Безвідповідальна слабкість

«Їду в Ітерсіті до Києва, і таки версія, чому в нас немає масових смертей від коронавірусу, бо «Нас Бог береже, бо ми і так дурні», таки виглядає найбільш правдоподібно, — описувала у Фейсбуці свої мандри «Укрзалізницею» медіаекспертка Ірина Земляна. — З усього вагону троє людей в масках разом зі мною. Люди їдять чіпси, облизують пальці і т. д. Стюард сказав, що нічого зробить не може... Подзвонила на «гарячу» лінію. Операторка Людмила сказала, що провідник не може вплинути на свідомість людей...».

Такі посткарантинні етюди бачить, певно, кожен із нас, особливо після офіційних заяв, що Україна послаблює карантин. Продовжуючи тему «Укрзалізниці», користувачі соцмереж діляться світлинами, зроблених у приміських поїздах: у вагонах ніде яблуку впасти, а більшість людей без масок, бо спекотно. Про кондиціонери чи збільшення кількості поїздів, щоб зменшити пасажиропотік, мова не йде. Державу це не хвилює.

Те ж саме у громадському транспорті. Влада обіцяла, що кількість пасажирів буде обмеженою, а вхід до транспорту — тільки із захисною маскою. Чи створили для цього належні умови? Експерти «Дня» ще від початку карантину радили використати цей час на покращення умов роботи громадського транспорту. Знову нічого не зроблено: нові маршрути не відкриті, новий автопарк ніхто не купував, про комфортне перевезення пасажирів з урахуванням карантинних вимог можна тільки міряти.

РОЗХИТАНЕ СУСПІЛЬСТВО

Тож по факту карантинних правил ніхто не дотримується, ніякого контролю згори немає, усе тримається на довірі до громадян, котрі, на думку влади, мають проявити відповідальність та самостійно стежити за своїм карантинним режимом.

А стежити вже не хочеться. Хтось бере приклад із таких, як депутат-ресторатор Микола Тищенко. А хтось просто веде такий спосіб життя, ті ж безпритульні, коли до норм санітарії байдуже. Комусь уже нестрашно стояти у довжелезних чергах впритул один до одного. А комусь досі не віриться в існування коронавірусу, а вся інформація про нього видається теорією великої змови та залякуванням мас. Ніде правди діти, головний санітарний лікар Віктор Ляшко дещо допоміг у виживанні цієї теорії, заявивши, що на початку карантину умисно заборонили людям відвідувати парки та людні місця, щоб посилити ефект психологічного тиску. Навіть такі офіційні джерела інформації, як Всесвітня організація охорони здоров’я, за час пандемії кілька разів поширювала абсолютно різні твердження. Приміром, спочатку ВООЗ не радила носити маски усім без винятку, потім змінила свою думку.

Подібні маятникові коливання роблять свою справу. Крім цього, поширення коронавірусу постійно супроводжується інформаційними тезами, що про вірус нічого достеменно невідомо, неясно, чого очікувати зараз, коли епідемія піде на спад, немає точних даних, чи вже почалася друга хвиля в Україні, або ж вірус повернеться з новою силою восени. У підсумку отримуємо незібране суспільство, котре не бачить свого ворога.

ДЕ І ЩО ПЕРЕВІРЯЮТЬ?

Визнаймо, ми розслабилися. І повернути абсолютно всю країну до режиму жорсткого карантину, як було у березні, навряд чи вийде. Владі нічого не лишається, як знову запровадити контроль. Тільки тепер використовують інші методи. Приміром, у столиці міські органи влади проводять численні перевірки усіх сфер, котрим дозволили працювати після послаблення карантину.

Київська міська державна адміністрація звітує, що з перевірками приходять на ринки, у ресторани, до перевізників тощо. Для цього утворили спеціальні мобільні групи контролю за дотриманням карантинних вимог. Мобільні групи складаються із представників районних держадміністрацій, Держпродспоживслужби, департаменту благоустрою КМДА, Національної поліції та муніципальної охорони.

«Вони щоденно перевіряють дотримання протиепідемічних вимог у діяльності закладів торгівлі, громадського харчування, побутових послуг тощо, — ідеться на сайті КМДА. — У разі недотримання працівниками чи відвідувачами вимог карантину складається протокол про адміністративне порушення за статтею 44-3 КУпАП. Санкція статті передбачає штраф для громадян від 17 до 51 тисячі гривень, а на заклад чекає штраф від 34 до 340 тисяч. Крім того, у разі фіксування значних порушень заклад може бути закритим, а відновити діяльність — тільки після усунення порушень».

