«Не винуватий я. Вона сама прилетіла!»
Російські політики про збитий «Боїнг»
Можна сказати, що проміжний звіт Об’єднаної слідчої групи в Нідерландах (туди входять фахівці з Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України) про аварію малазійського «Боїнга» над Донбасом будь-яких принципових змін у хід розслідування не вніс. У тому, що тут спрацював російський «Бук» з російським же екіпажем, не сумнівається ніхто у світі, за винятком зазомбованої російської публіки і російської агентури за кордоном, включаючи низку маргінальних політичних партій та організацій. Хіба що число росіян, підозрюваних у цьому злочині, дещо зменшилося — від більш ніж сотні до декількох десятків. Та й ще нововведення, мабуть, полягає в тому, що уряд Нідерландів не просто поклав провину за трагедію в небі над Донбасом на Росію, але й пообіцяв, що буде домагатися притягнення її до відповідальності як держави, хоча й обмовився, що «притягнення країни до відповідальності — складний юридичний процес».
Дійсно, абсолютно незрозуміло, що робити в цьому випадку. Можна не сумніватися, що на рівні Ради Безпеки ООН Росія гарантовано заблокує будь судовий розгляд у справі рейсу MH17. Передача ж справи до Міжнародного кримінального суду в Гаазі вимагає згоди усіх сторін, а Росія з таким рішенням напевно не погодиться. В принципі можна розглянути справу про катастрофу рейсу MH17 в голландських або австралійських судах, оскільки жертвами катастрофи стали громадяни Нідерландів та Австралії. Однак національні суди в кращому разі зможуть лише засудити конкретних російських військовослужбовців, якщо їх причетність до загибелі «Боїнга» буде доведено. Та й робити все це доведеться заочно, тому що Росія підозрюваних у цьому злочині точно не видасть.
Але досить кумедно, як відреагували на публікацію доповіді російські офіційні особи. Виступаючи на спільній прес-конференції з президентом Франції Еммануелем Макроном, президент Володимир Путін на блакитному оці заявив: «Ви знаєте, ми сьогодні цілий день працювали, тому я з деталями рішення комісії не ознайомлений. Але можу Вам сказати відразу, навіть не ознайомлюючись із тим, що там є. Наше ставлення до цієї справи таке: ми спочатку пропонували спільну роботу з розслідування цієї трагедії. На наш подив, нас до цього розслідування не допускають. Українська сторона там працює, незважаючи на те, що Україна порушила міжнародні правила й не закрила повітряний простір над територією, де проходили бойові дії. Але вона працює, а Росія — ні. Тому нам невідомо, що там пишуть, на чому ґрунтується те, що там ця комісія пише. Для того, щоб ми визнали те, що там викладено, ми маємо брати повноцінну участь у розслідуванні. Але в будь-якому разі ми будемо ставитися до цього з повагою і проаналізуємо все, що там викладено, сформулюємо своє ставлення до цієї справи. На разі я не бачив навіть цього тексту».
Сентенція сама собою чудова. Сам я доповідь не читав, але скажу. І взагалі, ми визнаємо висновки розслідування лише в тому разі, якщо ми самі будемо в ньому брати участь. Відомий російський політолог Євген Іхлов відзначив, що слова Путіна — це приблизно те саме, якби у нью-йоркському суді адвокат обвинуваченого заявив, що не визнає матеріали слідства, оскільки його підзахисного не було від самого початку включено до слідчої бригади, хоча саме він «найбільше зацікавлений в об’єктивному характері розслідування». З упевненістю можна сказати, що суддя вважав би подібну заяву такою, що викликає неповагу до суду. Ну, а якщо що, то це, звичайно ж хохли кляті винні — не закрили повітряний простір над Донбасом. А наш російський «Бук» — він що, ну їхав собі та й їхав, ну, може, стрельнув разок... А взагалі-то ми міжнародну комісію поважаємо, ось тільки горілку з нею пити не будемо... тьху, висновки її визнавати не будемо... поки не прочитаємо, втім, якщо прочитаємо, все одно не будемо... Нагадує один старий добрий анекдот. Юного дракончика запитують: «Ти тата з’їв? — З’їв. — Ти маму з’їв? — З’їв. — Так хто ж ти після цього?! — (плаксивим голосом) С-и-и-и-ро-ти-Нуш-ка-а-а-а!!!»
А вже на Петербурзькому економічному форумі Володимир Володимирович, очевидно, ознайомившись із текстом, встиг сформулювати офіційну російську позицію: Росія висновкам міжнародної комісії не довіряє, і російська ракета злощасний «Боїнг» в жодному разі не збивала. Словом, я не я і ракета не моя.
А ось міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, коментуючи доповідь про «Боїнг», застосував новаторський прийом. Він сказав буквально наступне: «Дуже нагадує справу Скрипалів, коли сказали «Highly likely це росіяни», але відразу ж повідомили, що розслідування триває, і воно потребуватиме часу. Складається відчуття дежавю, якщо наші партнери вирішили і в цьому випадку, коли йдеться про загибель сотень людей, спекулювати на цьому заради досягнення своїх політичних цілей, залишаю це на їхній совісті». У цьому випадку Сергій Вікторович або дійсно не знає англійської мови або вдає, що не знає. Адже насправді добре відомо, що коли англійці кажуть Highly likely найбільш адекватний переклад буде: «Навіть не сумнівайтеся!». Новація ж полягає в тому, що вперше новітній російський злочин — отруєння Скрипалів намагаються використовувати для виправдання старішого — знищення малазійського «Боїнга» в небі над Донбасом. Якщо перефразувати вірші одного поета про Гіммлера, Герінга та Ріббентропа, то можна сказати: «Много героев вокруг. Вот линзоблещущий Шойгу, честный и умный Медведев, чистый душою Лавров».
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
