«Рожеві мітки» для покалічених пам’яток (фото)
Біля будинку на Володимирській, 21, звідки починається хода, збираються люди з фотографіями пам’яток, що руйнуються. Учасники акції розкладають яскраві рожеві банери – їх під час ходи прикріплюватимуть до понівечених будівель. Почали якраз з будинку на Володимирській, 21, з балкону якого звертався до людей голова Центральної Ради УНР Михайло Грушевський. Сьогодні будинок в аварійному стані, власник сором’язливо завісив його тканиною.
Італієць Лучано три роки працює у Києві та живе у будинку по сусідству. Він допомагає місцевим активістам боротися за збереження історичної будівлі. «Я з Сицилії, де багато пам’яток історії. От сьогодні саміт G7 збирається у Таорміні, сицилійському місті, перлині Середземного моря. Тож для уродженців Сицилії дуже важливі культура і захист історії, - говорить Лучано. – Усюди, де я буваю по роботі чи як турист, цікавлюся історією місця. Будинок, поруч з яким живу, має велике історичне значення. А ще він стоїть поруч із Софійським собором, і те, що з ним відбувається, порушує приписи ЮНЕСКО. Через це собор можуть прибрати зі списку пам’яток ЮНЕСКО. Я допомагаю місцевим активістам, запрошуючи людей на такі події, як сьогодні. Як житель Києва намагаюся робити все можливе для збереження пам’яток».
День Києва, який відзначають в останні вихідні травня, нині не може бути безтурботним святом. Говорити про любов до міста та ігнорувати тотальне нищення пам’яток – дивно. Тож об’єднання громадських організацій «Київське Віче» організувало ходу під гаслом «Як тебе захистити, Києве мій?» (про проблеми, до яких хочуть привернути увагу активісти, - у матеріалі «Будівельна мафія» безсмертна. І вона засідає у Київраді», №88-89 «Дня» за 26-27 травня). Людей, які прагнуть зберегти історичне обличчя столиці, зібралося з півтисячі – небагато, як для кількамільйонного Києва. З іншого боку, це чимало, як для таких акцій.
СИНДРОМ «ГОЛОТИ»
На ходу прийшли співробітники Національної наукової медичної бібліотеки України. Вони роками б’ють на сполох через стан будівлі, де розташовується бібліотека, - колишня садиба родини Терещенків на вулиці Льва Толстого, 7. Але кошти на доведення споруди до ладу місто ніяк не виділить. «Це найболючіше питання для нашої бібліотеки. Тому ми всім колективом прийшли, щоб відстоювати її. Будинок гарний, його треба зберегти для нащадків, - каже співробітниця бібліотеки Тамара Кулієва. – Але треба робити так, щоб будівля не відійшла бозна-кому. Колись давно до нашого директора приходили люди, які хотіли зробити у будівлі бібліотеки казино. Тоді її відстояли. Можливо, якщо нас буде багато, нас почують і щось зміниться».
Ольга Зайченко роздає перехожим листівки з інформацією про будівельні проблеми столиці. «Я киянка, і мені небайдуже середовище, в якому ми живемо. Архітектура творить внутрішній світ людини. І коли будують монстрів і знищують шедеври, власне, руйнують внутрішній світ людини, - переконана Ольга. – Я часто буваю у різних столицях світу і бачу, як там ставляться до своєї спадщини. У центрі Відня, крім розкоші, побудованої у часи модерну, є квартали з одно- і двоповерховими будиночками XVIII століття. Як на мене, вони непоказні. Наші будинки того часу цікавіші. Але жителі Відня дбають про ці будівлі, там елітне житло. І в цьому полягає гідність. Або люди ставляться з повагою до того, що зроблено до них, або перетворюються на голоту. Ми не вміємо цінувати те, що зробили до нас – це пострадянське».
На думку учасниці ходи, врятувати пам’ятки може небайдужість загалу. «Люди, які володіють будинками, звертають увагу на думку суспільства. Їм не байдуже, як до них поставляться, - переконана Ольга Зайченко. – Такі акції, як ця хода, привертають увагу загалу і тому важливі».
КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР ЗАМІСТЬ «МЕРТВОЇ ЦЕГЛИ»
Два хлопця і дівчина прийшли на акцію зі старезними віконними рамами. Микола Марусик, керівник громадської організації «Мистецька платформа», пояснює: «Це віконні рами з будинку на Грушевського, 4Б, який колись підпалили. Зараз там у дворику ми зробили інсталяцію з віконних рам. Взагалі я займаюсь цим будинком вже сьомий рік, підключаю активістів і хочу, щоб там був культурний центр. Сьогодні там функціонує сквот, ми починаємо робити там майстерні, щоб будинок жив, а не стояв мертвою цеглою, яку забудовник хоче знести».
Активісти «Мистецької платформи» вже мають перші успіхи в порятунку будинку. «Забудовнику ми «обрубили» інвестиційний проект на 75% висотності. Тепер у нього немає інвестора, - продовжує Микола. – Ми внесли будинок у реєстр культурної спадщини, бо він зведений 1878 року і є прикладом первинної забудови вулиці Грушевського. Під час Євромайдану ми проводили там багато активностей. А зараз хочемо, щоб він став будинком пам’яті. Але не такої, що просто дивишся на будинок і щось згадуєш, а з втягуванням у формат, щоб ти проживав певну історію».
Серед задач активістів – повернути будинок до комунальної власності Києва і домогтися, щоб там функціонував культурно-громадський центр. «Звісно, будинок також потребує реставрації, але важливо діяти зараз, а не чекати, поки влада щось зробить», - акцентує Микола Марусик.
