«Експорт рішень»
Інновації Швеції, Норвегії, Фінляндії, Ісландії та Данії — на виставці в Києві
Як перемістити ціле місто, електрифікувати вантажівки та створити «будинки-екосистеми»? На ці та інші питання вже мають рішення Швеція, Норвегія, Фінляндія, Ісландія та Данія, і вони готові «експортувати» їх у інші країни. Зокрема, за допомогою виставки Nordic sustainable cities, яка триває в Києві. Україна, до речі, є першою державою за межами нордичних країн, де експонуватиметься цей проєкт.
ЦІЛІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ООН Й ФОРМУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ МІСТА
Nordic sustainable cities є частиною однойменної програми (2017 — 2019), яка спрямована на те, щоб поширювати ідеї нордичних країн щодо розвитку сталих міст. «Ми можемо запропонувати високоякісні міські рішення, засновані на наших сильних скандинавських перевагах, таких як хороше управління, державно-приватне партнерство, традиції дизайну, екологічна та соціальна свідомість, а також надійні технологічні рішення», — зазначають у Nordic Innovation (інституція, яка працює над сприянням транскордонній торгівлі та інноваціям між нордичними країнами; спеціальною ініціативою якої є згадана програма).
Над створенням виставки працювали Danish Architecture Center (Данія), Design and Architecture Norway (Норвегія), ArkDes&Form/Design Center (Швеція), Iceland Design Center (Ісландія) та Archinfo (Фінляндія). На ній запропоновано 25 кейсів нордичних країн (по п’ять від кожної держави). Всі вони розподілені на категорії, які зосереджуються на певному аспекті міського життя: циркулярна економіка, пристосування до змін клімату, забезпечення здоров’я містян, транспорт та низьковуглецеве місто. В такий спосіб проєкти спрямовані на виконання не лише 11-ї Цілі сталого розвитку, а й багатьох інших, як можна буде переконатися на виставці. А крім того, значна частина запропонованих тут проєктів сприяє впізнаваності міста, певною мірою формуючи його ідентичність. Тож про які пропозиції щодо перетворення міст можна дізнатися, відвідавши Nordic sustainable cities?
БУДІВЕЛЬНІ ІННОВАЦІЇ
Якщо більшість звертає увагу на екологічну складову житла, коли будинок уже побудований, нордичні експерти вирішили вдосконалювати процес уже на етапі будівництва. Житловий комплекс Upcycle Studios у Копенгагені є прикладом такої ресурсоефективності. Замість того, щоб облишити 1400 тонн якісних бетонних відходів, які виникли внаслідок будівництва місцевого метро, їх застосували для зведення будинків цього комплексу. 75% вікон Upcycle Studios теж отримали тут «друге життя».
Проєкт Urban Infra Revolution у Фінляндії працює над тим, щоб узагалі замінити бетон у міських спорудах. «На конструкціях, створених за допомогою ЗD-друку, тестують нові інноваційні будівельні матеріали, виготовлені з побічних продуктів промислових і будівельних відходів, які можна використовувати як зв’язні речовини», — як вказано на виставці. Випробувати ці інновації планують на новому скейт-парку.
На виставці також є чимало рішень, де головним будівельним матеріалом є деревина. Наприклад, Monio — школа та громадський центр, який будують з масиву деревини в місті Туусула в Фінляндії. Передбачають, що це буде одна з найбільших будівель подібного типу після завершення будівництва. А в Норвегії в місті Брумунддаль розташована найвища в світі дерев’яна будівля — вежа заввишки 85,4 м.
ГОРОД НА ДАХУ Й ГЕОТЕРМАЛЬНИЙ ОБІГРІВ
Значну популярність нині здобувають ідеї «зелених» будівель, коли не лише розміщують на дахах зелені насадження і городи, а й на фасадах висаджують рослини (як приклад — багатоквартирний будинок у новому районі Яткясаарі в Гельсінкі). Крім збільшення можливості поглинання забруднювальних речовин з повітря, такі ініціативи сприяють соціальній активності сусідів.
