Невільник у «Лєфортово»
Три помилки Віталія Нахлупіна
Не так давно стрічками інформаційних каналів пронеслася буря: вони повідомляли, що колишнього віцепрем’єра російського уряду Криму Віталія Нахлупіна випустили з СІЗО «Лєфортово» і перевели під домашній арешт. Однак буря швидко стихла. Як виявилось, агенція «Інтерфакс», а за нею і «Российская газета» припустилася помилки – під домашній арешт був переведений не Нахлупін, а його «колега» по справі Ярослав Сливка, який раніше очолював комітет конкурентної політики Криму, і був заарештований Слідчим комітетом Росії разом з Нахлупіним та «заступником міністра транспорту» російського Криму Валентином Дукорським. А можливо, Нахлупіна й випустили, але негайно надійшла команда «Рано!», і його затримали знову, а всю провину скинули на «Інтерфакс»? Все можливо. А от чим Сливка заслужив таку винагороду, історія поки що замовчує, хоч бувальці вже будують конспіративні варіації, але спішити не слід. Покаже суд. «А Нахлупін продовжує сидіти» – уточнюють всі видання, скасовуючи своє попереднє помилкове повідомлення.
100 Томів Справи
Насправді новиною в справі Нахлупіна є не те, що його випустили, бо ніхто його випускав, а те, що російські слідчі, як твердять ті ж інформаційні агенції, завершили розслідування, його справа передана до суду. Слідчий комітет Росії пред'явив Віталію Нахлупіну звинувачення в остаточній редакції. Порівняно з попереднім варіантом слідство втричі розширило звинувачення для нього. Йому інкримінують більше двох десятків епізодів хабарів від підприємців на загальну суму 16,1 млн. руб.
Нагадаємо, що Віталій Нахлупін, на той час «віцепрем’єр» російського кримського уряду, «заступник міністра транспорту Криму» Валентин Дукорський і «перший заступник голови Комітету з конкурентної політики Криму» Ярослав Сливка були заарештовані в Москві, куди виїхали у відрядження, в жовтні 2018 року. Басманний суд Москви санкціонував арешт з подальшим утриманням у СІЗО «Лєфортово».
Майже відразу після арешту Віталія Нахлупіна з кримського «уряду» були звільнені керівник «служби капітального будівництва» Світлана Моравська, яку заарештували в Самарській області, і керівник «кримської служби Держбуднагляду Росії» Марина Сергєєва. Обидві чиновниці очолювали структури, підконтрольні Нахлупіну. Причому, сфера відповідальності Нахлупіна перейшла до нового «віцепрем’єра» Євгена Кабанова. Однак російський глава Криму Сергій Аксьонов ще майже рік не видавав указ про звільнення Нахлупіна, і він так і числився його заступником. Чому? Сподівався на закриття справи і повернення колеги? Але хай думають судді…
Розповідають, що пред'явлення остаточного звинувачення Віталію Нахлупіну, Валентину Дукорському і Ярославу Сливці тривало кілька годин, адже загалом в справі орієнтовно100 томів. На початку слідства правоохоронцям не вдалося виявити більшу частину грошей, і на той момент йшлося про 5 млн руб., переданих колишньому віцепрем'єру у вигляді хабарів. Якщо конкретно, то за даними слідства, чиновники отримали грошові кошти як незаконну винагороду від громадянки Олени Чернишової при організації тендерів. Слідство зробило висновок, що заховані кошти можуть бути використані обвинуваченим, щоб уникнути відповідальності за кордоном. А відтак було санкціоновано утримання Віталія Нахлупіна в «Лєфортово». Але в процесі розслідування справи фігурантам замість одного епізоду хабарництва інкримінували вже більше двох десятків на загальну суму не 5 млн. руб, а 16,1 млн. Всі епізоди, що включені в справу, відносяться до періоду з вересня 2017-го по червень 2018 року. Слідчий комітет звинувачує Віталія Нахлупіна в тому, що саме в цей період на посаді «заступника голови ради міністрів Криму» він організував корупційну схему, що давала змогу при проведенні підрядних робіт фінансування новобудов за рахунок ФЦП направляти лише тим компаніям, які потім оплачували його підтримку, тобто робили «відкати». За версією слідства їх безпосередньо отримував його радник Сливка, а Дукорський контролював, щоб вказівки Нахлупіна виконувались точно і вчасно. Всім трьом у підсумку інкримінували отримання хабара організованою групою в особливо великому розмірі (це ч. 6 ст. 290 КК РФ).
