Чому вакцина – не панацея?

До запуску вакцини від SARS-CoV-2 у масове виробництво, швидше за все, лишаються лічені тижні або й дні. Дехто з виробників запустив додаткові дослідження, аби ще раз перевірити безпечність препарату (приміром, в компанії AstraZeneca виявили, що менша доза розробленої вакцини має більший ефект, ніж повна, тепер це ще раз перевіряють шляхом чергових досліджень на пацієнтах-добровольцях).

Яку саме вакцину та якого виробника отримає Україна — наразі невідомо. Є припущення, що вакцинація населення від ковіду почнеться навесні 2021 року. Що робити до того часу, адже багато надій у стриманні пандемії суспільство покладає якраз на масову вакцинацію. Зараз питань поки більше, ніж відповідей. Спробуємо розібратися, чому вакцинація від ковіду — все ж не панацея, а щоб це спрацювало якомога ефективніше, деякі кроки українська влада має робити просто зараз.

ОФІЦІЙНА ПОЗИЦІЯ УРЯДУ

З приводу вакцини від SARS-CoV-2 офіційних заяв зроблено вже чимало — від президента, головного санітарного лікаря та міністра охорони здоров’я. Керівник МОЗ Максим СТЕПАНОВ пояснює, що Україна входить до переліку 92 країн, які отримають або спеціальну ринкову ціну, або вакцину в рамках ініціативи COVAX безкоштовно. У відомстві планують отримати препарат для 20% населення, однак вона буде надходити до нас частинами (траншами). Безкоштовні транші вакцини можна очікувати в першому півріччі 2021 року.

У першу чергу щеплювати від коронавірусу будуть тих, хто перебуває у групі ризику або ж є пріоритетними групами населення. За словами головного санітарного лікаря Віктора ЛЯШКА, пріоритет у щепленні від COVID-19 отримають медичні працівники, військові, вчителі, особи з групи ризику, зокрема люди, старші за 60 років.

Також у МОЗ розглядають інший шлях закупки вакцин, на додачу до того, що можна отримати безкоштовно від механізму COVAX, — придбати її самостійно. Як пояснював Віктор Ляшко, планується закупити вакцину для 20 мільйонів 851 тисячі населення. Хоча про остаточну ціну говорити ще зарано, у бюджет вже закладено на це понад два мільярди гривень. «Затверджена нами цифра (20 млн 851 тис) — це ті люди, яких ми хочемо і будемо намагатися охопити щепленнями проти коронавірусної хвороби... З них 4 млн будуть закриті саме в рамках механізму COVAX, а на інші 16 млн ми передбачаємо кошти в держбюджеті для того, щоб закупити вакцину. Крім того, буде алоційовано 50 млн доларів в Європейському інвестиційному банку, а також завершуються переговори щодо близько 50-75 млн доларів від Світового банку. Це дозволить нам закрити всю потребу України в засобах для імунопрофілактики», — розповів санлікар.

Іще один варіант, як охопити більшу кількість населення щепленням від ковіду, це налагодити власне виробництво. В Офісі Президента сподіваються, що наші фармакоманії зможуть запустити виробництво вакцин на власних потужностях після того, як препарати будуть зареєстровані у світі. Також для цього треба буде отримати відповідні дозволи.

Не варто забувати, що над національною вакциною працює два потужні інститути у Львові та Києві (Інститут біології клітин та Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна), щоправда, з дуже мізерним фінансуванням. Можливо, якийсь ефект буде і від вакцини, над якою працює американсько-українська команда (компанія  DiaPrep Systems Inc, яку очолює Михайло Фаворов, та українська фірма «Діапроф-мед»). Однак поки що шанси цієї розробки викликають в експертів більше сумнівів, ніж певності.

ПРОГНОЗ АНАЛІТИКІВ

Це все поки що робота на перспективу.  Зрозуміло, що вакцина рано чи пізно буде в Україні. Це питання часу. І саме його експерти радять МОЗу та уряду використати з користю.

У Центрі економіки охорони здоров’я Київської школі економіки підготували прогноз щодо ефективності вакцинації українців від SARS-CoV-2. Висновок наступний: «Неможливо швидко провести масову вакцинацію населення країни від SARS-CoV-2. Такого висновку дійшли аналітики КШЕ, змоделювавши ідеальний сценарій вакцинації. Наприклад, в Україні орієнтовно 13,5 млн людей старших за 55 років, які є в групі ризику із COVID-19. Їх треба вакцинувати у першу чергу. Ми підрахували, що навіть в ідеальному світі, коли всі 6 580 амбулаторій сімейної медицини, законтрактовані Національною службою здоров’я, щоденно вакцинуватимуть постійний потік пацієнтів по вісім годин на день без перерв і вихідних, це триватиме шість місяців. Це всього 36% населення, що навіть не гарантує встановлення колективного імунітету. У реальному світі забезпечити таку ефективність практично нереально».

Фахівці КШЕ радять розгортати додаткові пункти вакцинації, щоб збільшити пропускну спроможність медичних закладів, а також готувати необхідні додаткові медичні кадри. «Слід готувати кампанію масової вакцинації навесні 2021, — ідеться на сайті КШЕ. — Без такої організованої кампанії імунізація навіть основних груп ризику може затягнутися на пів року і більше — без значного ефекту на поширення коронавірусу».

