У Вінниці вшанували пам’ять жертв Великого терору
Небайдужі вінничани зібралися сьогодні під кінець робочого дня на території меморіалу жертвам Вінницької трагедії, щоб згадати про масове знищення мирного населення у період Великого терору. Мітинг-реквієм відбувався у камерній обстановці, без довгих промов і пафосних виступів. Директор центру історії Вінниці Олександр Федоришен, коротко презентувавши фотодокументальну експозицію «Вінницька трагедія», нагадав, що за 1937-1938 роки від рук енкаведистів у Вінниці загинуло близько 9,5 тисяч мирних жителів. І коли говорять про Великий терор, то для більшості вінничан він асоціюється саме із цією трагедією.
«Минулого року за допомогою громадського активу і родичів репресованих ми відзняли документальний фільм «Вінниця: топографія терору». Цього року розмістили біля меморіалу табличку з написом про подію і встановили інформаційну експозицію. І я сподіваюся, що подібні стенди з’являться і на інших місцях, де розстрілювали і ексгумували тіла невинно вбитих земляків, – каже Олександр Федоришен. – Розповідаючи про ці події, ми часто повторюємо фразу: «найбільший злочин терору, що він знецінює смерть». Можна багато говорити, що такі заходи повинні нагадувати, щоб таке більше ніколи не повторювалося. Але ми свідомі того, що за кілька тисяч кілометрів від Вінниці, на окупованих територіях, знову вбивають і катують людей. Тому наше завдання спробувати не допустити втрати пам’яті, щоб сучасне покоління знало про наслідки».
На знак вшанування пам’яті репресованих земляків була проголошена міжконфесійна молитва. Потім відбулося покладання квітів та запалення лампадок.
Для довідки. Вінницькою трагедією називають масові розстріли мирного населення у Вінниці, що здійснювалися НКВС СРСР протягом кількох років перед початком Другої світової війни. Дослідження цих злочинів почалося під час німецької окупації Вінниці. На прохання місцевої громади і з санкції німецької адміністрації було організоване дослідження поховань, яке почалося у травні 1943 року. За результатами розслідування було виявлено 91 масове поховання й ексгумовано 9439 тіл.
Місцеві жителі впізнали серед загиблих 468 родичів. Ця інформація, фото й результати розслідування використовувалися нацистською пропагандою для дискредитації Радянської влади під час війни. В Україні перші правдиві публікації про трагедію з’явилися тільки 1988 року. За результатами сучасних досліджень вважається, що загальна кількість репресованих за цей період у Вінниці й області сягає близько 20 000 осіб.
Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця, фото автора