«ВЛАДА РЕАГУЄ КВОЛО»
Велика частина маршруту ходи пролягала Андріївським узвозом. Там було особливо людно – проходили святкування до Дня Києва. Деякі перехожі підтримували учасників ходи і навіть долучались до акції, хтось питав: «Вам нема чого робити?».
З десяток людей з табличками «Save Andriyvskiy uzviz» - це активісти громадської організації «Громада Андріївський узвіз». Ольга Рутковська, заступниця голови правління цієї організації, розповідає: «Як громадська ініціатива наша організація з’явилась, коли презентували фасад Театру на Подолі. Це спонукало багатьох підняти питання, чому у Києві немає діалогу громадськості і влади. Коли стали розбиратися з тим, як побудований театр, з’ясували, що є низка порушень у законодавстві, та ініціювали формування робочої групи при Київській міській державній адміністрації, щоб вона розібралась, чому так відбулось. Між іншим, поруч з цим театром будується готель у дев’ять поверхів, який може зруйнувати середовище не тільки вулиці, а й поставити крапку в існуванні заповідника «Стародавній Київ».
Активісти «Громади Андріївський узвіз» говорять про необхідність призупинення всіх незаконних забудов на Андріївському узвозі та відродження занедбаних пам’яток, які перебувають у приватній власності. «Ми хочемо здійснювати громадський контроль за будівництвами у місті, - продовжує Ольга Рутковська. – Позитивні зрушення є. Ми багато працюємо над тим, щоб з’ясувати, хто є власниками будинків, які руйнуються, ведемо правову роботу щодо будівництв, на яких порушується пам’яткоохоронне законодавство. Влада реагує кволо. Навесні ми передали звернення моніторинговій місії ЮНЕСКО – тепер чекаємо на реакцію».
КОЛИ ЗВЕРНЕННЯ ДО МЕРІЇ СПРАЦЬОВУЄ
Наприкінці минулого року «День» писав про конфлікт мешканців київської місцевості Солдатська слобідка із забудовником. Той хотів звести висотку на вулиці Павлівській, 7. Для цього зніс старий будинок в охоронній зоні пам’ятки – будинку на Павлівській, 9. Законність робіт викликала сумніви, вони були небезпечні для пам’ятки. З протестом проти забудови вийшли жителі району, серед яких – культовий режисер Роман Балаян і заслужений артист України Віталій Борисюк (матеріал «Чому «повстала» Солдатська слобідка», №227 «Дня» за 13 грудня 2016 року).
Виявляється, історія мала доволі хороше завершення. «Ми привернули увагу тих, від кого залежить ситуація. Мерія втрутилася і відізвала дозвіл на цю забудову. Ми звернули увагу на ситуацію трохи запізно, бо зруйнували будинок на Павлівській, 7. Але принаймні багатоповерхівку не зводитимуть. Приїхали люди з «Київблагоустрою», разом з нашими активістами демонтували будівельний паркан. Зараз цю ділянку треба облаштувати, - розповідає місцевий активіст Дмитро Слесарєв. – Будинок на Павлівській, 7, пам’ятка архітектури, дав тріщину у стіні, коли почали трощити сусідній. Тепер задача – зберегти його і не допустити відновлення будівництва».
ЗНОВ ПРО ПОШТОВУ ПЛОЩУ
Фінальною точкою ходи стала Поштова площа. Активісти громадської організації «Громада Андріївський узвіз» підготували відкрите звернення до перших осіб держави щодо стану, в якому опинились тамтешні пам’ятки. «Після побудови транспортної розв’язки об’єкти, які є пам’ятками архітектури, опинились у надскладній ситуації, - коментує Ольга Рутковська. – Це поштова станція, побудована у ХІХ столітті, і річковий вокзал. Ще є археологічні розкопки, роботи почались у 2014 році, а зараз призупинені. Археологи знайшли там рештки стародавнього Києва, є нашарування Х – XVII століть. Сьогодні ані держава, ані місто не підтримують проведення подальших досліджень».
Оскільки артефакти дерев’яні, зволікання з їх консервацією може позбавити нас цих цінностей. А от створення музею, на думку активістів, принесло б місту неабиякі прибутки.
ГРОМАДА МАЄ ВПЛИВАТИ НА РОЗБУДОВУ МІСТА
Підсумком ходи стало звернення до Президента Петра Порошенка. Тільки під час ходи заяву підписали кілька сотень людей.
По-перше, активісти вимагають комплексної інвентаризації пам’яток на території Києва і взяття під охорону та повернення до комунальної власності протиправно відчужених об’єктів. Важливо створити єдиний реєстр пам’яток і постійно моніторити стан об’єктів культурної спадщини. Також потрібен дієвий механізм притягнення до відповідальності недобросовісних власників і користувачів історичними будинками. Ще один акцент – зупинити впровадження генерального плану Києва, розробленого за часів міського голови Леоніда Черновецького. А чинний генплан потребує комплексної інвентаризації. Необхідно розробити ефективну політику для реставрації об’єктів культурної спадщини – надаючи вигідні умови користувачам історичних будинків. І, що особливо важливо, треба повернути громадянам можливість приймати рішення у містобудівній сфері, зокрема, завдяки проведенню повноцінних громадських обговорень.
«Для вирішення перелічених проблем потрібно лише одне – політична воля Президента, оскільки наші численні звернення до всіх відповідальних установ залишились без адекватної реакції. У випадку відсутності реакції найближчим часом Київ втратить свої унікальні пам’ятки, - наголошує Олена Терещенко (Єскіна), член координаційної ради «Київського Віча», громадська діячка та екс-депутатка Київради. – Але ми з вами, небайдужі люди, не дамо це зробити». Правда?