Наука – це корінь і насіння, і основа всякої користі як батьківщини, так і церкви
Феофан Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Петля, що дарувала безсмертя

27 серпня, 1998 - 00:00

Дев’ятнадцятирічний Петро Нестеров 1906 року закінчує Михайлівське артилерійське
училище й у званні підпоручика їде служити до Владивостока, у 9-ту Східно-Сибірську
артилерійську бригаду. В ті часи проблеми розвитку повітроплавання та літакобудування
хвилювали багатьох передових російських людей. Газети й журнали рясніли
повідомленнями про те, як розвиваються ці порівняно нові галузі науки й
техніки. Неподалік від артилерійської батареї, де служив Нестеров, був
розташований парк літаків, і молодий офіцер-артилерист добивається переведення
в цю частину.

#TВосени 1912 року Петро Миколайович блискуче складає екзамен на кваліфікацію
пілота-авіатора й успішно проходить випробування на звання військового
льотчика. Після завершення навчання свіжоспечений військовий льотчик отримує
призначення до 3-ї Київської авіаційної роти.

Треба зазначити, що літаки того часу — «Фармани», «Ньюпори», «Блеріо»
тощо, були недосконалими й не мали достатньої маневреності. Проте Нестеров
вирішив довести, що й на цих літаках можна виконувати складні фігури. Ретельні
математичні розрахунки переконують його в правильності своїх припущень.
Коли Нестеров все ж таки виконав «мертву петлю», то навколо його подвигу
утворилася нездорова атмосфера, а самого льотчика звинуватили в молодецтві
й трюкацтві.

Прикро, але коли через два тижні французький пілот Адольф Пегу повторює
«мертву петлю», то громадська думка квапиться віддати пальму першості йому.
Але не даремно французи відомі своїм благородством. У травні 1914 року
у великій аудиторії Політехнічного музею в присутності великої кількості
слухачів, серед яких був і професор М.Жуковський, А.Пегу публічно заявив,
що батьком «мертвої петлі» є капітан Нестеров. Присутні вибухнули вигуками:
«Браво, браво, Нестеров!». Дещо раніше Київське товариство повітроплавання
присудило відважному льотчику Золоту медаль.

Загинув російський ас у повітряному бою з австрійським «Альбатросом»,
коли він, 27-річний повітряний лицар, уперше в історії авіації здійснив
повітряний таран. Поховано Петра Миколайовича Нестерова у Києві на Лук'янівському
кладовищі. 1951 року українське місто Жолков, поблизу якого загинув геній
авіаційного пілотажу, було перейменовано на Нестеров.

Леонід ТЕЛЕНКОВ, «День»
Газета: