«Гонка за лідерами» продовжується
Майбутній парламент складуть представники шести політичних сил. Мабуть, це єдиний загальний висновок, якого можна дійти на основі даних опитувань громадської думки, які представляють останнім часом різні соціологічні центри. Учора свіжі результати своїх досліджень презентували Інститут соціальної та політичної психології АПН України та центр «Социс».
За даними першої організації, якби вибори відбулися наприкінці січня, за Партію регіонів готові були б проголосувати 22% українських виборців, за Блок Юлії Тимошенко — 14,7%, за блок «Наша Україна» — 13,8% опитаних. Тривідсотковий бар’єр також долають Соціалістична партія (6%), Народний блок Литвина (5,8%), Комуністична партія (5,4%). Шанси потрапити до парламенту також мають: блок «Пора-ПРП» (2,8%) і Блок Наталії Вітренко «Народна опозиція» (2,5%). Не варто опускати руки у боротьбі за свого виборця Блоку Костенка— Плюща, за який уже готові віддати голоси 1,9% респондентів, і Опозиційному блоку «Не Так!» (1,7%). Такими є дані опитування, проведеного Інститутом соціальної та політичної психології АПН України 20—27 січня. Усього було опитано 2000 респондентів віком 18 років.
Дещо іншу електоральну картинку представив учора Центр соціально-політичних досліджень «Социс». За їхніми даними, лідером перегонів також є Партія регіонів, однак результат у неї більш вражаючий. 34% українських виборців готові на сьогодні проголосувати за «регіоналів», згідно з даними «Соцису». За блок «Наша Україна» готові віддати голоси 19,8% опитаних, за Блок Юлії Тимошенко — 12,8%. Соцпартія України набирає 5,7%, Народний блок Литвина — 4,5%, Комуністична партії — 4,5%. Також долають тривідсотковий бар’єр Блок Наталії Вітренко «Народна опозиція» (3,3%), Опозиційний блок «Не Так!» (3,4%). У партії «Віче» — 2,3%. За блок «Пора- ПРП» готові проголосувати 1,2%, за блок НДП — 1,1%, блок Костенка—Плюща — 1,07%. Інші партії й блоки набирають менш як один відсоток голосів. Опитування було проведене 18—23 січня (опитано 2000 респондентів віком від 18 років).
Соціологи також спробували дізнатися про ставлення українців до різноманітних криз, що уразили нашу країну останнім часом.
Наші співвітчизники несхвально поставилися до укладеної 4 січня угоди про врегулювання відносин у газовій сфері між Україною та Російською Федерацією (41% опитаних оцінили договір з Росією негативно, 31% — позитивно). Більш як третина опитаних дотримуються думки, що в ситуації, що склалася у зв’язку з газовою кризою, нікого не можна вважати переможцем (близько 35%), більш як 20% не змогли визначитися. Схильні вважати «переможцями» опозиційні сили, які очолює Віктор Янукович, 15% українців, Юлію Тимошенко — 11%, урядову команду на чолі з Ю. Єхануровим — 9%.
У той же час відставку уряду Юрія Єханурова, викликану підписанням газової угоди, наші співгромадяни зустріли без ентузіазму. Її не схвалюють 42,5% опитаних, схвалюють — 29,6%. Можливо, частково це негативне ставлення пов’язане з тим, що тепер українці просто не розуміють, чи перебуває де-юре у відставці уряд Ю. Єханурова (39% не змогли визначити статус нинішнього Кабміну). 33,5% респондентів вважають нинішній уряд відставленим і тимчасово виконуючим обов’язки. Більш як 27% опитаних відставку Кабінету Міністрів не визнають і вважають уряд цілком легітимним, повноправним.
Приблизно однаковими загалом по Україні виявилися частки респондентів, які підтримують і не підтримують заяву Президента В. Ющенка про неконституційність рішення Верховної Ради щодо відставки уряду і його вимогу скасувати це рішення (35% і 33% відповідно). Однак більшість громадян не згодні з політиками, які пропонують Президенту розпустити нинішню Верховну Раду й запровадити пряме президентське правління. За розпуск парламенту виступають 24% опитаних, а 43% висловилися проти. Відповідаючи на запитання про політичну реформу, що набрала з 1 січня чинності, майже третина опитаних громадян (27%) висловилися за послідовне втілення в життя змін до Конституції. 19% респондентів вважають, що конституційну реформу в її нинішньому вигляді слід припинити і винести зміни до Основного Закону на всеукраїнський референдум, як пропонує Президент. Прихильниками скасування політреформи є 18% опитаних.
Представляючи дані опитування, директор Інституту соціальної та політичної психології Микола Слюсаревський окремо зауважив, що соціологам вдалося зафіксувати зміни у зовнішньополітичних орієнтаціях українців. За його словами, останнім часом спостерігається певне ослаблення антинатiвських і деяке посилення антиєепівських настроїв серед населення. На сьогодні за вступ України до НАТО на можливому референдумі проголосували б 31% респондентів, а за вступ до ЄЕП — 42%. За словами директора Інституту, суспільні настрої стосовно питання вступу України до Євросоюзу залишаються за останні півроку стабільними. Якби це питання було б винесене на референдум, позитивну відповідь дали б понад 65% його ймовірних учасників.
