«План Сайдіка»: наразі більше запитань

Спеціальний представник чинного голови ОБСЄ в Україні та в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Мартін Сайдік запропонував новий план щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Деталі він розповів у інтерв’ю австрійській газеті Kleine Zeitung. За задумом новий концепт, головним автором якого є Сайдік, має замінити Мінські домовленості. Попередньо його ще мають затвердити країни «Нормандської четвірки» — Україна, Росія, Франція та Німеччина.

«Потрібна угода, яка матиме вагу в політичному та правовому планах. Мінські домовленості не ратифікував ні український, ні російський парламенти. І це, звичайно, проблема. Наша ідея полягає в тому, щоб отримати таку політичну вагу, на яку потім усі спиратимуться в разі реалізації документа, який також має схвалити парламент», — заявив Сайдік.

Згідно з планом, ООН та ОБСЄ мають діяти не паралельно, а разом під спільним керівництвом на чолі з так званим спеціальним представником: це стосується як військового та поліцейського компонентів з боку ООН, так і спостережної місії ОБСЄ, яка вже діє на місцях. Крім того, пропонується створення Євросоюзом агентства з реконструкції, яке б діяло на Донбасі на кшталт того, яке раніше ЄС мав на Балканах. Це агентство, діяльність якого має поширюватися на всі райони Донецької та Луганської областей, має співпрацювати зі спільним керівництвом місії ООН та ОБСЄ, але не є під його керівництвом.

Водночас планом пропонується створення перехідної адміністрації ООН у окремих районах Донецької та Луганської областей, яка стежитиме за втіленням мирного плану та реінтеграції цих регіонів. «Сенс цього заходу не в усуненні місцевого населення від влади, а, навпаки, в гарантуванні того, що його права будуть забезпечені. Сюди належить і елемент амністії», — додав спецпредставник діючого голови ОБСЄ.

«Важливим моментом є те, що для реалізації центрального елементу — проведення місцевих виборів — потребується допомога ззовні. Ми дійшли висновку, що це може бути лише ООН. ОБСЄ має завдання оцінювати виборчий процес, а тому вона не може організовувати вибори. До того ж додається безпековий аспект. Мінські домовленості передбачали, що представники «ОРДЛО» беруть участь у процесі та є почуті, і так має бути і після прийняття нової всеосяжної угоди», — заявив Сайдік.

Як бачимо, йдеться і про вибори, і про амністію, і про права «місцевих», і про ООН з ОБСЄ, більшість із цього є і в Мінських домовленостях. Чим відрізнятиметься новий план від попередніх домовленостей і чи буде він чіткішим і прийнятним для сторін? Перш за все йдеться про Україну, тому що саме проти нас розв’язали війну, а потім про Росію, яка є джерелом проблеми — вона окупувала українські території. В Москві вже встигли відреагувати в своєму стилі.  

«Посол Сайдік справді має низку ідей, як можна було б поєднати роботу ОБСЄ і роботу ООН на Донбасі, але річ у тім, що це його особистий план, — заявив директор департаменту загальноєвропейського співробітництва МЗС РФ Андрій Келін (interfax.kiev.ua). — Це лише один із численних планів, які наразі циркулюють і які різні посередники намагаються запропонувати. Найголовніше, щоб такий план підтримали сторони в конфлікті». Маючи на увазі Україну і так звані «ДНР», «ЛНР».

На російську позицію доведеться зважати, адже без неї немає прогресу — саме Кремль блокує всі можливості для закінчення цієї війни. Однак це не означає, що Україні потрібно поступатися своїми інтересами. Наскільки вони враховані в новому концепті?

«Мене цікавить, як передбачена демілітаризація незаконних збройних формувань, в які терміни, як (відбудеться. — Ред.) виведення іноземних військ із території Донбасу, та що мають на увазі під словосполученням «процес амністії. І таких питань чимало», — заявив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука.

«Офіційних пропозицій наше міністерство не почуло. Вони нам не надходили, — заявив пізніше на брифінгу вже сам міністр МінТОТ України Вадим Черниш. — Обговорювати інтерпретацію і окремі заяви ми не можемо. Але нагадаю вам, що є позиція Президента України, який відповідає за зовнішні справи нашої держави, про те, що місія повинна бути від лінії до кордону українсько-російського, компоненти мають бути такими, які забезпечать підтримку правопорядку, управління та безпеки. На сьогодні також існує резолюція Ради безпеки ООН 2202, яку ніхто не скасовував. До неї також є два доповнення, одне з яких має назву «Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод», тобто там передбачено за пунктами, що потрібно робити. Якщо ми говоримо юридичною мовою, то для того, щоб щось змінювати, потрібно змінити резолюцію Радбезу ООН».

Отже, наскільки реальним є новий план для втілення в життя?

— Щодо мирного «плану Сайдіка» поки що невідомо навіть чи хтось від України брав участь у розробці цього плану, — вважає народний депутат України Дмитро ТИМЧУК. А це принциповий момент. Взагалі досить дивно, що без погодження з країною на території якої відбувається конфлікт і територія якої окупована іншою країною, відбуваються розробки тих чи інших планів. У будь-якому разі має відбутися ратифікація парламентами країн нового мирного договору, якщо він дійсно буде. І тут залишається відкритим питанням щодо Росії. Адже ні ООН, ні ОБСЄ поки що офіційно не визнали Росію стороною конфлікту.

Тому перед тим як ґрунтовно коментувати згаданий план, ми маємо хоча б його побачити. В тих загальних рисах, якими був він описаний представником ОБСЄ, досить важко сказати про що йдеться. І перш за все маємо знати чи цей план доповнює Мінські домовленості, чи скасовує їх. Якщо вже казати про продовження мінського плану, то виникає дивна суміш. Апелюючи до ООН, в тому числі до військового компоненту з безпеки, ми розуміємо, що розраховувати на сумісну роботу структур ООН і ОБСЄ в цьому плані важко. А йдеться і про моніторингову функцію ОБСЄ, і про її поліцейську функцію. Згідно з «Мінськом-2» вибори на нині окупованій території мають відбутися згідно з українським законодавством. Ніде в нашому законодавстві немає й натяку на те, що безпеку й правопорядок під час виборів забезпечуватимуть не українські правоохоронці та спецслужби, а якась поліцейська місія ООН.

Окрім того, коли говоримо про місію ООН на Донбасі, то йдеться про військову місію. На яку поліцейську місію ООН на окупованій території можна покладатися, якщо там стоїть російська армії з важким озброєнням? Важко собі уявити ефективність такої місії в подібних умовах. Україна, коли говорить про миротворчу місію, має на увазі перший пункт Мінських угод — припинення вогню і створення буферної зони. Жодна поліцейська місія цього не зможе виконати апріорі. І ще дуже важливо, щоб ОБСЄ не поводило себе як Москва. Не треба перескакувати через перший пункт і одразу переходити до політичної складової, тобто виборів.