Існують також рішення, які цілком перетворюють будинок на екосистему, де все пов’язано з усім і використовується з певною метою. Прикладом такої будівлі є ратуша міста Міддельфарт у Данії. Ось деякі з рішень, які в ній застосовані й вказані на виставці: «автоматична система кондиціювання з живленням від електроенергії, виробленої розміщеними на даху сонячними панелями площею 700 метрів квадратних; стіни й перекриття, виконані зі спеціальних матеріалів, що зменшують рівень шуму та створюють оптимальне робоче середовище; а будь-яке надлишкове тепло, яке генерують люди чи комп’ютери, надходить до системи централізованого опалення житлових будинків міста. Навіть харчові відходи з їдальні використовують для одержання біогазу».
Щодо опалення, то, напевно, найбільш показовим є приклад Рейк’явіка. Якщо раніше геотермальну воду спрямовували на обігрів будинків та офісів, то тепер після здійснення цієї функції, вона повертається на насосні станції і розподіляється за допомогою системи трубопроводів під проїжджою частиною доріг і тротуарами, розтоплюючи лід і забезпечуючи безпечне пересування.
ПЕРЕВАГИ ЕЛЕКТРИФІКОВАНОГО ТРАНСПОРТУ
Транспортуванню в цілому присвячено 5 проєктів виставки Nordic sustainable cities. Зокрема, в Норвегії вздовж Нерейфйорда й Гудвангена курсує судно «Future of The Fjords», яке рухається лише завдяки електричній тязі. Акумуляторна батарея забезпечує запас ходу на 2,5 години зі швидкістю 16 вузлів (при цьому вона заряджається за 20 хвилин).
Використання електрифікованого транспорту пропонують і в шведському місті Гетерборзі. Ідея в тому, щоб електрифікувати не лише автобуси (що вже здійснено — маршрут №55), а й вантажівки (сміттєвози, самоскиди). В такий спосіб планують зменшити рівень і забруднення, і шуму.
Рейк’явік також заохочує містян обирати громадський транспорт завдяки розробці міської автобусної лінії, яка буде швидшим способом пересування містом, ніж власні автівки. Планується (оскільки проєкт ще не втілений), що для нього будуть виділені окремі смуги для руху, а ще ці автобуси матимуть пріоритет на світлофорах. Потурбувалися ісландці й про етап очікування — в холодну погоду автобусні зупинки обігріватимуть.
ПЕРЕМІСТИТИ ЦІЛЕ МІСТО
Однією з найбільших трансформацій, представлених на виставці, є проєкт переміщення міста Кіруна (населення приблизно 18 000 людей) у Швеції. Річ у тім, що в ньому є шахта, яка фактично й забезпечує процвітання міста (за деякими підрахунками, за день видобуток становить 6800 тонн залізної руди; якщо її переробити на сталь, то вистачить на 40 000 автомобілів). Але нині вона становить для містян небезпеку — дестабілізуючи ґрунт, на якому розташовані їхні будинки. Тому було прийнято рішення перемістити місто, при цьому трансформувавши його. Цей проєкт цікавий не лише в контексті підвищення рівня Світового океану, як зазначають організатори, внаслідок чого деякі міста потрібно буде перемістити. Не менш важливим є тут і досвід трансформації промислових центрів, який може бути особливо корисним для України.
Це лише частина рішень, представлених на Nordic sustainable cities. Як місто Коккедаль (Данія) зуміло вирішити проблему з підтопленням унаслідок шкальних злив, для чого Рейк’явік вживає заходів для заболочення територій площею, як 100 футбольних полів, і як виглядає дах автомобільного паркінгу в Копенгагені, де розмістили зону відпочинку — ці та інші відкриття теж чекають на вас на виставці, що триватиме до 17 листопада включно.