Iсторичне значення розуміють, але грошей не дають
Чому мисливський палац графа Шувалова на Черкащині занепадає
Мисливський палац графа Шувалова — пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнонаціонального значення, що у м. Тальному Черкаської області, — нині занепадає. Унікальна пам’ятка архітектури Правобережжя збудована голландським архітектором ще у 1896—1903 роках в стилі французького Ренесансу, втім, з моменту завершення будівництва ні разу не ремонтувалась і перебуває в аварійному стані, так зазначено на офіційному сайті Тальнівської міської ради. На жаль, те, що сьогодні садиба продовжує руйнуватися, болить далеко не кожному.
«Знаменитий замок графа Шувалова не був пошкоджений під час війни, за радянських часів тут містився будівельний технікум, і приміщення завжди було в охайному стані, в часи незалежності тут розміщувався музей хліборобства, а з 2005-го розпочалася реконструкція... Освоєно півдесятка мільйонів державних коштів. На те, щоб пам’ятку архітектури просто зруйнувати», — написав на своїй сторінці у «Фейсбуці» колишній мешканець м. Тальне Микола Канішевський. Про те, які ж роботи проводили у палаці, запитуємо в заступника управління культури Черкаської обласної державної адміністрації Миколи СУХОВОГО. «Це був 2005—2006 рік, у 2008 році фінансування зупинили, єдине — перекрили дах, не дали садибі розвалитися. У нас є кошторис 2006 року, на той час підрядником було управління капітального будівництва Черкаської ОДА. Решту — від внутрішніх робіт до інтер’єру — добру половину роботи плануємо втілити коштом бюджетів різних рівнів», — розповів Микола Суховий. Окрім Мисливського замку, планують відреставрувати й Корсунь-Шевченківський замок (Понятовських-Лопухіних), Леськовський палац (Даховських), що у Монастирищенському районі, та облаштувати в них музей трипільської культури. «Маємо відродити ці три палаци з 22-х, що на території Черкащини, щоб вони були в експозиційному стані, а далі передбачається розмістити у цих замках музей трипільської культури, починаючи від Карпат, Молдови і аж до Дніпра. Виявляється, у Драбівському районі теж є пам’ятки трипільської культури, тим паче, що інститут археології нам віддає усі пам’ятки для створення цього музею», — зауважив посадовець.
ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА
Отож, за словами чиновника, пам’яткам таки не дадуть остаточно зруйнуватися. Водночас завідувач кафедри історії та етнології України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Віталій МАСНЕНКО вихід із ситуації бачить у державно-приватному партнерстві. «Наскільки я розумію, проблема полягала в тому, що ніяк не могли визначитися, кому ж належить ця садиба. І це невизначення призвело до того, що вона перебуває у такому занедбаному стані, — вважає науковець. — Тож першим кроком треба з’ясувати юридичний аспект, а лише потім розробляти програму дій. Свого часу на Черкащині була спроба вирішити таку проблему: розроблено програму «Золота підкова Черкащини», у рамках якої було профінансовано багато подібних об’єктів. Не лише провели реставрацію, а й створили відповідну інфраструктуру, що давало можливість розвивати туризм. На жаль, коли «регіонали» прийшли до влади, ця програма була припинена. Очевидно, для області потрібно розробити щось подібне, щоб поєднати і державні ресурси, і приватні. Це дозволило б зберегти цю історичну будівлю», — міркує Віталій Масненко.
Лише у жовтні 2014 року під час прокурорської перевірки встановлено, що пам’ятка архітектури загальнодержавного значення Мисливський замок Шувалова в м. Тальному є безхазяйною, а відтак бюджетні кошти на її утримання та реставрацію не виділяють. Аби передати пам’ятку архітектури у комунальну власність Тальнівської міської ради, було заявлено позов до суду. А вже у грудні того ж року на виконання рішення державним реєстратором зареєстровано право власності на вказаний об’єкт за Тальнівською міською радою.
Сьогодні збереженням історико-культурних пам’яток краю займається Управління містобудування та архітектури Черкаської облдержадміністрації, тож кореспондент «Дня» звернувся і в цю установу. «Ми збираємо матеріали, пишемо листи, на реставрацію поки що коштів не виділяють», — повідомила спеціаліст з реставрації та охорони пам’яток Наталія Воробйова. Щодо планів обласної влади на цю садибу їй нічого не відомо, натомість спеціаліст залюбки розповіла про історичне значення Мисливського замку, показала фотографії, навіть підняла з архіву паспорт споруди, парку, що розташований поруч, показала матеріали обстежень, проекти-реставрації, які були розроблені у 1973, 1984, 1985 роках Київським інститутом «Укрпроектреставрація». Каже, це все, що можуть надати, втім, щиро захоплюється величністю архітектурної споруди замку і шкодує, що він розвалюється.
Долею історичних пам’яток стурбовані й черкащани, серед них — архітектор-містобудівник Федір Гонца. Митець вже понад десять років досліджує композиції садово-паркового мистецтва, тож проблема руйнації історико-культурних споруд йому добре відома. «Я був у Тальному років зо два тому, досліджуючи парк, який також у жахливому стані. Загалом об’єктів садово-паркового мистецтва загальнонаціонального значення в Черкаській області не так уже й багато — всього сім, тож маємо привести їх до ладу. Люди приходять до влади, констатують факт, що так, дійсно треба реставрувати, але не завжди беруться за справу. Скільки років минуло, а пам’ятки досі в занедбаному стані. Щоб садиба жила, її треба не лише відреставрувати, а й експлуатувати», — переконаний Федір Гонца.
За словами фахівців, на Черкащині нараховується понад півсотні пам’яток садово-паркового мистецтва, але історичних — обмаль. Громадськість переконана: бити на сполох мають фахівці, чиновники і безпосередньо установи області й міста, які відповідають за збереження пам’яток, тим паче, що з кожним роком їх стає дедалі менше.
