Дніпропетровськ вивчає українську
«Для російськомовних патріотів України є великий сенс опанувати мову», — організатор занять Руслан УРАЛОВНещодавно з особистої ініціативи громадян у місті з’явився клуб вивчення української мови для дорослих людей, які хочуть спілкуватись нею в щоденному житті. Адже у Дніпропетровську послуговуються переважно російською, рідше — українською мовою.
«Я захотів перетворити українську з мови професійного спілкування на повсякденну, — розповідає організатор занять Руслан Уралов. — Я багато років працював у різних інформаційних структурах, був шеф-редактором україномовної телевізійної служби новин, тобто міг написати якийсь матеріал за допомогою словника, начитати закадровий текст для сюжету, але в україномовному оточенні навряд чи протримався б довше п’яти хвилин». Потім Руслан почав спостерігати за іншими людьми, і спрацював «людський фактор»: «Спочатку один мій принципово російськомовний друг дав інтерв’ю (він політолог) для однієї радіостанції та, несподівано для мене, абсолютно вільно спілкувався українською мовою. Потім ця історія повторилася з моєю знайомою, про яку я ніколи навіть і не думав, що вона дуже гарно розмовляє українською. І мені стало соромно: стільки років живу в Україні (сім’я ще в моєму дитинстві переїхала до Дніпропетровська з Росії), а досі вільно українською не розмовляю. Коли спробував — все виявилось не так просто. Насамперед я поцікавився у друзів, чи є в Дніпропетровську курси української мови, але ніхто нічого не знав, і я написав у «Фейсбуці» пропозицію створити товариство для вивчення мови. Відгукнулося чимало людей: хтось рекомендував викладача, хтось порадив, де можна знайти приміщення для занять, створили групу в соцмережах і домовилися про першу зустріч, яка відбулася 6 квітня 2014 року. Відтоді зустрічаємося двічі на тиждень».
Проте такий урок української не є звичайним поверненням до шкільних занять. «Кожен урок я прагну зробити цікавим, — зазначає викладач Людмила Брега. — Проходимо й правопис, звісно, а ще різні цікавинки зі стилістики. Наприклад, пояснюю на прикладах, що не варто робити російські кальки, бо в українській мові є сила-силенна цікавих зворотів, у тому числі фразеологічних, сталих висловів, і неймовірні синонімічні ряди. Крім того, на певному етапі виникла потреба говорити і про літературу. І тепер ми знаходимо трохи часу й на це. А позаяк уроки відбуваються в книгарні (книгарня «Чорна ящірка». — Авт.), ми без проблем можемо користуватись її книжками. Щоразу ми читаємо вголос (а іноді й напам’ять) вірші українських класиків та сучасників: Л. Костенко, І. Франка, Л. Українки, С. Жадана, Ю. Андруховича, Ю. Неборака, О. Забужко та інших. Таким чином ми збагачуємо словниковий запас, роз’яснюємо незрозумілу лексику і долучаємося до поетичного слова».
Проект жодним чином себе не рекламує, і учні знаходяться самі. «Більшість тих, хто приходить на заняття, включаючи й мене, добре розуміє українську, але не має досвіду живого спілкування, досить багатого словникового запасу, використовує русизми тощо, — пояснює Руслан Уралов — Комусь висловлюватись дуже складно, комусь легше. Але поступово ми захоплюємося розмовою. Нам вдалося створити цілком доброзичливу атмосферу, тому заняття проходять на одному подиху».
Учасники проекту — різні. «Мене вразило, що більшість учасників нашого товариства — це етнічні росіяни або люди, котрі ніколи не вивчали мову і, тим паче, нею не послуговувалися, — каже Людмила Брега. — І їхня головна мета — навчитись вільно розмовляти. Удома всі спілкуються російською, на вулиці теж, тому ми — такий собі україномовний осередок. Це дорослі люди, які не повинні складати якісь іспити, але хочуть у приємному спілкуванні опанувати українську». «Сам я — етнічний татарин. Також у нашому товаристві є жителька Москви, етнічна єврейка, яка обожнює українську мову через її милозвучність і вчиться говорити нею, як може», — додає Руслан Уралов.
«Якщо в когось є внутрішня потреба вивчати українську, якщо людина вважає мову однією з ідентифікацій народу, повнокровною частиною якого вона хоче бути, тоді вона вивчатиме мову, цікавитиметься нею», — вважає Людмила Брега. «Для російськомовних патріотів України є великий сенс опанувати мову. Чим глибше занурюєшся в атмосферу «українства», тим міцніше абсолютно ірраціональне відчуття, яке доволі складно висловити. Тоді багато речей стають зрозумілими і не потребують додаткових пояснень», — підсумовує організатор курсів.