Чи можна зробити з барикади міст?

«Зараз система державного управління і правоохоронна система спрямовані на захист інтересів однієї політичної сили й однієї людини, — говорить екс-начальник Головного управління МВС України в місті Києві Віталій Ярема під час прес-конференції із символічною назвою «Міліція з народом». —  У цьому аспекті ми і повинні розглядати дії міліціонерів. Якщо дивитися з точки зору їхніх функцій, які вони виконували 30-го листопада і в ніч з 10 на 11 грудня, то наявне однозначне перевищення службових повноважень. До прикладу, спеціальний пристрій ПР-73 — гумовий кийок, — який був застосований проти мітингувальників, може бути використаний лише для ударів у м’які частини тіла. Натомість ми побачили, як людей били кийками по головах. Це порушення інструкцій, і бійці повинні нести за це відповідальність».  Та питання в тому, чи справді вони понесуть відповідальність за це. Особливо, якщо брати до уваги, що в Інтернеті з’явилася новина про нагородження бійців «Беркуту» нібито за розгін мирних демонстрацій.

Загалом же, наголошують експерти, працівники правоохоронних органів зобов’язані виконувати накази керівництва. Але згідно із законом, вони також мають право відмовитися від виконання наказу, якщо він носить злочинний характер, чого наші міліціонери не зробили. За словами Віталія Яреми, така поведінка міліція обумовлена кількома факторами.

«Ні для кого не секрет, що за побиття студентів 30 листопада кожен працівник підрозділу «Беркут», який брав участь в операції, отримав матеріальне заохочення у розмірі $500. Заробітна плата у міліціонерів надзвичайно низька, це й спонукає людей заробляти таким чином. Але якщо людина на це погоджується, то це говорить про її невисокий моральний рівень», — говорить пан Ярема.

Крім цього, нашу міліцію від народу відділяє банальний страх, додає експерт. «В Україні відбулося зрощення криміналітету та правоохоронних органів, яке породило таке явище, як тітушки. Зараз їх побоюються навіть працівники міліції. Всім відомий випадок, коли «тітушки» напали на міліціонерів, які вступилися за побитих журналістів під час мітингу. Наведу ще один приклад, свідком якого став я сам. Коли був мітинг 1 грудня, ми затримали чоловіка, який намагався вкинути пляшку із запалювальною сумішшю у вікно КМДА. Я особисто зателефонував керівнику міліції Шевченківського району і попросив задокументувати цю людину відповідним чином, але отримав відповідь, що його відпустили. Правоохоронці навіть не встановили його особу. «Тітушки» стоять над міліцією», —  говорить Ярема.

35,6% ГРОМАДЯН — ЗА РОЗФОРМУВАННЯ «БЕРКУТУ»

За даними досліджень Центру Разумкова, проведених у березні 2013 року, рівень довіри до міліції становить близько 9,2%. У той же час 54% не довіряють міліції повністю. Сьогодні, за прогнозами, ситуація погіршилася. Особливо критичне ставлення у громадян до підрозділу «Беркут», назва якого у пересічного українця за сучасних умов прирівнюється до лайливого слова. За його розформування виступають 35,6% громадян.

 «Підрозділ «Беркут» повністю себе дискредитував, — стверджує Віталій Ярема, — і повинен бути розформований. Колись у ньому працювали справді віддані справі люди, але двадцять років героїзму за десять днів обернулися ганьбою. Цей підрозділ не виконує покладених на нього функцій, а є об’єктом агресії і ненависті українців».

Про те, що нині правоохоронні органи не виконують покладених на них обов’язків або виконують у неповному обсязі, говорить і координатор групи громадського спостереження «ОЗОН» Валерія Рибак. Це теж посилює недовіру людей. «Під час подій 1 грудня на майдані Незалежності не було представників правоохоронних органів, хоча вони повинні контролювати подібні зібрання. Натомість усі охороняли державні установи. Крім цього, в умовах, які склалися згодом, вони мали б забезпечити безперешкодний доїзд швидкої допомоги до місця сутички, чого теж не сталося. Що і казати про виставу, яка розігралася перед нами в ніч з 10 на 11 грудня. Поблизу барикади на вулиці Інститутській було багато преси, тому події тут розгорталися спокійно, сили ніхто не застосовував. Натомість у інших частинах Майдану бійці застосовували проти людей прийоми рукопашного бою та силою витягали окремих осіб з натовпу», — говорить експерт.

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Як вихід із ситуації, що склалася, Віталій Ярема пропонує реструктуризацію правоохоронної системи. «Це — одна з наших провідних цілей. Те, що робить міліція, не можливе у демократичному суспільстві, це треба припинити. У нас є кілька проектів реформ, над якими ми зараз працюємо. Є ідея переведення правоохоронних органів на контрактну службу, а начальника міліції, який також найматиметься за контрактом на визначений період, перевести на особливий статус, який позбавить його політичного тиску з боку будь-якої влади», — пояснює він.

