Розмаїття жанрів

Учасників свята пластичного мистецтва – театральні колективи з Києва, Запоріжжя, Миколаєва, Херсона, Калуша радо зустрічали на своїй сцені організатори фестивалю – Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху».

***

Глядачі побачили вистави різноманітного жанрового та тематичного спектру. Першими вийшли на сцену актори студентського Театру «Мім-арт Лабораторія» кафедри пантоміми Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв. Тут грала юнь, яка опановує фах «артист театру міміки та жесту (мімічного ансамблю)» за програмою «циркові жанри: пантоміма, клоунада, ілюзії та маніпуляції». От якраз всі ці складові і створили яскраве сценічне видовище. Колектив показав спектакль «Казка про пантоміму» та пластичні етюди, які проявили майстерність виконавців. Сюжет вистави захоплює і веде глядача, зроблено вдалий підбір музики, яка допомагає відтворювати зміст, залучено фольклорні моменти, цікаво використовуються різноманітні елементи костюмів. 

Сцена з вистави "Осінній рок-н-рол", Херсон

Господарі фестивалю - Криворізький театр «Академія руху»  представив нещодавню прем‘єру  - пластичну драму «Пейзаж». У 12 картинах дійства зображене закінчення війни, в яку був втягнений світ, яка зруйнувала життя сотням мільйонів. Вояк, повертаючись з війни, відчуває гострий душевний біль,  його знесилюють спогади про втрати, відчуття внутрішньої пустки, нестерпні переживання, але ніжні руки матері, які пригортають його рано посивілу голову, зігрівають і дають надію. Також на перший план виведена трагедія наших матерів, які своїх синів на різні війни відправляють та й відправляють, і так вже майже без перерви понад сто років. В образі Матері відображене горе усіх жінок світу, які у війнах втратили своїх синів.

Поштовхом до створення спектаклю стала цитата Ремарка про тих, «хто став жертвою, навіть повернувшись живими». На думку режисера Сергія Бєльського вкрай необхідно піднімати важливі для суспільства теми, аби не застигнути в байдужості до спільного болю і тривог. Тема війни, на жаль, залишається актуальною, вона потребує вираження засобами мистецтва. Такі твори час від часу слід давати чутливій театральній публіці задля збереження у суспільстві емоційної пам’яті про пережиті випробування.

Ідея цього сценічного твору, над яким плідно працював творчий склад «Академії руху», знайшла відгук у глядачів і справила враження на професійну спільноту. Вистава стала явищем театрального життя і здобула визнання. Упродовж 2021 року отримала Гран-Прі ХХІХ фестивалю-конкурсу  Придніпров’я «Січеславна», була визнана найкращою виставою великої сцени на ХХІІІ Міжнародному театральному фестивалі «Мельпомена Таврії».

Лариса Кадирова у моновиставі "Не плачте за мною ніколи", Київ

«Буратіно» - казка-балет Запорізького муніципального театру танцю захоплює як дітей, так і дорослих, бо це неймовірно феєричне яскраве дійство! Це заслуга творчої групи – автора лібрето та режисера-постановника Андрія Романова, автора музичного оформлення Дмитра Савенка, балетмейстерів Дарії Жужури та Олега Кравця, художниці Наталі Петен-Ступакової. Разом вони створили видовище, а вправні актори його оживили. І глядач упродовж перегляду перебуває у мистецькому полоні, отримуючи естетичне задоволення та щиро переживаючи за добре відомих героїв. Серед інших яскравих персонажів казки, вражає образи Лисиці та Кота, вельми колоритний дует. Такі постановки ще раз підтверджують, що класика вічна і її можна споглядати у будь-якій формі, аби тільки це було зроблено майстерно.  

***

Миколаївський академічний художній російський театр представив ліричну драму «Казанова» за твором «Пригода» Марини Цвєтаєвої. Це проект Євгена Сокольченка, який є режисером, автором музичного оформлення, виконавцем головної ролі. Основний змістовий акцент вкладено в картину «Кінець Казанови», адже в новорічну ніч поважний Джакомо підсумовує насичене життя. А воно неочікувано відкриває йому нові можливості. У нього - складний вибір, спокуси, моральні терзання, але перемагає любов як вища сила, людяність як сутність. Відходячи в минуле, чоловік передає все найкраще у майбуття, не дозволяючи собі образити крихку довіру, віддає перевагу добрій пам’яті про себе перед скороминущими принадами. Твір хвилюючий, трагікомічний, залишає відчуття віри  у перемогу доброго і світлого в кожній людській душі. 