Весь час слідства і оголошення звинувачення Віталій Нахлупін не визнає своєї провини. Його адвокат Максим Глотов заявив журналістам, що вже звернувся в Європейський суд з прав людини зі скаргами на необґрунтоване і тривале утримання свого клієнта під вартою. У разі визнання Нахлупіна винним йому загрожує тюремне ув'язнення терміном від 8 до 15 років, а також штраф у розмірі до сіемдесятикратної суми хабара.
ПОМИЛКА ПЕРША: ЖИТТЯ ЗА ПОНЯТТЯМИ, А НЕ ЗА ЗАКОНОМ
До арешту Віталій Нахлупін вважався одним із найвпливовіших людей у Криму. Він з’явився на півострові у 2010 році у складі донецько-макіївської команди Василя Джарти, нині покійного. Працюючи в Криму, я часто бачив Віталія Германовича на різних нарадах в уряді. Він справляв враження найбільш компетентного спеціаліста. Якщо, скажімо, Василь Джарти затруднявся з відповіддю на якесь питання, він завжди надавав слово на той час своєму раднику Віталію Нахлупіну, і той швидко і кваліфіковано розрулював проблему. У всіх питаннях Джарти спирався на досвід і професіоналізм Нахлупіна. Нікому й на думку не спадало, що за першою освітою Нахлупін… стоматолог.
Він народився в Макіївці у квітні 1966 року. У 1988 році закінчив Донецький медичний інститут, у 2004 році — Міжнародний інститут бізнесу. У 1988-1994 роках працює в стоматології в м. Макіївці. З 1994 року в бізнесі. В 2007-08 роках очолює національну агенцію екологічних інвестицій України. На цей час припадає його стаття в «Дзеркалі тижня» «У країні прокидається інтерес до «зелених» інвестицій» за 7 грудня 2007 року. В 2008-10 роках – директор компанії «Проджект Инвест Менеджмент»; в 2010 році – глава фірми «Фонд цільових екологічних (зелених) інвестицій», а вже в Криму – лише один місяць гендиректор КРП «Крымтроллейбус». І понині ще довідкові служби України видають його прізвище як керівника чи засновника ряду комерційних структур. Список їх є, вони всі не раз перераховані в публікаціях ЗМІ, тому тут доречно обійтися просто узагальненням, адже суть не їх назвах і кількості.
Власне, з економічною компетентністю Нахлупіна в Криму мало хто міг змагатися, тому йому легко дається кар’єра. З 2010 року він вже депутат ВР АРК 6-го скликання, голова комісії з економічної, бюджетно-фінансової та податкової політики. В 2013 році нагороджується Почесною грамотою Президії ВР АРК.
Як видно, Віталій Нахлупін знайшов своє місце в житті. Однак, вмонтований у владну систему Віктора Януковича, він спостерігав життя в Україні як воно було на той момент зсередини. А воно примушувало жити не за законом, а за поняттями, і Нахлупін не міг випасти з цієї системи. Коли Віктор Янукович направив Василя Джарти в Крим головою уряду, він «підкріпив» це призначення субсидією для розвитку Криму в 900 мільйонів гривень. «Придане» – жартували в Криму. Пізніше спікер російського парламенту Владімір Константінов якось в інтерв’ю проговорився, а потім осікся, злякався, і хотів забрати свої слова назад, але слово не горобець, вилетіло, залишилось записаним на камери і диктофони – половина, або навіть три чверті, за словами спікера, цієї суми пішло на відкати. Наближений до Джарти його радник Нахлупін не міг не мати до цього стосунку, бо робота з Джарти, власне, була його школою становлення. Це і визначило не тільки життя Нахлупіна за поняттями, але й його подальшу долю.
ПОМИЛКА ДРУГА: ЗРАДА УКРАЇНИ
Після анексії Криму російський «уряд» Криму відчував катастрофічний голод на кадри. Як відомо, Наталія Поклонська була призначена прокурором після того, як шість кандидатів відмовилися від цієї посади. Більше того, з Москви, оцінивши катастрофічний рівень її кваліфікації, тотальне незнання російського законодавства, прислали заступника, який і був власне дійсним прокурором, і за першої нагоди Наташу спровадили до столиці.
