Кожний нарід може лише тоді духовно і фізично розвиватись і рости, якщо його громадяни користуються повною свободою совісті, думки, слова та зібрань.
Михайло Сорока, український політичний діяч, дисидент, член ОУН

Який указ важливiший?

27 липня, 2004 - 00:00
ФОТО УКРIНФОРМ

Учора, відкриваючи зустріч російських та українських ділових кіл із президентами, Леонід Кучма сказав: «Завдяки спільним зусиллям, протягом останніх років ми серйозно просунулися вперед. Очевидна позитивна динаміка, зростають показники взаємної торгівлі. За 5 місяців поточного року товарообіг між нашими країнами збільшився більше ніж на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року, перевищивши 6 млрд. доларів США... Досить успішно, на мій погляд, українські та російські партнери просунулися в нафтогазовому секторі. Після того як російський капітал прийшов на Лисичанський, Одеський і Херсонський нафтопереробні заводи, за кілька років поставки російської нафти зросли в 6—8 разів». «Я неодноразово говорив: основним напрямом українсько-російських відносин має бути насамперед економіка та всебічні економічні контакти. Хороша економіка рухає відповідно й політику. На наш погляд, першочерговим завданням було і залишається формування повноцінної зони вільної торгівлі. У цьому питанні важлива як політична воля керівників держав, так і готовність ділових кіл усіляко сприяти його вирішенню, — продовжив Президент. — Для нас важливі ідеї й активна позиція представників українського та російського бізнесу стосовно найперспективніших спільних проектів, ваші конкретні пропозиції. Саме їх реалізація дозволить не лише зміцнити позитивні тенденції в двосторонній співпраці, а й додати істотного імпульсу розвитку економік України та Росії, зростанню добробуту громадян наших країн».

Учора топ-новиною вітчизняних і світових агентств стало повідомлення про внесення правок до Воєнної доктрини України. Із неї, зокрема, вилучено тезис, згідно з яким вступ України до НАТО і Європейського Союзу вважався кінцевою метою політики євроатлантичної і європейської інтеграції.

Відповідний указ було підписано Президентом Леонідом Кучмою ще 15 липня. Текст цього документа було одразу розміщено на президентському сайті, однак раніше мало хто помітив значимість правок, які вносились до доктрини. Лише вчора інформація набула широкого розголосу — особливо в російських мас-медіа, які з цинічним захопленням коментували «провальність» інтеграції України до НАТО та ЄС. Можна припустити, що на цю інформацію було зорієнтовано увагу не випадково. Саме вчора в Криму відбувалася зустріч президентів Леоніда Кучми та Володимира Путіна. Не секрет, що в Москві були вкрай незадоволені положеннями Воєнної доктрини. Саме тієї її частини, де мовилося якраз про євроатлантичну інтеграцію.

Згідно з внесеними змінами у доктрині зафіксовано, що умовами забезпечення безпеки України є «зміцнення довіри між державами, послідовне зниження загрози використання воєнної сили, проведення політики євроатлантичної інтеграції». Крім того вказано, що «в умовах сучасної воєнно- політичної обстановки інтереси національної безпеки України зумовлюють істотне поглиблення відносин з НАТО і ЄС як гарантами безпеки і стабільності в Європі». Також указом пропонується внесення тезису про те, що «активізація євроатлантичної інтеграції України, в тому числі шляхом глибокого реформування оборонної сфери держави відповідно до європейських стандартів, належить до найважливіших пріоритетів як зовнішньої, так і внутрішньої політики». Раніше у доктрині містилося положення: «Виходячи з того, що НАТО і ЄС є гарантами безпеки і стабільності в Європі, Україна готується до повноправного членства в цих організаціях».

Цікавим є ряд часових збігів, які супроводжували внесення змін. Так, указ про схвалення Воєнної доктрини Президент України підписав 15 червня цього року. Згодом документ було представлено під час засідання Комісії Україна—НАТО в Стамбулі — 29 червня. Уже 6 липня під час засідання Ради національної безпеки і оборони під головуванням Президента схвалюється рішення, яке, по-перше, іде в розріз із підписаними раніше документами, а також ставить під сумнів задекларовані на найвищому рівні зовнішньополітичні пріоритети держави.

Цікаво, що наступного дня після засідання РНБОУ українське керівництво взяло участь у саміті Євросоюзу в Гаазі (7-8 липня).

Внесені правки для багатьох стали несподіванкою. І не в останню чергу це стосується українського уряду. Компетентне джерело, наближене до дипломатичних кіл, повідомило учора «День», що «сьогодні не потрібно нічому дивуватися в руслі суперечливих заяв і дій політиків України». «Президент, звичайно, мав повне юридичне право вносити зміни. Тут важко «підкопатися». Однак політичні наслідки такого рішення непередбачувані, їх можна порівняти з вибухом», — наголосило джерело. «Важко уявити, як тепер зможе пояснити цей крок секретар РНБОУ або міністр закордонних справ», — додав співрозмовник «Дня». У ситуації з президентським указом насправді набагато більше запитань, аніж відповідей (оприлюднення інформації випало на час масових відпусток, а тому будь-які офіційні коментарі сьогодні — на вагу золота). Серед запитань, наприклад, такі. Чи існувала гостра необхідність у внесенні змін? Які аргументи виголошувалися на користь такого рішення? Чи були дотримані усі процедурні моменти? Наприклад, цікаво було б дізнатися, наскільки можливим є схвалення стратегічних рішень без присутності ключових міністрів. Наскільки нам відомо, 6 липня міністр закордонних справ Костянтин Грищенко перебував якраз із відрядженням у Китаї.

...Появу повідомлення про зміни в доктрині багато хто спершу сприйняв як частку дезінформації, неправильного її трактування. Про це, зокрема, вчора заявляв керівник центрального виборчого штабу кандидата в президенти Віктора Януковича Сергій Тігіпко. Однак вивчення документів на президентському сайті (www.president.gov.ua) не лишило жодних сумнівів. У цьому контексті виникає ще одне запитання — який указ Президента важливіший? Той, який було підписано15 липня цього року, чи той, який датований 8 липня 2002 року. Якраз останнім документом було введено в дію рішення РНБОУ від 23 травня 2002 року про те, що Україна починає процес, кінцевою метою якого стане приєднання до НАТО...

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
Газета: