Екологічна катастрофа в Одеській затоці:

2 березня о 14.30 величезна нафтова пляма з розірваного трубопроводу мальтійського танкера "Афініан файт" розповзлася по акваторії Одеської затоки. За різноманітними оцінками, в море потрапило від 30 до 55 тонн нафти. Зафіксували нафтоплівку того ж дня під час авіаобстеження навіть на зовнішньому рейді порту. Як стверджується в прес-релізі, розповсюдженому Одеською мерією, "сьогодні на Одеській ТЕЦ, яка бере для охолодження турбін морську воду, склалося загрозливе становище. Підвищений вміст нафти у воді загрожує зупинкою тепло-електроцентралі".

Остаточний аналіз причин та обставин нафторозливу, за фактом якого Чорноморська транспортна прокуратура порушила кримінальну справу, - попереду. Нині "аварійний" танкер дедвейтом 56 тис. тонн на вимогу адміністрації порту заарештовано. 12 березня відбулося перше засідання Жовтневого райсуду Одеси під головуванням Михайла Мірошниченка за позовом на загальну суму близько $ 20 мільйонів. Вартість самого танкера становить лише $ 8 мільйонів.

Голова правління страхової компанії "Остра" - українського філіалу Ліверпульсько-Лондонського "Протекшн енд Індеміті клаб" Багіф Маллаєв не згоден з претензіями позивачів. Він заявив в інтерв`ю "Дню": "Судновласникам і нам висунули претензії не лише Одеський морпорт та екологічна інспекція, а й дирекція судноремонтного заводу "Україна", на територію якого теж дійшла розлита нафта і забруднила причали та будівлі... Я вважаю, що бони навколо танкера під час завантаження були виставлені дуже погано... В одному місці бони були на півтора метра розірвані і через це розлилася більша частина нафти, яку було зібрано за бонами. Ті, хто бонував танкер, відкидають це і твердять, що нафта спливла аж за бонами... Але на фотознімках можна бачити, наскільки далеко від судна стоять бони..."

Цікаво, що в Мінекобезпеки та прокурорських органах належним чином так і не зреагували на неодноразові попередження співробітника Держінспекції охорони Чорного моря Льва Акуляна, спеціаліста-біохіміка першої категорії. Адже ще два роки тому на те й звертав він увагу, що після передоручення Держінспекцією приватній фірмі "Формаг" бонування суден у гавані (забезпечення їх спеціальним обладнанням для недопущення можливого розливу нафтопродуктів по всій акваторії порту. - Ред.) цю важливу природоохоронну роботу "стали виконувати не систематично". Наводив і факти, зокрема такий: "16 листопада 1994 року під час завантаження мазутом судна "Трофимов" стався розлив нафтопродуктів у море. Судно фірмою "Формаг" не було забоноване".

Перевіряючи письмові застереження Льва Акуляна щодо ймовірного широкомасштабного забруднення моря, Одеська облпрокуратура встановила: "Здійснюючи держконтроль за охороною Чорного моря, Держінспекція, яка має власну лабораторію для проведення аналізів морської води... користувалася послугами приватних підприємств. Начальнику Держінспекції охорони Чорного моря С. Долинському, який знав, що лабораторії не атестовані для проведення проб морської води, було зроблено припис за результатами перевірки - усунути порушення природоохоронного законодавства".

Але чи зацікавлений був С. Долинський, начальник Держінспекції охорони Чорного моря, виконати припис, коли його 18-річний син Кирило працював заступником завідувача хімлабораторією того ж таки приватного "Формагу"? Отож керівники Держінспекції та приватної фірми продовжували з року в рік договір про співробітництво...

Через нафтогавань Одеси щорічно експортується 10 - 12 млн. тонн нафтопродуктів. Інциденти, подібні тому, що стався з мальтійським танкером, роблять мільйонне населення міста заручником випадку...

Одеса