Так само було з урядом. Відправивши уряд Анатолія Могильова у відставку, власне, залишились біля розбитого корита. Але й кадрам, яких привіз Василь Джарти, «герої кримської весни» не довіряли. Однак Нахлупін виявився єдиним винятком з цього правила, бо йому допомогла, по-перше, його неабияка кваліфікація в економіці, рівних якій в Криму не було, особливо на фоні випускника військового училища глави уряду Аксьонова, по-друге, певність керівників, що він вже вжився в нову російську команду і не підведе.
Москва присилала свої кадри, але вони швидко показували свою недієздатність. Тоді перебирали кадри місцеві. Таким чином «віцепрем’єром» Віталій Нахлупін був призначений на місце присланої з Москви Євгенії Бавикіної, яка написала заяву за власним бажанням. А вона була призначена на місце Рустама Теміргалієва, який змушений був покинути посаду через скандал і кримінальну справу з викраденням 300 кілограмів золота з кримського відділення Ощадбанку.
І «герої кримської весни» не помилися. Нахлупін погодився працювати з російською владою, через що скоро був звинувачений прокуратурою України в зраді батьківщини і оголошений в розшук. Уже восени 2014 року він обирається до «держради Криму» за списком «Єдиної Росії», а в січні 2016 призначається «віце-прем’єром».
Власне Віталія Нахлупіна просто переставили з кабінету в парламенті в кабінет в уряді, оскільки глибше проблемами економіки Криму, ніж голова профільної комісії, в Криму ніхто не володів. Поки доручили керувати бюджетними грішми. До речі, в один день з Нахлупіним був призначений теж «віце-прем’єром» і присланий з Москви Олег Казурін. Тоді ж йому доручили керувати грошима ФЦП для будівництва 465 об’єктів. Але через деякий час він був викритий за хабарі в 27 млн рублів, і вже засуджений до 11,5 років позбавлення волі і штрафу в 56 млн рублів. і вже відбуває покарання. Саме після його звільнення керування ФЦП доручили… Віталію Нахлупіну. І він повторив те ж саме.
В російському Криму кар’єра Нахлупіна прискорилась. Він скоро отримує російський орден «За верность долгу», почесне звання «Заслужений економіст Республіки Крим». Він один з найбільш заможних чиновників Криму. За 2017 рік він задекларував: 2 великі квартири, будинок площею 200 квадратів, який був оформлений на неповнолітню дитину, земельну ділянку в 900 кв. м. і два паркомісця в Криму. Також він володів шістьма дорогими автомобілями: Mercedes Benz S550, Porsche 911, Porsche Cayenne, Toyota Camry, BMW X6 і Volkswagen Touareg. На його піклуванні перебувало 5 дітей.
За перший же рік служіння окупаційній владі, тобто за 2014 рік, дохід Нахлупіна становив 48 мільйонів 737 тисяч рублів. У 2015, 2016 та 2017 роках апетити булі скромніші – згідно із даними про доходи, він отримував орієнтовно 2 мільйони рублів. Він розлучився з однією дружиною, на яку були записані не менше 10 компаній, і офіційно оформив стосунки з іншою, на яку теж записані до 10 різних підприємств. До речі, через місяць після арешту Нахлупіна були заарештовані і рахунки його дружини.
Крім того, за даними севастопольського сайту «Форпост», афілійовані з ним фірми володіють рекламними конструкціями, кількома кар’єрами для видобутку корисних копалин, земельними ділянками під бізнес. Він також мав стосунок до низки компаній в Росії, які були зареєстровані на близьких до нього людей та бізнес-партнерів, а самі компанії отримували десятки державних контрактів на мільйони рублів.
Однак багатство чиновника в Росії не дивина. Навпаки, начальство, що стоїть щаблем вище, завжди допомагає підлеглим вести незаконний бізнес, а особливо незаконними методами, в тому числі брати хабарі. Так підлеглі стають ручними, і при нагоді, за потреби, їх тим чи іншим чином здають слідчому комітетові. Особливо зручно це робити стосовно підлеглих, які можуть претендувати на місце свого начальника. Так в Криму загриміли за грати під різні карні справи кілька міських голів, кілька глав адміністрацій, кілька віцепрем’єрів, міністрів, які не приховували свої амбіції. Віталій Нахлупін саме з таких.