ДУМКА ПРАКТИКІВ

Інше питання, яке турбує і медиків, і громадян — як саме і коли вакцинація зупинить пандемію коронавірусу. Як слушно зазначала у своїх дописах у «Фейсбуці» професорка, лікарка-кардіологиня Катерина АМОСОВА, не варто зачаровуватися успіхами міжнародних фармацевтів та розробкою препарату, щоб потім нас не спіткало розчарування.

«Вакцину зробити не так складно, про це свідчить ситуація на ринку, коли десятки виробників над цим працюють одночасно. Інша справа, коли саме буде вакцинація в Україні, може, до кінця наступного року і буде. Але якщо ми хочемо це зробити швидко, то треба до цього підготуватися, — додає президент Всеукраїнської ради захисту прав пацієнтів Віктор СЕРДЮК,  дещо доповнюючи прогноз Київської школи економіки. — Треба створити способи логістики, щоб були у достатній кількості медсестри та маніпуляційні кабінети, важливо, щоб холодовий ланцюжок був дотриманий, наприклад, дотримання температурного режиму мінус 70 — для нас неможливе, зокрема, у районних центрах. Поки ми будемо думати, як вакцинуватися, більшість європейських країн це зробить, і ми побачимо, що нам робити. Ми точно не будемо в першому ешелоні вакцинації, а навіть ті, хто буде в першому — це буде невелика кількість».

Експерт нагадує, що МОЗ має зараз оцінити ще раз, кого саме вакцинувати у першу чергу: «Відомо, що 80% легко переносять цю інфекцію, вже є дані, що 25% взагалі переносять безсимптомно — то чи варто їх вакцинувати? Треба оцінювати сприйняття вірусу організмом».

Член координаційної ради Українського медичного експертного товариства Костянтин НАДУТИЙ погоджується з колегою, що головна мета — не суто вакцинація, а забезпечення  пулу імунорезистентних осіб: «А ще краще — ефективне попередження, протидія захворюванню. Ця епідемія стала інструментом маркетингу, зараз багато вживаємо дезінфікуючих засобів, але ж нема даних, що вірулентні форми справді зберігаються на поверхні. Треба шукати та думати, що можливі інші шляхи подолання епідемії. В одній з північноєвропейських країн розробили прототип сироватки проти SARS-CoV-2, яка теж блокує проникнення вірусу у клітини. Це можлива альтернатива, бо вісім мільйонів доз вакцини для України — це не 100% вакцинації. Це не допоможе запобігти епідемії. Застосування сироваток могло б вирішити питання тяжкохворих».

«Бо цей вірус відрізняється чим — що значна частина переносить його несимптомно, значна частина людей стійка до цього вірусу, а 80% навіть інфікованих переносять його легко, лише 10% потрапляють у стаціонар, і ще менше потребує інтенсивного лікування тяжкими і дорогими медикаментами. Тому треба концентрувати ресурси саме на таких пацієнтах, має бути адекватна відповідь системи медичного обслуговування у разі настання цього ризику», — зазначає Костянтин Надутий.

ПОРУШЕНИЙ КАЛЕНДАР ЩЕПЛЕНЬ

Зауваження експертів здебільшого стосуються того, що чекаючи на ковідну вакцину, не можна забувати про інші проблеми медичної галузі. Приміром, варто посилювати увагу до тяжкохворих, які якраз у зоні ризику через ковід: якщо у них будуть необхідні ліки, можливість вчасно звертатися до медичних закладів, то й ризики будуть мінімізовані. «Зараз весь дискурс стосується тільки вакцин, що в це вклали багато коштів, але треба говорити про інші способи захисту вразливих груп. А найбільш ефективно — лікувати ті хвороби, які їх супроводжують, тоді вони не будуть вразливі до вірусу»,       — додає Віктор Сердюк.

Через пандемію у нас виникла ще одна проблема — зменшується кількість осіб, які роблять щеплення від інших небезпечних хвороб: поліомієліту, дифтерії, кіру тощо. «Причин декілька — у нас неуніверсальне охоплення населення первинною медичною допомогою, — пояснює Костянтин Надутий. — Чимало людей не прикріплені до сімейного лікаря, і він не зобов’язаний ними опікуватися. Навіть якщо вакцинувати 98% прикріплених, це не означає, що ми створили колективний імунітет. Під час епідемії катастрофічно порушується календар щеплення. Зараз первинна допомога недоступна для всіх, лікарі навантажені, їх не вистачає, так само і в стаціонарах. Тому перша проблема — неповне охоплення первинною допомогою, де повинні здійснюватися щеплення, друге — недовіра до державної політики. Потрібна довіра населення до держави. Держава повинна випереджати ризики, для цього треба прогнозування та моделювання. Тому певності, що подальші кроки будуть свідомими, поки не бачу».

Власне, усі ці недоліки позначаться і на кампанії вакцинації від ковіду. Правда, її ще треба дочекатися.