Турчинов звільнив половину Нацради

Відзавтра повноваження четвірки членів Нацради, які обиралися парламентом, достроково припиняються. Такий указ підписав сьогодні виконуючий обов'язки Президента України, голова Верховної Ради України Олександр Турчинов посилаючись на раніше ухвалений проект постанови «Про висловлення недовіри Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення за результатами розгляду звіту за 2013 рік». До того ж внесені зміни до закону «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» дають змогу Верховній Раді і Президенту України звільняти членів цього органу без узгодження одне з одним. Нагадаємо, що Нацрада – це регулятивний орган, основними функціями якого є контроль за дотриманням законодавства у сфері телерадіомовлення та прийняття рішення про створення і розвиток каналів мовлення.

«Стосовно самого закону, який передбачає можливість Верховної Ради самостійно висловлювати недовіру і звільняти членів Нацради, то нам би хотілося бачити такі положення лише як перехідні, - коментує «Дню» директор Інституту Медіа Права Тарас ШЕВЧЕНКО. – На цей момент вони виправдані тим, що до Нацради призначалися люди виключно за політичними переконаннями, а не за професійною ознакою. І зрештою виявилося, що люди, які були призначені попередньою владою, захищені від звільнення. Хоча, використовувалися не всі можливості щоб це зробити юридично. Тим не менше, такі положення можуть діяти у цей складний період, але у звичайному процесі такі норми не відповідають стандартам Ради Європи. Адже можливість парламенту звільнити будь якого члена цього регулятивного органу може використовуватися як політичний тиск».

Конкурс на заміщення вакантних посад членів Нацради також скоротили. Замість звичних 21 дня кандидати матимуть можливість подати свої резюме для розгляду лише впродовж десяти днів.

«Якщо у мирний період такий процес тривав протягом місяця, то зараз це повинно відбуватися швидше, оскільки Нацрада фактично не функціонувала, - вважає Тарас Шевченко. – Думаю, 10 днів цілком достатньо, адже прийняття цього закону очікували уже дуже довго, і організації мали б встигнути підготувати свої кандидатури. Коаліція «Стопцензурі» іще кілька місяців тому оголошували списки тих, кого вони пропонували до Нацради»

За законом, протягом 14 днів після закінчення терміну прийняття пропозицій щодо кандидатур на посаду членів Національної ради комітет Верховної Ради України, до компетенції якого віднесені питання телерадіомовлення, попередньо обговорює запропоновані кандидатури і вносить на розгляд ВР відповідне подання по кожній кандидатурі з висновками і рекомендаціями. За кожного кандидата парламентарі голосують окремо. Законом також передбачено, що якщо кандидати не набирають потрібної кількості голосів уся процедура може проводитися знову з самого початку. Чи буде єдність між депутатами щодо визначення членів Нацради, експерти прогнозувати не беруться. Як показує практика, такі ухвали майже ніколи не бувають швидкими і одностайними. Наприклад, рішення по ухваленню недовіри попередній Нацраді вдалося прийняти лише з другого разу, після закликів нардепа Андрія Пишного до головуючого закрити буфет, щоб народні депутати повернулися до сесійної зали.

«Не можна спрогнозувати, що відбуватиметься в парламенті за тиждень чи кілька тижнів. Головне, щоб ВР голосувала за тих кандидатур, які є експертами у своїй галузі, які не є представниками олігархів і великих медіа-власників, - говорить Тарас Шевченко. – Чи буде це дотримано?.. Є великі виклики. Адже вцілому будь-яка влада схильна призначати «своїх», ділити все за партійними квотами, що теж абсолютно не виправдано. Все залежатиме від тиску громадськості і медіа-спільноти. В будь-якому разі закон гарантує право і можливість громадським організаціям виставити на голосування свої кандидатури. Але закон не може гарантувати, що цих кандидатів підтримають».