Віталій Нахлупін, безумовно, був вмонтований у кримську корупційну схему. Він, безсумнівно, організовував відкати. Бо якби він цього не робив, то його б швидко замінили на більш слухняного. Однак хто знає, що далі було з цими грішми? Той чиновник, який сидів на грошах федеральної російської програми, як Нахлупін, не міг брати таємно і не ділитися з вищим керівництвом, бо ці гроші, безумовно, контролювалися з Москви спеціальним чином. Отже, відкати він організовував, але корупційну схему розробляв і створював не він. Доказом цього твердження служить той факт, що і його попередник Олег Казурін, який прийшов з ним в «уряд» в один і той же день, і керував грішми ФЦП до нього, теж засуджений за відкати. Отже – схема існувала до Нахлупіна. Вірогідно, існувала вона і до Казуріна. Створити схему з московськими федеральними грішми якомусь там віцепрем’єру з Криму було не під силу. Його просто прийняли в свою команду і вмонтували в уже збудовану схему. А при нагоді здали зразковим чином – під час відрядження всіх трьох до білокам’яної…
ПОМИЛКА ТРЕТЯ: ДОВІРА «ГЕРОЯМ КРИМСЬКОЇ ВЕСНИ»…
Як показує практика, сильний спеціаліст, профі, як правило, людина команди, бо великі справи зараз не робляться поодинці. Те, що Нахлупін людина команди, він довів ще при Джарти, якому допомагав не за страх, а за совість і немалі гроші. Отже, потрапивши в команду «героїв кримської весни», економіст далекий від партійної політики, він мало заглиблювався в міжособистісні відносини, бо довіряв людям, які його привели в команду.
Безумовно, він довіряв і Сергію Аксьонову, і Владіміру Контантінову, які не раз спиралися на його вміння, знання і досвід. І вони використовували його на повну. В 2018 році, наприклад, саме йому доручили очолити робочу групу з реалізації фантастичного і зовсім безперспективного для Криму проєкту зі створення гральноїзони. Інформація про неї і досі тримається в таємниці.
Йому довірили також підбір кадрів, і він на свій розсуд залучив до вже анексованого Криму нових мігрантів з донецько-макіївського клану. Так опинилися в Криму колишній заступник міністра внутрішніх справ України Дмитро Ворона, а також будівельник Микола Антонов.
Сьогодні сайти-«зливні бачки» пишуть, що причина арешту Нахлупіна в тому, що він заявив свої права на частину відкатів федеральних грошей з будівництва траси «Таврида», які мали йти безпосередньо в Москву. В цьому можна сумніватися, бо людина команди таким чином ніколи не зробила б, бо інтереси керівників справи для «гвинтика» в справі це святе. Нахлупін, думаю, як людина раціональна, спочатку виніс би це питання на обговорення «команди», і потім виконував би рішення. Але справа в тому, що ці гроші, цілком ймовірно, йшли людям такого високого рангу, що вони могли не допустити обговорення, і яким інтерес якогось там Нахлупіна був зовсім не цікавий. Схема давно існує, буде там не Казурін або не Нахлупін, так людина з іншим прізвищем, яка різниця, головне, щоб все робив, як скажуть. Більших «талантів» тут і не треба. Однак, так чи інакше, але Нахлупін, безсумнівно, вже добре знав учасників цієї схеми і міг просто десь поділитись сумнівами про несправедливість розподілу відкатів.
Крім того, в кулуарах кримської російської влади добре знали, що Нахлупін людина самостійна, і має свою думку з того чи іншого приводу. А такого не пробачають. Свідчить про це випадок 2018 року. Кажуть, Нахлупін намагався одноосібно, без участі Аксьонова, продати недобудований пансіонат в Лазурному біля Алушти, який віджали у Коломойського. Так було чи інакше, але скандал скоро затих. Цей інцидент і міг посіяти сумнів у придатності Нахлупіна для дальшого перебування в схемі. Хтось прийняв рішення, що Мавр зробив свою справу.
Кажуть, коли в Басманному суді Москви приймалось рішення про запобіжний захід і прокурор заявив про тримання під вартою, то адвокат Нахлупіна Валерій Попов заявив клопотання про те, щоб його відпустили під домашній арешт в квартирі його друга в Красногірську, або ж під заставу в 8 млн рублів. Сам Нахлупін запевняв суд, що він не може втекти за межі Росії, бо Україна оголосила його в розшук за зраду Батьківщини, а тому куди б він не виїхав, його всюди заарештують. Але не допомогло, суддя прийняв рішення про арешт, мабуть побоявся, що в Україні за зраду можуть засудити на менше, ніж в Росії за хабара.