«ЛЮДЕЙ КОНТРОЛЮВАЛИ ЧЕРЕЗ ЗАЛЯКУВАННЯ АБО ПОКАРАННЯ»

Схоже, без контролю ззовні впоратися з епідемією не вийде. Держава не може самоусунутися від невирішеної проблеми. А нам досі не можуть пояснити ні в МОЗ, ні в Офісі Президента, чим викликані останні стрибки з кількістю інфікованих за добу — це друга хвиля епідемії, зростання тестувань чи наслідки безвідповідального виходу із карантину, або ж усе разом?

На жаль, відповіді шукають одиниці, більшість відпускає ситуацію на самоплив. Кризова психологиня Тетяна СІРЕНКО порівнює поведінку громадян, котрі нехтують зараз правилами карантину, із діями підлітків, яких батьки лишили самих вдома. За її словами, так відбувається тому, що зник зовнішній контроль, з яким суспільство жило останні три місяці.

«Коли ми входили в карантин, обмеження з’являлися поступово, хоч вони були досить жорсткі. Також було велике залякування, зовнішнє керування, діяли великі штрафи. Виходить, що зовнішній контроль був часто через залякування або через покарання. Як завжди, все працювало досить вибірково, деякі дії не виглядали логічними насамперед тому, що не було пояснень, не було психологічної просвіти людей, медичного просвітництва, коли людям пояснюють, чому це важливо, чому треба ставитися відповідально до свого здоров’я та здоров’я свого оточення», — пояснює психологиня.

Вийшло так, що зовнішній контроль підкріпив дитячу позицію, коли відповідальними за певні дії буде старший, тобто держава. «Залякування, а воно було, на деяких каналах показували, як в Італії везуть колони двохсотих, власне, до якоїсь міри доводило до того, що люди починали захищатись, дотримуватися умов карантину, стежити за новинами, пильнувати за своїм оточення та по максимуму дистанціюватися, — додає Тетяна Сіренко. — Якщо зараз вийти на вулиці і запитати, які правила карантину, чи треба носити маски, чимало буде говорити абсолютно протилежні репліки. Тобто у людей нема чіткий інструкцій».

«ПОТРІБНІ ПРОСВІТНИЦЬКІ ЗАХОДИ»

Тепер кожен громадянин сам відповідає за своє життя. Але ж не всі вміють і знають, як це робити. Як пояснює наша співрозмовниця, існує певна частина суспільства, яка достатньо зріла і все життя бере на себе відповідальність, не чекає державних вказівок і сама намагається знайти для себе золоту середину. Інша частина суспільства ще не готова брати на себе відповідальність, тому коли зникає зовнішній контроль, люди поводяться як підлітки без нагляду дорослих.

«У цій ситуації ще менш безпечно почуваються ті, хто бере на себе відповідальність та усвідомлює ризики. Ця категорія людей намагається пояснювати щось невідповідальним, і через це можуть виникати конфлікти, — каже пані Тетяна. — Просвітницькі заходи проводити уже, звісно, запізно. Та й ми не мали часу, щоб займатися просвітництвом, хоча треба розуміти, що ця ситуація з коронавірусом надовго. Якщо за три місяці карантину люди не усвідомили рівень безпеки, значить, вони цим і не цікавилися взагалі, треба до них шукати інший підхід. Отже, треба визначати цільові аудиторії, можливо, провести якісь дослідження, щоб з’ясувати, що для цих людей актуально і на що вони будуть орієнтуватися. Людина свідома сама розуміє, як дбати про себе. А якщо людина несвідома, то треба зачепити щось із кола її інтересів. Можна знімати якісь відео чи комікси робити. На когось впливають медійні особистості, от слова Віктора Ляшка хтось пропустив повз вуха, може, заклики від Олега Винника комусь допоможуть?».

Разом з тим увесь світ поступово виходить із карантину, так само, як Україна. Але спрацьовують ментальні розбіжності. Британцям дозволили віддати дітей до дитсадків та шкіл, проте, за даними соціологічної служби Opinion, більшість громадян ставиться до такого дозволу із острахом. Частина британців просить продовжити карантинні заходи та заборонити роботу пабів та концертних залів. Люди бояться виходити на вулиці, про що свідчать порожні громадські автобуси.

Італія, котра збурила весь світ масштабами епідемії, так само послабила карантин, але зробила це значно обачніше. Влада довіряє своїм громадянам, але й перевіряє. На відміну від нашої залізниці, де контроль написаний на папері, в італійських потягах усім пасажирам вимірюють температуру, дають безкоштовні маски та рукавички, обробляють руки дезінфектором. А для контролю за тим, як люди дотримуються соціальної дистанції та маскового режиму, залучили понад 60 тисяч волонтерів по всій країні.

В усякому разі з людьми треба працювати. Не можна допускати, щоб суспільство опинилося в інформаційному вакуумі, бо тоді вільний інфопростір займуть другорядні новини, далекі від коронавірусу. Звісно ж, особисту відповідальність теж ніхто не відміняв.