«Головне – це читання!»
Зустріч літньошколярів із письменником Андрієм Любкою стала розмовою про друковане слово та меланхолію
Cьогодні, 11 липня, на завершення плідного робочого дня у «Дні», до літньошколярів завітала людина, яка не любить Київ, знаходить гармонію у читанні та риболовлі, а також дуже талановито пише та перекладає… – Андрій Любка.
Він любить паперові книжки, не дивиться телевізор та з 2013 року нічим більше не займається, окрім літератури. Багато пише, зокрема блоги для сайту «Дня» та статті для наших книжкових видань. Учні літньої школи буквально атакували спікера різноманітними питаннями, особливо прихильними і активними на цій зустрічі були дівчата, адже письменник є кумиром багатьох із них. Розпочавши з аплодисментів, ними ж і закінчили. Андрій Любка вразив своєю щирістю, у ході розмови був і гумор, і філософські судження. Ось як письменник говорить про друковане слово: «… Якщо ти підсвідомо хочеш комусь сподобатися, ти зіпсуєш книжку. Це означає, що ти нікому не сподобаєшся», «…Мені важливіше те, щоб ці слова читали. Головне – це читання!...». Саме так гість літньошколярів окреслює свою позицію і проводить аналогію до газети «День», кажучи, що вона є мислячою і «поживною».
ВРАЖЕННЯ
«САМОТНІСТЬ – ЦЕ СВІТЛИЙ СТАН»
Оксана СКІЛЬСЬКА, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, Львівський національний університет ім. І. Франка:
– Вперше зустріч літньошколярів з лектором розпочалась із оплесків. Таку реакцію у публіки викликав Андрій Любка, відомий романіст, поет і перекладач. У досить затишній та приємній обстановці лектор розповів літньошколярам про роман, над яким зараз працює, про долю молодого поета в Україні і про три останні книги, що залишили лише найкращі враження у нього як у читача. Найбільше мене вразило те, як Андрій (він попросив звертатись до нього на «ти») інтерпретує означення самотності. Письменник зазначив, що люди дуже бояться її, але для нього це можливість зарядитися енергією, відпочити та переосмислити своє життя. «Самотність – це для мене світлий стан», – зазначив гість редакції. Щодо мене, то я не була знайома із творами цієї цікавої та неординарної людини, але після зустрічі пообіцяла собі,що обов’язково почну відстежувати та цікавитись його творчістю.
«ЛЮДИНА, ЯКА ВМІЄ ПРОЕКТУВАТИ СВІТ НА ПАПІР»
Юлія КАРМАНСЬКА, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки:
– Я періодично перечитую «40 баксів плюс чайові», інколи заглядаю в «Карбід» та останнім часом відпочиваю з «Кімнатою для печалі», тому зустріч з автором зазначених книг стала особливою приємністю. «Мушу займатись тим, що люблю, бо все інше виходить ще гірше», – сказав Андрій Любка і всі засміялись. Така невимушена атмосфера панувала протягом усієї зустрічі. Ми мали нагоду не тільки поставити запитання, які ретельно готували, а й отримати вичерпні відповіді. Вийшла направду цікава розмова, яка допомогла краще зрозуміти світ письменника, перекладача та деміурга. Мені імпонують судження Андрія Любки. Вважаю, що це людина, яка вміє детально та правильно проектувати свій світ на папір. Письменник сьогодні зізнався літньошколярам, що інколи подає універсальні речі у своїх блогах замість наріжних, «обманюючи» редакторів. Як на мене, сьогодні він відповідав чесно, відверто та у своєму неповторно-іронічному стилі, тому розмова вийшла по-особливому дружньою.
«ХОЧЕТЬСЯ ПИСАТИ ПРО ВІЧНЕ І МУДРЕ…»
Марія ГОРШКОВА, Хмельницький національний університет:
– З Андрієм Любкою цього року я вперше зустрілася у Хмельницькому, куди він приїхав із презентацією «Кімнати для печалі». Цю неймовірно гармонійну книгу я «проковтнула» за 2 дні і ще довго ходила пошуках власної «кімнати для печалі». Тоді пан Андрій вразив щирістю і простотою, безпосередністю і екстраерудованістю. Пощастило зустрітись із письменником і на ЛШЖ-2017, де уся наша вісімнадцятка засипала його питаннями.
Упродовж зустрічі вдалося і пожартувати, і дізнатись про те, що письменник працює над новим власним романом і над новим перекладом. Також із сумом він говорив про неприбутковість поезії і неможливість перекласти Ліну Костенко іншими мовами, бо втратимо шарм. Ми зрозуміли, що митець постійно працює над собою, щодня пише, а ще – планує вивчити німецьку.
Літньошколярам лектор побажав «нахабності і нестримності у мріях», адже журналістика вимагає саме таких якостей.
Нагадаємо, що Літня школа журналістики відбувається за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.
