Час — це капітал робітника розумової праці
Оноре де Бальзак, французький письменник

«Фактор Волкера» і шанс для України

«Якщо в організаційному плані до кінця року ми упустимо можливість використати обставини у світі, то далі нам буде ще складніше», — експерт
24 липня, 2017 - 19:04
ФОТО В'ЯЧЕСЛАВА ПЕТРОВСЬКОГО

«Це не заморожений конфлікт, а гаряча війна», — констатував після поїздки до прифронтової Авдіївки спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер. Нарешті прозвучав ясний голос. Адже у багатьох європейців з «оптикою» проблеми. Для українців це давно є доконаним фактом, адже по всій країні є могили вбитих хлопців від російської зброї. На це запитання, а точніше — чи є в США розуміння того, що ситуація на Донбасі є агресією Росії проти України, Волкер також дав ствердну відповідь: «Так, ми це розуміємо. Ми бачимо, що відбувається, ми розуміємо, як цей конфлікт почався, ми розуміємо, як ним керують. Наше головне завдання — відновити цілісність і суверенітет України».

Ми би відзначили чіткість Волкера. Адже часто навіть українські політики не орієнтуються в причинно-наслідкових зв’язках нинішньої проблеми на сході країни. Так, Мінські домовленості стали своєрідною зупинкою над прірвою, але потрібно розуміти, хто і які причини призвели до війни і зрештою до пастки, в яку ми потрапили в Мінську, про яку «День» писав в статті «Дипломатичний «котел» ще 27 лютого 2015 р.

«Які позитивні результати? По-перше, це встановлення так званої лінії безпеки по 15 км від лінії зіткнення в обидва боки, — розповів представник України в групі з питань безпеки в Мінську Євген Марчук в інтерв’ю програми «Тиждень» на телеканалі «112 Україна». — Це означає, що на 30 км відведені всі важкі озброєння у відповідні місця їх концентрації. ОБСЄ має контролювати і веріфікувати їх аж до заводських номерів, щоб дійсно вони були у зазначених місцях. Ясна річ, є порушення і є факти, коли інколи ця техніка вводиться в безпекову зону і бере участь в обстрілах. Але уявіть, якби вся ця техніка стояла на лінії фронту, які б наслідки ми мали, якщо дистанція обстрілу сягає до 100 км в тил. Також вдалося домовитися по 12-м ділянкам гуманітарного характеру, тобто ремонт водопроводів, ліній високовольтних передач тощо. По-друге, вдалося розпочати розведення військ, які стоять один проти одного. В результаті важких переговорів, хоч і взаємна недовіра зашкалює, нам вдалося відвести війська і засоби на трьох ділянках».

АКТИВНА ДИПЛОМАТІЯ КУРТА ВОЛКЕРА. ПІСЛЯ ПОЇЗДКИ НА ДОНБАС ТА ЗУСТРІЧІ З УКРАЇНСЬКИМИ ПОЛІТИКАМИ ВІН ВІДВІДАЄ ЄВРОПЕЙСЬКІ СТОЛИЦІ / ФОТО З FACEBOOK-СТОРІНКИ ГАННИ ГОПКО

Але як рухатися далі? Важливо, що Волкер робіть не просто влучні заяви, а й демонструє активну діяльність. За його словами, після візиту в Україну він планує провести ряд зустрічей з представниками урядів європейських країн.

«Для нас дуже важливо було почути враження Волкера від Донбасу, — розповідає «Дню» голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко після зустрічі з Куртом Волкером. — Волкер відмітив професійність наших військових і сказав, що дуже важливо було безпосередньо побачити, що відбувається на Донбасі перед його подальшими візитами. Далі він поїде до Відня, де буде зустрічатися з ОБСЄ, бо дуже прикро, що зараз ОБСЄ не має можливості моніторити ситуацію, не має доступу до окупованих територій. В цьому плані необхідно тиснути на Росію, адже вона взяла на себе зобов’язання і має їх забезпечити. Волкер запевнив, що це питання буде обговорюватись у Відні, потім в Парижі, в Лондоні для того, щоб із західними партнерами координувати зусилля. Путін грає на тому, що намагається роз’єднати Захід в їхній консолідованій позиції. Оскільки ми за ці три роки так і не побачили припинення вогню, то виникає питання — чи існують, окрім посилення санкцій, додаткові інструменти для тиску на Кремль, щоб продемонструвати серйозність намірів Заходу».

«Дуже важливим є призначення саме Курта Волкера спеціальним представником США по Мінському процесу, — коментує «Дню» Надзвичайний і Повноважний Посол України Олександр Моцик. — Цим призначенням нова Адміністрація Президента США демонструє те, що Америка зацікавлена в більш активнішій участі у Мінському процесі з метою якнайшвидшого врегулювання ситуації в Україні, а саме — завершення війни на Донбасі, досягнення миру та деокупації територій, втому числі Криму. Курт Волкер є дуже досвідченим дипломатом, він має великий політологічний досвід. Тобто він є тією людиною, яка професійно і компетентно може займатися питанням імплементації Мінських домовленостей. Той факт, що за короткий час Волкер здійснив вже два візити в Україну, говорить про те, що він активно взявся за це питання».