«...ПОВЕДІНКА ВЛАДИ НЕ Є ЧЕСНОЮ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО МІЛІЦІЇ»

Генерал-майор у відставці Вадим Гречанінов у розмові з «Днем» негативно оцінює не лише поведінку правоохоронних органів на Майдані щодо протестувальників, а й поведінку влади по відношенню до правоохоронних органів. «Те, що сталося на Майдані, — це недалекоглядність та культурна безграмотність. Поведінка влади не чесна по відношенню до міліції. У кожного міліціонера є сім’я, діти, а їх просто підставили, бо знали, що ні рядовий працівник, ні офіцер, не можуть відмовитися від виконання наказу. Сьогодні для нас основна умова безпеки — це влада, яка мислить і провадить політику таким чином, щоб ситуацій, яку ми бачимо сьогодні, не виникало», — говорить пан Гречанінов.

Міліція, за словами провідного експерта воєнних програм Центру Разумкова Олексія Мельника, не однорідний організм, і це ускладнює налагодження діалогу: «Очевидно, що у міліції є працівники, які прийшли туди за покликанням, намагаються дотримуватися закону і виконувати функції, покладені на них. Є інша частина міліціонерів, які розглядають міліцію як мандат на збагачення та беззаконня. Із першими діалог повинен бути налагоджений, з другими — про це не може бути й мови. Треба, щоб люди знали, що міліція — це не окупанти, це такі ж українці, як і всі ми. Потрібно налагоджувати діалог між суспільством і міліцією, але зараз той рівень недовіри, розчарування, який є у громадян до міліції та до держави взагалі, дуже високий. Зараз він критичний і став таким задовго до подій на Майдані. Тим паче, поки існує підрозділ «Беркут», який заплямував образ міліції, про відновлення довіри не може бути мови».

Натомість прес-секретар ГУ МВС України в м. Києві Ольга Білик стверджує, що напруження у стосунках між міліцією і громадянами практично відсутнє... «Міліція намагається бути толерантною, пояснювати людям, що всі налаштовані мирно. Правоохоронні органи виконують свої функціональні обов’язки і намагаються докладати усіх зусиль для захисту інтересів громадян. Працює міліція в тому ж самому режимі, що і завжди: так само звертаються люди, так само розкриваються злочини. Загалом якщо не рахувати центральної частини міста, я б не с казала, що у нас були якісь інциденти. Хоча і в центральні частині особливих проблем не було: люди висувають якісь лозунги, плакати малюють, але більша частина настроєні мирно», — розповідає Ольга Білик.  На її думку, повернути довіру громадян до правоохоронних органів не так вже і складно. «Потрібно, щоб міліція продовжувала нормально працювати, виконувати свої обов’язки і з часом, я думаю, все стане на свої місця. Люди чудово розуміють, що, незважаючи на усі конфлікти, основна маса працівників міліції працює для громадян», — вважає прес-секретар ГУ МВС України.

Сьогодні міліція і народ перебувають по різні боки барикад. Проте Віталій Ярема запевняє: усі правоохоронці розуміють, що ті події, які відбуваються на Майдані, стосуються і їхнього майбутнього та майбутнього їхніх сімей. І саме від Майдану залежить, чи будуть вони далі виконувати злочинні накази влади, чи почнуть працювати в інтересах громадян, до чого зобов’язує їх присяга.  

КОМЕНТАР

Олег МАРТИНЕНКО, доктор юридичних наук, експерт-поліціїст:

— Для того, щоб налагодити діалог між міліцією і народом, після закінчення революції варто провести акцію громадянського примирення. Зазвичай, такі акції роблять після громадянських воєн та інших конфліктів, але тут вона також доречна. В рамках акції повинне бути проведене розслідування та покарані винні у розгоні Майдану. Своєю чергою мітингувальники повинні вибачитися за шкоду, нанесену ними, зокрема житлово-комунальному господарству міста. Після цього повинен бути прийнятий програмний документ, який задекларує контроль за правоохоронними органами з боку громади, а правоохоронні органи зобов’яже проводити більш відкриту роботу.

Якщо у нас не відбудеться повної люстрації правоохоронних органів, то повинні відбутися певні кадрові зміни. Основне ядро правоохоронних органів залишиться, але буде перерозподіл за відомствами.

Щодо «Беркуту», то цей спецпідрозділ варто розформувати, як і інші спецпідрозділи. Існує спецпідрозділ у відділі боротьби з організованою злочинністю, у патрульної служби, спецпідрозділ «Омега», який займається антитерористичною діяльністю, спецпідрозділ, який займається охороною атомних електростанцій. Усе це варто об’єднати в один компактний загін, який буде застосовуватися у крайньому випадку, наприклад, при загрозі тероризму. Не має значення чи ці бійці вриватимуться на захоплену атомну станцію, чи в квартиру, де озброєний мисливською рушницею батько намагається застрелити свою родину. Все це небезпечно, але потребує однакових умінь і однакової підготовки, тому цим може займатися один підрозділ. Для того, щоб не викликати «Беркут» на кожен масовий захід, варто краще тренувати патрульну міліцію. Вони просто носять дубинки, навіть часто не вміють ними користуватися. А якщо міліціонери володітимуть необхідними навичками, спецпідрозділи викликатимуться у крайньому випадку і нам не потрібна буде така велика кількість бійців спецпризначенців.