Діалог із громадою — на «задовільно»

Моніторинг публічності влади відбувався в одинадцяти містах протягом червня-серпня цього року. Міста, відкритість яких аналізували спеціалісти, — Івано-Франківськ, Львів, Луганськ, Луцьк, Ужгород, Чернігів, Одеса, Миколаїв, Рівне, Черкаси та Донецьк. Моніторинг зініціювала громадянська мережа ОПОРА, а провели її представництва, обласні осередки ВГО «Комітет виборців України», інші громадські організації. Експерти аналізували діяльність міських голів, виконавчого комітету та депутатського корпусу. Критерії, за яким відбувався аналіз, було взято із чинних законодавчих актів, які самі ж чиновники прописали для себе, а також міжнародних демократичних стандартів. Аналітики працювали з публічною інформацією, офіційними документами та джерелами інформації. Результати аналізу показали, що жодне з проаналізованих міст не відповідає критеріям прозорості, підзвітності та відкритості у повному обсязі. Так, у «Звіті» про індекс публічності місцевого самоврядування зазначено: «у 2013 році найвищу оцінку отримали Івано-Франківська, Луцька та Львівська міські ради — 68%, 65% та 61% відповідно. За 100% рейтинговою шкалою ці міста утворюють групу муніципалітетів, діяльність яких характеризується задовільним рівнем публічності (міста в діапазоні від 61% — 80%)». Непублічними експерти назвали Черкаську та Ужгородську міські ради, «посередині» опинилися Донецька, Луганська, Чернігівська, Миколаївська, Одеська та Рівненська міські ради.

З-поміж суб’єктів місцевого самоврядування «найбільш публічними виявилися виконавчі органи міських рад (середній показник — 58%) та міські голови (середній показник — 55%). Натомість середній рівень публічності депутатів в 11 містах склав 51%», — пишуть експерти у звіті. Задовільний рівень публічності отримали міські голови Івано-Франківська, Луцька, Донецька і Львова. Решта — низький, а діяльність Віктора Білоусова, виконувача обов’язків Черкаського міського голови, оцінили як непублічну.

 «Ми дивимося на цей моніторинг як на шанс стати кращими та більш сильними. Сьогодні ми ставимо питання не чи відкрита та чи прозора влада, а якою мірою вона відкрита та прозора. У чому ми виграємо з цього рейтингу? Стратегія сьогодні — це створення можливості для того, щоб і самі громадяни брали участь у міському житті. Інша справа — бажання самих громадян впливати на ці процеси»

Виконавчі органи шести міських рад і є задовільно публічними (Івано-Франківська, Львова, Луцька, Чернігова, Одеси і Миколаєва), непублічними визнали виконавчі органи Ужгородської міськради.

Найбільш критичним є рівень публічності депутатів міських рад, зауважують експерти. «Тут виокремлюється дві групи міст. Одна група демонструє низький рівень публічності — це депутати Луцької (55%), Луганської (50%), Івано-Франківської (50%), Донецької (47%), Львівської (46%) та Миколаївської (44%) міських рад. До іншої групи належать міські ради, діяльність депутатів в яких класифікується як непублічна: Одеса (38%), Рівне (36%), Чернігів (36%), Черкаси (30%), Ужгород (27%)», зазначено у звіті.

«День» поцікавився у представників місцевого самоврядування їхнім сприйняттям таких «оцінок» і тим, чи планується і як виправляти ситуацію.

ДОНЕЦЬК

Одна з основних претензій аналітиків у Донецьку стосується оприлюднення стратегічних документів на сайті міського голови — зокрема стратегії розвитку міста Донецька до 2020 року. Окрім того, експертів хвилює відсутність Центру надання адміністративних послуг, звітів кожного відділу виконавчого комітету та звітності депутатів міської ради. «Наша мета — показати те, як можна покращити становище. Рекомендації, які ми надаємо, досить прості для виконання», — зазначив голова ДОО КВУ Сергій Ткаченко.

