикою. Навіть її дихання нетутешнє.
Вона вдихає силу і видихає холод. Або принаймні з дитинства думає, що це
так.

Мао-Мао народилася в країні, де ранками з темряви встає не молода з
перстами пурпурними Еос, а зовсім інша богиня, набагато древніша за європейську.
Мао-Мао народилася в незвичайній навіть для Китаю сім’ї родових каліграфів,
де з дитинства навчають «чистоті в серці, тиші в душі і зосередженості
в голові». Щоб стати прозорим для Неба, в цій родині з покоління в покоління
не приймали в себе нічого, що засмічує душу: ні алкоголю, ні тютюну, ні
навіть кави або чаю. Лише чисту воду. І з народження навчали дітей робити
руку слухняною диханню, а дихання — серцю. Для цього Мао-Мао обв’язували
подушками, давали в руку лисячий пензлик, воду, туш і папір і вчили мовчанню.
Тоді вона ще звалася Су Цун. Це ім’я було передбачене для неї в стародавній
родовій книзі. Су Цун — розумна і швидка. Коли вона народилася, батька
за стародавнє мистецтво відправили на перевиховання до табору — пересапувати
землю. І вона побачила його лише через три роки. Розумна — швидко вивчила
перші три тисячі ієрогліфів, необхідні для середньої школи, потім ще вісім
тисяч у Пекінському університеті, за іграшки вивчила російську. А скінчивши
університетський курс каліграфії, Су Цун отримала від свого вчителя нове
ім’я — Мао-Мао, що означає «вічна дитина».

Дивні вітри занесли її в Україну. Її запросили викладати до Інституту
іноземних мов саме у той час, коли вітри змін уже перетворювали найбагатшу
колись провінцію імперії на самостійну державу, яка через кілька років
стане найбіднішою у Європі. Уперше вона побачила прапор цієї країни на
одній із студентських демонстрацій, їй пояснили символіку: зверху — блакитне
небо, внизу — жовта від достиглої пшениці земля. Мао-Мао здригнулася, це
був дуже поганий знак для юної країни. У свідомості виникла зловісна триграма
з «Книги змін» — «Пі». Небо вгорі, земля знизу, або чоловік вгорі, жінка
знизу, що за китайськими поняттями неприродно, адже жінка слабка й не може
втримати чоловіка. Значення цього знаку в стародавній гадальній книзі віщує
занепад. «Негідні люди не сприяють стійкості гідної людини. Велике відходить.
Мале приходить». Але якщо перевернути прапор, то вийде знак «Тай» з прямо
протилежним значенням: «Розквіт. Мале відходить, велике приходить. Щастя,
розвиток». Відтоді Мао-Мао, «вічна дитина», намагається довести, що все
в Україні буде добре, варто лише перевернути прапор. «Ваша країна розміщена
дуже вдало, між Сходом і Заходом. Наша древня наука «фун ші» каже, що тут
дуже добре жити людям. Правильно розміщені море, ріки, найкраща в Європі
земля. І в людях повинна бути гармонія. Але прапор — неправильний». На
її погляд, це дуже важливо. Неправильний символ визначає потворне буття.
Вона пише картини з «правильним» прапором, влаштовує виставки. Одного разу
до смерті перелякала Кравчука, коли той був ще Президентом України. Уявіть,
приходить Леонід Макарович на виставку до Будинку вчених і тут раптом вискакує
маленька китаянка, яка доводить, що, бачте, «прапор неправильний». Своїх
ціла купа проблем, інфляція, незабаром вибори, на п’яти Кучма наступає,
а тут китайська дівчина з дивними ідеями. Дипломатично вивернувся — мовляв,
«Книга змін» — це не українська книга і до нашого прапора жодного стосунку
не має. Але буквально через рік грізний знак «Пі» завдав удару і самому
Президентові. Проте, він же був і втіхою від програшу на виборах: «Негідні
люди не сприяють стійкості гідної людини. Велике відходить. Мале приходить».
Цим знаком зможе тепер втішитися будь-який непереобраний президент і парламентарій.

Я не вірю в «Книгу змін». І намагаюся ввічливо переконати Мао-Мао, що
треба не прапор перевертати, а мізки. Що її ідея нагадує мені пісеньку
про «Остров невезения», де «люди не бездельники и могли бы жить, им бы
понедельники — взять и отменить». Але Мао-Мао, вічна дитина, сумно хитає
головою й каже: «Ви не можете побачити світ очима китайця». Не можу. Дуже
складно дивитися на світ очима народу, в мові якого ієрогліф «бізнесмен»
розшифровується як «людина, що вступила в море», а ієрогліф «не бізнесмен»
означає «людина, що вибралася на сушу». Складно бачити в прапорі боротьбу
стихій, а не просто вдале колірне поєднання. Я не вірю «І цзин», книгу
змін, але деякі її рядки дуже гарні. «Сприятливий брід через велику річку».
Ось тільки б відшукати цей брід і не потонути в холодній річці історії.
І тоді, нарешті, для колишньої багатої провінції «встане з темряви молода
з перстами пурпурними Еос» і пітьма, що оповила прапор, розвіється. Чи
жовто-синій, чи синьо-жовтий стяг.

 

 

Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments