Чому нахилилася дзвіниця Софії Київської?

Дзвіниця упаде? Стане нашою Пізанською вежею? Це все через «Хаят»? Так відреагували читачі соцмереж на досить обережний пост заступника гендиректора Національного заповідника «Софія Київська» Вадима Кириленка, що дзвіниця нахилена на 12,5 сантиметрів: «Не буде секретом, що Софійська Дзвіниця має відхил (крен) від своєї вісі близько 125 мм. Є тенденції до руху (це міліметри в рік). Є різні гіпотези: і про недбалих будівельників, і про нащадків «Пізанської вежі». Все це має право на життя, без цього нецікаво. Ми давно планували і ось дійшли руки з допомогою ДП «Інституту Будівельних Конструкцій» провести детальне інженерно-вишукувальне обстеження Софійської Дзвіниці. Сьогодні заклали 20 метрові скважини та зробили пошарове виймання ґрунту (кернів) для подальшого його дослідження (далі буде)».

ВИМІРЮЮТЬ МАЙБУТНЄ СОБОРУ

І «далі буде» перетворилось в ажіотаж у заповіднику. Гендиректор та заступники невтомно коментують ЗМІ, що ж насправді відбувається та як будуть убезпечувати дзвіницю. Директор Неля Куковальська зазначає, що нічого надзвичайного насправді немає, триває звичайний робочий процес:

«Ми ведемо постійний моніторинг, щоб перевірити ще раз напружений стан самої дзвіниці та основ фундаментів, нічого неймовірного не відбувається. Про ці крени ми знаємо з часу досліджень, які почались з 2002 року. Відхил змінюється то вліво, то вправо, це нормальне явище, аби воно тільки не виходило за нормативні норми, для цього ми і робимо ці моніторинги та прорахунки. Зараз геологічні дослідження робимо, щоб уточнити характеристики ґрунтів, які знаходяться під фундаментами. Геодезисти нам дали свої виміри, у звіті все у рамках норми, але ми не маємо втручатись тоді, коли щось відбувається, ми маємо постійно слідкувати за станом пам’яток, бо Софія живе в жорстко урбанізованому місті, надзвичайно багато викликів на неї. Тобто, ми прораховуємо на майбутнє, як вона буде себе поводити. Результати будуть готові у березні».

ТРИВОЖНІ СИМПТОМИ

Однак у киян, архітекторів та пам’яткоохоронців замість інтересу, а що ж буде, – хвилювання за пам’ятку ХІ століття, за нашу візитівку, внесену до списку пам’яток ЮНЕСКО. До речі, нещодавно заповідник відзначав 25-у річницю зарахування Софії до цього переліку. Подібні тривожні симптоми, що з пам’яткою не все гаразд, проявляються не вперше. Торік обвалилась частина мурів, і хоч вони не вважаються пам’яткою архітектури, бо збудовані у ХХ столітті, експерти в один голос зазначали, що це через зміну рівня ґрунтових вод та непродумане будівництво у центрі міста, особливо довкола Софії. Тоді ж під загрозою була Трапезна, реставрували і браму Заборовського.

«Ми вже п’ять років майже без упину кричимо про те, що рівень ґрунтових вод навколо Софії піднявся до критично небезпечного рівня. Основна причина – це масштабні будівництва поруч із собором. Механізм такий – глибокі фундаменти, котрих потребують масивні новітні будівлі, стають своєрідними пробками для течій ґрунтових вод, вода накопичується. Також впливає сусідній фітнес-центр, де є спа-комплекс, можна допустити, що вода з нього потрапляє у ґрунт поруч з заповідником. Ще одна примітна проблема - це величезне будівництво на одній із сусідніх вулиць, за адресою Гончара 17-23, з яким ми боремося з 2008 року. Ходять чутки, що його таки хочуть закінчити, що власники домовляються з нинішніми хазяями Банкової (у них є досвід)», – написав у своїй сторінці у «Фейсбук» народний депутат Ігор Луценко.

МУЗИКУ – НЕ ЗАМОВЛЯЛИ

На міцність і довговічність собору впливає абсолютно все: транспортний рух, нові будівництва по сусідству, які часто зводяться з підземними паркінгами, і навіть гучність музики під час різних святкувань поблизу Софії. Як раніше зазначали у заповіднику, організатори зазвичай узгоджують масштаби концертів, але було б ліпше відмовитись від цього взагалі, бо все це викликає небажану додаткову вібрацію.

Торік уперше святкування новорічно-різдвяних заходів з Майдану  Незалежності перенесли на Софіївську площу. «День» тоді з пересторогою писав про це, провів опитування багатьох експертів пам’яткоохоронної справи і, на наш подив, більшість сприйняли ялинку біля Софії з концертами, світловими та вогневими шоу, мільйонними натовпами (гуляння відвідало 2-2,5 мільйони осіб) досить стримано та спокійно. Лише директор Центру пам’яткознавства НАНУ Олена Титова зазначила, що буде тримати кулаки, аби Софія встояла.

Цього року центр святкувань – знову Софійська площа, а заразом і Михайлівська, організатори назвали це дійство «Між двома дзвіницями». А як повідомляє КМДА, на 25 грудня на Софійській площі заплановано «грандіозний концерт одного з найкращих оркестрів світу «Alex Fokin DJazz Band» з нон-стоп шоу-програмою «DJazz»». Та виявляється, жоден з цих заходів не отримав погодження від заповідника. «Організатори ніяких узгоджень у нас не отримували, нас просто поставили до відома. І під самі мури підсунули туалети, це взагалі кощунство, – додає Неля Куковальска. – Звісно, ці заходи заважають Софії. Є поняття резонансної вібрації, коли іде музика, площа танцює, в один і той же момент ідуть низькочастотні резонансі коливання, це надзвичайно погано діє на пам’ятки».

Тож тримаємо кулаки усі разом.

КОМЕНТАР

«Має бути постійний моніторинг»

Георгій ДУХОВИЧНИЙ, віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів України, член Архітектурно-містобудівної ради Києва:

– Те, що відбувається у сфері будівництва довкола Софії, повністю змінило характер роботи конструкцій, на яких дзвіниця стоїть. А стоїть вона на звичайних плічкових фундаментах, які були розраховані на певний регламент та режим використання. За цей час повністю змінилась ситуація з укріпними валами, що проходили колись паралельно вулиці Володимирській. Усі вулиці, які зараз спускаються з площі, це колишні рови. Те, що вони історично забудовані, це змінило гідрогеологію, тим більше, коли будуються споруди з підземними паркінгами, це повністю змінює звичний маршрут проходження ґрунтових вод. Плюс Володимирська, 20-22, де було зроблено досить розвинуту систему масивних підземних споруд, маю на увазі фітнес-центр, забудова Рильського провулку теж змінила ситуацію, кількість транспорту, готель «Хаят», який зводився на шляху витоку ґрунтових вод, коли все це скласти разом, отримуємо сумарний наслідок. Що робити? Тільки постійний моніторинг за тим, що відбувається, і за результатами обстеження подивитися, чи це динамічні зміни, чи вони вже зупинилися. Коли ж ці коливання будуть продовжуватися, треба досліджувати, що можна зробити, щоб не погіршити ситуацію в Софії в цілому.