Гарячі теми:

У Львові розповіли про загадкову історію гобелену – водночас XVI і XVII століть

27 квітня, 11:30

Учора, 26 квітня, Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України представили новоатрибутований гобелен з постійної експозиції музею. Розповіли про дослідження директор установи, кандидат мистецтвознавства Андрій Клімашевський та наукова співробітниця відділу мистецтвознавства, кандидатка мистецтвознавства Оксана Герій.

Гобелен МЕХП успадкував із передвоєнної колекції Художньо-промислового музею Львова. А раніше, до 1938 року, раритет, імовірно, належав збірці польського шляхетного магнатського роду Любомирських.

«Сюжет та історія створення гобелену ховалися за скромною вивіскою зі знаками питання, аж поки не дочекалися наукової атрибуції», – анонсували презентацію у музеї. Додаючи, що «досі трапляються дива, коли несподівано здавалося б звичний музейний експонат розкриває свою справжню незвичайну історію європейського масштабу».

Під час дослідження, яке тривало понад два місяці, виявилося, що гобелен насправді зшитий з двох різночасових виробів: бордюр взято з тканої у Брюсселі шпалери середини XVI ст., а середина – з гобелену французької мануфактури середини XVII ст. «На гобелені зображено дві пари правителів: цариця на троні в європейському одязі, полководець поруч з нею – в давньоримському, а ув'язнені правителі – у східному вбранні, – розповів Андрій Клімашевський. – Сцена сприймається алегорією перемоги християнства над єрессю, але це лише один зріз її багатого змісту. Адже ці пари правителів мають конкретні легендарні імена: римський полководець Марк Антоній, єгипетська цариця Клеопатра, вірменський правитель Артавазд ІІ з дружиною. Гобелен є епізодом популярної у XVII ст. серії «Життя Клеопатри». Його композиція та іконографія аналогічні до шпалер, експонованих у палаці-музеї «Ласкаріс» у Ніцці і виготовлених, за атрибуцією французької дослідниці Ніколь Рейніс, за картонами придворного художника Ісаака Мойона на мануфактурі міста Обюссона перед 1650 роком у Франції. Львівський зразок виконаний за тим самим картоном, що й ласкарівський, однак іншими майстрами і, можливо, в інший час. Низка деталей, в яких відобразилась придворна мода напередодні правління Людовіка ХIV, за регентства його матері Анни Австрійської, вказує, що час виконання цього гобелену, як і його прихований зміст оспівування монаршого правління королеви, тісно пов'язаний із таємницями й політикою французького двору кінця 1640-х років».

Представлення загадкової історії гобелену відбулося у межах всеукраїнського проекту «Французька весна», і відбувається фестиваль у Львові вже п’ятнадцятий рік поспіль. А почесними гостями презентації у Музеї етнографії стали директор Альянс Франсез у Львові Ніколя Фасіно та консул із питань культури Республіки Польща у Львові Мар'ян Орліковскі.

Закінчився вечір концертом музики кінця XIX – початку XX століття. Твори маловідомих французьких композиторок Лілі Буланже та Сесіль Шамінад виконували студенти Львівської національної музичної академії. А започаткувала цей суто жіночий проект, котрий має висвітлити творчість жінок-композиторок різних часів і різних країн, 2012 року піаністка, концертмейстер, викладач, музикознавець, теоретик концертмейстерства, професор ЛНМА Тетяна Молчанова.