Начальник управління зв’язків з громадськістю при Донецькій міській раді Максим Ровінський взяв до уваги рекомендації та пообіцяв переспрямувати їх у відділи та депутатам. До того ж він додав: «Ми дивимося на цей моніторинг як на шанс стати кращими та більш сильними. Сьогодні ми ставимо питання не чи відкрита та чи прозора влада, а якою мірою вона відкрита та прозора. У чому ми виграємо з цього рейтингу? По відкритості та прозорості мер займає високу позицію, а отже в нього будуть важелі, щоб впливати на депутатів та виконком і стимулювати покращення їхніх показників», — сказав він. Окрім того, він відзначив, що їхня стратегія сьогодні — це створення можливості для того, щоб і самі громадяни брали участь у міському житті. Інша справа — бажання самих громадян впливати на ці процеси. Претензії, які висловив чиновник експертам, — нерівноправність міст. Зокрема, він відзначив, що Донецьк було б логічно порівнювати з Києвом, Харковом та Дніпропетровськом.

«Ми обираємо для себе ті інструменти, які для нас є більш зручними. Так, у міського голови немає акаунтів у соціальних мережах, але це тому, що в нього на це немає часу. Проте якщо ви зайдете на сайт і побачите форму листа до мера, я можу гарантувати, що ваше питання мер побачить і дасть на нього відповідь з особистим підписом», — зауважив він.

ЧЕРКАСИ

Свою точку зору з приводу дослідження виклав депутат Черкаської міської ради Володимир МАМАЛИГА:

— Я вважаю, що Черкаська міська рада є достатньо публічною. Вона не стала ні менш, ані більш публічною після відставки з посади міського голови Сергія Одарича. Усе тримається приблизно на тому самому рівні. Є якісь нюанси, але вони вирішуються. Люди отримують документи, є необхідні коментарі. Щодо дослідження «Опори», то я вважаю, що черкаська «Опора» завжди працювала на Сергія Одарича і Михайла Бродського. Це особливо помітно на виборах, коли події висвітлювалися тенденційно, тобто з однієї точки зору. Тому я вважаю, що йдеться про якесь замовлення. Чи тут джерело фінансування впливає, чи зв’язки — важко говорити.

Я б оцінив рівень публічності Черкаської міської ради як середній. Якщо брати Київраду, то Черкаська міськрада — явно не менш відкрита. Рівень відкритості також залежить від критеріїв оцінювання. Можливо, за іншими критеріями Черкаська міська рада найбільш відкрита. Все залежить від формулювання питань і аналізу відповідей.

 Я думаю, що в Програмі соціально-економічного розвитку на наступний рік ми знову передбачимо кошти на виступи депутатів у ЗМІ. Цього року Сергій Одарич, ще будучи мером Черкас, позбавив депутатів можливості виступати на телебаченні, в газетах і на радіо. Тобто не були передбачені для цього бюджетні кошти. Хоча раніше ці кошти на публічні виступи депутатів завжди передбачалися. І це не така велика сума — лише дві тисячі гривень для кожного депутата.

 По-друге, в Черкасах маємо обмеженість доступу до ЗМІ. Так, у нас одна телекомпанія — державна і висвітлює тільки одну точку зору. А інша телекомпанія належить Михайлу Бродському і Сергію Одаричу. Тобто виходить, що одні виконують тільки державні функції, а інші — ведуть пропагандистську кампанію. По суті, міська рада позбавлена телевізійної трибуни.

Виконувач обов’язків міського голови Черкас Віктор БІЛОУСОВ висловився набагато спокійніше:

— За умови, що це дослідження зроблене об’єктивно, нам, звісно, є над чим працювати. Ми зараз дуже детально проаналізуємо це дослідження і тоді будемо говорити про конкретні напрямки роботи. З іншого боку, дуже добре, що громадські організації аналізують діяльність органів місцевого самоврядування і дають їм оцінку. Це допомагає в роботі і стимулює до покращення діяльності.