***

Гоголіана у представленні «Академії руху» має давню історію, пластична драма «Акакій» виросла з попередніх вистав, змінювалися виражальні засоби, але змістовне наповнення, натхненне творчістю Миколи Гоголя, робить твір невмирущим, дарує емоції, яких шукають у мистецтві.  Вже у перші хвилини зляканий Акакій в латаній ковдрі подає несвідомі сигнали про наближення невідворотного лиха. Зворушливо показаний цей простодушний чоловік, його сутність – наївність, довіра, слабкість. Акакію не пощастило, він втрапив до безжального середовища. Дуже символічні останні сцени, вони ілюструють вислів «душа відлітає…». Душа бідолахи не хотіла його покидати, але нещасний так занедбав себе, затьмаривши розум уявними цінностями, що слабке тіло свою душу прихистку позбавило… Трагічна історія звучить, аби люди зупинилися в гонитві за примарними ознаками «успішності» та подумали, щоб душа і тіло були у спокої та злагоді одне з одним. Такі філософські роздуми навіює пластичне втілення «Шинелі», утверджуючи кредо «Академії Руху» - засобами мистецтва нагадувати про вічне, плекати добро і красу, які є єдиним порятунком у вирі буття.

***

Молодіжний театр «Silentium» з Калуша привіз «Лісову пісню» - версію класичної драми-феєрії Лесі Українки, віддавши їй шану в ювілейний рік. Цей твір, який можна ставити на сцені в різних виглядах, бо закладений зміст може бути виражений у різних формах і завжди цікавий. Я б означила саме цю постановку як «побутово-психологічна драма», бо дійові особи перебували в реальному житті, займаючись повсякденними справами, а їхні душі витали десь ген-ген... Сценографічне вирішення, костюми, декорації, деталі реквізиту виконують кілька функцій, залежно від зображуваних подій. У акторів хороша пластична форма, за допомогою рухів вони передавали те, про що мовчали. І знову вічна загадка театру – як вдається змусити глядача хвилюватися, коли він знає сюжет? 

***

Провідна акторка Національного театру ім. І. Франка Лариса Кадирова подарувала глядачам моновиставу «Не плачте за мною ніколи» за твором Марії Матіос. Тема, яку прийнято вважати сумною – смерть – постає тут як природний перехід в інший вимір на певному етапі буття, коли людина завершує земні справи та йде далі. А по собі має залишити те, що зігріватиме інших. От і баба Юстина бавить всіх кумедними щирими оповідками, стверджуючи істину «живим–живе», готується піти так, щоб її близькі мали якнайменше клопоту та згадували її лише добрим словом. Це життєстверджуючий твір, він дає посил про цінності нашого існування, вчить, що не слід боятися вмерти, що значно страшніше – нікчемне животіння.

***

Херсонський музично-драматичний театр ім. М. Куліша на позитивній хвилі завершив фестивальну програму виставою «Осінній рок-н-рол» за п’єсою Михаїла Хейфеца. В яскравому акторському дуеті Олександра Тарновська та Микола Левченко зіграли пару людей, які втомилися від повсякденного і захотіли додати в своє життя емоційних барв. І їм це вдалося - попри страхи і побоювання, попри усталені стереотипи. Наважилися – і стали щасливими, подарували радість – і отримали її, дали надію – і справдили свої потаємні сподівання. Все можливо, якщо не боятися бути собою, слухати своє серце.

                 ***    

ПЕРЕМОЖЦІ  «МІМ-СЕСІЇ - 2021»

У номінації «Оригінальне вирішення теми представлення мистецтва пантоміми» переміг студентський Театр «МІМ-АРТ Лабораторія» Київської муніципальної академії естрадно-циркового мистецтва (керівник - Наталя Ужвенко).

У номінації «Краще режисерсько-хореографічне вирішення» перемогла вистава «БУРАТІНО» (режисер Андрій Романов, балетмейстер Дар’я Жужура) Запорізького муніципального Театру танцю.

У номінації «Краща чоловіча роль» переміг Євген Сокольченко за роль Джакомо Казанови у виставі «Казанова» (режисер Євген Сокольченко) Миколаївського  художнього драматичного російського театру.

У номінації «Акторський ансамбль» перемогли виконавці пластичної драми «Акакій» (режисер Олександр Бєльський) Криворізького міського театру музично-пластичних мистецтв «Академія руху».

У номінації «Кращий акторський дует» перемогли Олександра Тарновська та Микола Левченко - вистава «Осінній рок-н-рол» Херсонського  музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша.

Диплом лауреата «За високу майстерність і сценічну культуру» отримала Лариса Кадирова за Майстер-клас-виставу «Не плачте за мною ніколи» Національного театру ім. Івана Франка.

Гран-прі отримала пластична драма «Пейзаж» (автор ідеї, сценографічного та музичного вирішення - Олександр Бєльський, режисер - Сергій Бєльський) Криворізького міського театру музично-пластичних мистецтв «Академія руху».