Та, що принесла яйце
Завдяки цій жінці легкої поведінки з рибальського селища Магдали ми фарбуємо яйця на Великдень. Марія Магдалина першою побачила воскреслого Христа ще в печері. Кинулася до нього в радості, але він зупинив жінку, сказавши: «Не торкайся!»
Усі дами однакові в поширенні новин. Ось і Магдалина вирушила просто в Рим до Тиберія Юлія Цезаря Августа, людини позитивної попри наявність неронівських коренів. В ті часи, як і в нинішні, було не прийнято відвідувати владу без подарунків, хоч яйце, але принеси. І Марія Магдалина простягнула його Цезарю, повідомивши, що страчений Пілатом чоловік воскрес. Тиберій не повірив і сказав: «Швидше це яйце почервоніє, ніж я повірю в ці казки». І воно почервоніло. За цим дивом спочатку пішли оргвисновки. Пілата негайно усунули з посади. Потім запанувала традиція Воскресіння, в якому ми відчуваємо волю Всевишнього і волю начальства, здатного вислуховувати новини безпосередньо від людей.
Хоча римські можновладці ще 5 століть дискредитували політику Тиберія про свободу мови і думки у вільній державі. Говорили, що ідея фарбувати яйця пішла від народження Марка Аврелія. Того року кури несли яйця незвичайних кольорів і привчили римлян в очікуванні дива займатися дизайном еволюційної загадки про первинність походження яйця і курки. Пізніше атеїстичне невігластво породило ще більш дивне твердження. Говорили, посилаючись на археологів, мовляв, у дохолодильникову еру яйця доводилося варити на другий день після знесення, і, щоб не плутати свіжі з вареними, останні підфарбовували.
Слава богу, українці змогли спростувати таке твердження мистецтвом писанки. Бо немає сенсу розмальовувати яйця лише для того, щоб відрізнити сирі від крутих.
Так побачив Марію Магдалину в позаминулому столітті небайдужий до одалісок, купальниць, святих і куртизанок флорентієць Франческо Гаєс.