Разом з тим, потрібно розуміти, що навіть якщо Курт Волкер буде діяти активно, все одно він є виконавцем, адже рішення приймаються на вищому рівні. «Ми не знаємо всіх деталей розмови Путіна і Трампа, але скоріше вони домовилися створити механізм постійного переговорного каналу, — припускає Євген Марчук. — Коли кажуть, що мінський формат не працює, потрібно розуміти, що він не працює через те, що Росія саботує ці домовленості. Зрозуміло, що просто так Росія не вийде з Донбасу. І зрозуміло, що воєнного шляху вирішення цієї проблеми немає, тому що з обох боків накопичені потужні сили. Але у мене є невеликі сподівання, що активізація дипломатії на рівні глав держав, зокрема Петра Порошенка, Емануеля Макрона, дасть можливість заспокоїти ситуацію, механізм якої вдасться вмонтувати в переговорний процес».

І от буквально в понеділок відбулася телефонна розмова в рамках «норманського формату» (Президент України Петро Порошенко, Президент Франції Еммануель Макрон, Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель і Президент РФ Володимир Путін). Конкретики мало. Ось що повідомляє сайт Президента України. Петро Порошенко назвав останні дні липня одними з найкривавіших у 2017 році і закликав Росію негайно припинити агресивні дії і постачання зброї на окуповані території.

«Співрозмовники відзначили важливість повного припинення вогню, виведення важкого озброєння і проведення розведення сил з цілодобовим моніторингом ситуації СММ ОБСЄ. Петро Порошенко наголосив на важливості введення на Донбас миротворчої місії ООН. Глава Української держави також підкреслив, що звільнення заручників блокує російська сторона: Україна наполягає на негайному звільненні всіх заручників, в тому числі тих, хто незаконно утримується на території Росії, зокрема Олега Сенцова та Романа Сущенка», — йдеться на сайті Глави держави.

У свою чергу Президент Франції і Канцлер Німеччини наголосили на неприпустимості будь-яких заяв, що підривають територіальну цілісність України, зокрема щодо створення так званої «Малоросії».

«Тут дуже важливо розуміти, що подальший прогрес залежить від позиції Кремля, — каже Олександр Моцик. — На сьогодні Москва абсолютного нічого не зробила для того, щоб імплементувати Мінські домовленості. Навпаки, Росія перетворює Донбас на територію, яка поступово потрапляє під суверенітет РФ. Це доводить той факт, що Путін прийняв указ про визнання документів, які видаються окупаційною владою на Донбасі, щодо зокрема захоплення і конфіскації українських підприємств. Тому, дуже добре, що на сьогодні існують спільні санкції які введені США та ЄС щодо Росії. Це є чи не єдиним інструментом, який призупиняє подальшу агресію РФ. І вони мають лише посилюватися».

«Коли їдеш на схід України, то там регулярно чуєш від людей питання: коли наші дипломатичні зусилля принесуть конкретний результат? — ставить логічне запитання Ганна Гопко. — То ж нехай навіть те, що зараз виглядає нереалістичним, наприклад, відключення Росії від системи SWIFT, має все одно проговорюватись. Путін має розуміти, що якщо Україна далі буде втрачати людей внаслідок обстрілів з боку бойовиків, то це автоматично буде збільшувати тиск на саму Росію. Ми маємо так само готувати візит Трампа до України».

Це зовнішньодипломатичний аспект. А є і внутрішня робота, яка має навіть більше значення. «Безумовно, Україна так само має робити своє домашнє завдання, — продовжує Ганна Гопко. — Це стосується боротьби з корупцією, посилення парламентського та цивільного контролю, забезпечення прозорості у витрачанні фінансів на оборону. Наприклад, ми з Куртом Волкером обговорили низку законопроектів, які зараз знаходяться в парламенті. Внутрішня єдність щодо бачення всередині країни реінтеграції Донбасу дуже важлива. Волкер наголосив, що мешканці Донбасу, в тому числі на окупованій території мають бути переконані в тому, що держава, Київ їх підтримує. Це важливий аспект: українці на сході України мають знати, що держава про них не забула».

Саме про це наголошує і Євген Марчук: «Нам потрібно зробити так, щоб в цій війні воював не тільки Генштаб ЗСУ і Міноборони, спецслужби і МЗС. В цій війні мають брати участь дуже багато інституцій, не кажучи вже про медійну сферу. Нам потрібно запропонувати нашому населенню, зокрема, яке проживає на окупованій частині, бачення того, а що власне чекає Донбас. Досі Київ не поклав на стіл, партнерам, які нас підтримують, план дій на випадок повернення української влади на Донбас. Зокрема, як підказує світовий досвід, має бути перехідний період з мікрокомпромісами. Тобто має бути урядова програма, в якій йтиметься про те, які і кому вона дає гарантії, до кого має претензії, кому і що прощає, а кому не прощає, що буде з власністю, хто і скільки компенсує коштів, як залучатиметься іноземний капітал, інвестицій тощо. Цей перелік може бути із сотні пунктів. Якщо під документ, який підготували в РНБО замість АТО, не буде українського бачення з нормалізації ситуації, законодавчий акт виглядатиме скудно».     

Україна сьогодні має шанс — використати обставини, які складаються у світі, зокрема активізацію США на українському напрямку. «Якщо в організаційному забезпеченні до кінця року ми пропустимо цей шанс (потім в Росії починаються вибори), то далі нам буде ще складніше», — наголошує Євген Марчук. Під час двогодинної розмови лідерів чотирьох країн було домовлено узгодити остаточні кроки щодо безпеки та продовжити роботу над дорожньою картою імплементації Мінських домовленостей. З цією метою в другій половині серпня має відбутися зустріч зовнішньополітичних радників глав держав «нормандського формату». Це важливо, але багато що залежить від наших дій, активності і бажання, тому потрібно діяти.  

Іван КАПСАМУН, Валентин ТОРБА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments