А чи бажаємо ми знати все про своїх кандидатів?

Я проголосую за когось, якщо відчую, що кандидат може життя віддати за Україну і при цьому людина він зі світлою головою. Подивимося на них по телевізору, прочитаємо їхні програми в газетах. А опустити бюлетень в урну — це легко. Який президент буде — такі й міністри. Який міністр — такий же, наприклад, і ректор інституту чи голова колгоспу. Хоч — це в ідеалі, а в житті...

Читач чекає критики? Більше за всіх логічно критикувати Л.Д.Кучму. Інших поки що критикувати немає за що — адже вони ще не працювали президентами. Шкода, немає ще механізму або критеріїв якихось, за якими люди могли б і відкликати свого кумира. Напевно, п'ять років порівняно з вічністю вважаються миттю. А от Є.К.Марчук обіцяє: якщо не вийде — піде у відставку через рік. Розумно й благородно. Проте від інших чомусь не чутно такої мови.

Я закликаю до одного — прислухатися до кожного кандидата й до самого себе.

Трагедія не в тому, що ми мало знаємо своїх кандидатів, а в тому, що ми й не бажаємо їх пізнати. Життя таке, що людині ніколи поставити запитання хоча б самій собі.

Подвійна мораль. Думаємо одне, говоримо інше. Наприклад, хто відповість мені, чому абсолютно не образився я на Н.М.Вітренко, на її «образу»?

Ох, зароїлися у вас думки в голові, читачу. Важке запитання. Відкиньте подвійну мораль — і вам нічого не доведеться мені відповідати. Немає просто тут ніякої «образи».

Нині нам — президента обирати. І депутатів у Верховну Раду нам також довіряють обирати. Але от парадокс: президентів обирати можна, а безпосередніх своїх начальників, від яких залежать наші особисті долі, нам вибирати не довіряють. От ще й тому надзвичайно важливо — кого оберемо ми 31 жовтня.

Адже ми з вами точно й тонко відчуваємо іскру Божу і в музиканта, і в художника, і в електрозварника, і в клоуна, і в двірника, і у футболіста, слюсаря, лікаря, вчителя — бездара це чи щось є.

Почитайте уважно біографії. Щось можна почерпнути і з їхнього змісту. Зупиніть свій погляд на фотопортреті. Можна. Усе можна, якщо захотіти.

Борис СТАВИЦЬКИЙ,
Харків