Iз довкіллям на «ви»

Нові «зелені» ініціативи все більше завойовують уми українців. Дані останніх опитувань показують, що більшість наших співгромадян теоретично добре поінформована щодо принципів екологічно свідомого способу життя, розуміє, в чому полягає піклування про навколишнє середовище. Зрозуміло, що це не може не радувати. Але інколи теоретичних навичок замало, й коли приходить черга практики (при тому ж таки намаганні розпочати власний бізнес, керуючись правилом — «не нашкодь довкіллю»), господарі губляться. Й тут доречним стає позитивний досвід інших господарств. Втілення цих ініціатив уже дало перші результати. Про це говорить Тамара Малькова, директор Міжнародної благодійної організації «Зелене досьє», яка здійснює такі проекти в Карпатах уже понад десять років. Останній проект у цьому напрямі розпочався в минулому році й здійснюється за підтримки програми «Матра» Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

— Розкажіть, будь ласка, як все починалося?

— У нас до цього було чимало підготовчої діяльності в Карпатах (загалом, організацією «Зелене досьє» в Карпатах проведено близько 20 проектів. — Авт.), ми працюємо тут близько 10 років, усі наші ініціативи були спрямовані на сталий розвиток регіонів. Ми шукали, як можна підтримати регіони: через фестивалі, через розвиток туризму, через відновлення та розвиток традиційного способу життя, ведення традиційного сільського господарства, через традиційне господарювання та підтримку традиційної культури. Наша мета — знайти тих, хто цього прагне, й познайомити з тими, хто вже досяг успіхів у розвитку подібних напрямів ведення господарства, задля обміну досвідом.

— Скажіть, в яких Карпатських регіонах ви впроваджували свої ініціативи?

— Так склалося, найбільше ми співпрацювали з партнерськими організаціями Івано-Франківської області. Згодом відкрили для себе чимало ініціативних господарів у Закарпатті, зокрема — в Нижньому Селищі Хустського району. Таких прикладів, як це селище, в нас у Карпатах небагато. Ми розповідали про цей досвід у наших публікаціях. А нещодавно видали разом із партнерами із Косова спеціальний випуск газети Центру громадських ініціатив «Думка», в якій зібрали оптимістичні історії з різних регіонів Карпат. Там є кілька розповідей і про досягнення жителів Нижнього Селища. Це яскраві приклади, як люди, використовуючи інноваційні методи, ведуть господарство за принципом «не нашкодь довкіллю».

Наприклад, ферма француза, а тепер вже місцевого мешканця, Ореста Дель Соля на околиці Нижнього Селища відповідає кращим європейським зразкам. Він використовує в своєму господарстві місцеві традиції господарювання в поєднанні з міжнародним досвідом. І це не тільки в господарстві, принципам сталого розвитку відповідає й організація побуту (біотуалети, фільтри для очистки стоків тощо). Ще один житель селища Петро Пригара зумів налагодити роботу приватної сироварні й перетворився на заможного господаря, сири якого нині купують навіть в елітних ресторанах та магазинах столиці. Мало хто з цих людей замислювався, розпочинаючи свій бізнес, що він будуватиме його, ґрунтуючись на принципах сталого розвитку. Ці люди не говорять і про зелену економіку, проте вони діють так, як вони вважають за розумне діяти в цій місцевості, щоб зберегти природу й водночас мати користь для себе.

— А як саме відбувався обмін досвідом? Розкажіть, будь ласка, про тренінги, який їхній принцип?

— У рамках проекту в жовтні 2011 року проведено два тренінги в селах Чернівецької та Львівської областей. Базуючись на дослідженні існуючих традицій, потенціалу та потреб конкретних сіл, місцеві організатори та експерти-практики з сусідніх областей проаналізували можливі шляхи розвитку дрібних сільськогосподарських виробництв (молочне, рибне, заготівля лісових продуктів, меду тощо), екологічно дружнього сільського туризму та виготовлення традиційної сувенірної продукції. Тренінги включали також питання екологічного менеджменту, використання інструментів зеленої економіки, поради щодо практичних засобів збереження природних цінностей та біорізноманіття.

У Чернівецькій області ми поїхали в село Банилів Сторожинецького району, яке обрали за порадою фахівців із чернівецької екологічної організації «Буквиця». Традиційно в цьому селищі добре розвинене тваринництво, налагоджено збирання березового соку та меду. Можна було б організувати своє молочне виробництво (однак нині господарі здають своє молоко перекупщикам за копійки). Ідея проста — жителі Банилова хочуть розвивати своє виробництво, проте це в них не зовсім виходить.

Ми запросили на роль тренерів фермерів із Нижнього Селища, щоб ті поділилися з місцевими мешканцями своїм досвідом. А досвід цей, по суті, знаходиться в сусідній області!

Господарі привезли фільми про себе, влаштували презентацію. А потім, уже з місцевими господарями, гості з Нижнього Селища пішли дивитися господарства в Банилові, проводячи своєрідний практичний курс господарювання, прискіпливо розглядаючи можливі варіанти отримання прибутків. Показали елементарні речі, які можна робити з молока, щоб переробляти й реалізовувати його на місці (йогурти тощо).

Банилівським жителям усе дуже сподобалося, вони попросили, щоб їм показали реалізацію можливостей на ділі й напросилися в гості до Нижнього Селища. Хоча в нас таких планів у проекті не було, проте коригування в цій ситуації вносило саме життя. Отже, ми вирішили, що коли люди дійсно готові переймати досвід, причому досвід людей, які чогось досягли, хоча живуть практично в тих самих умовах, законодавчих та економічних, то чому б і ні. Нині відбувся візит мешканців Банилова в Нижнє Селище.

Підприємець Павло Пригара показав свою сироварню, потім була поїздка на ферму Ореста Дель Соля, в якого як сам будинок для проживання, так і господарство відповідають практично всім енергозберігаючим принципам. Також банилівчани їздили до органічного фермерського господарства «Тизеш» в селі Ботар Виноградівського районну Закарпаття, де вирощують органічне м’ясо.

— Які практичні результати від побаченого тепер мають у Банилові?

— Побачене в Нижньому селищі справило на господарів із Банилова сильніше враження, ніж коли б це були тисячі усних порад. Люди загорілися, відчувши реальність втілення своїх мрій, адже це зробили в сусідній області, не в Румунії, не в Чехії! Тепер у Банилові також хочуть займатися переробкою молока, планують збудувати сироварню, щоб переробляти молоко на місці.

Не знаю, як з іншими напрямками тваринництва (заготівлею м’яса тощо), проте їм дуже сподобалися можливості господарства «Тизеш» села Ботар. Продукція цього великого фермерського господарства на всіх виставках-фестивалях органічної продукції та на фестивалях карпатської продукції користується великою популярністю.

— А які перспективи розвитку своїх проектів ви бачите на майбутнє в цих регіонах?

— Ми кілька років працюємо над тим, щоби ввести у дію Карпатський бренд, маркування, що свідчитиме про те, що продукт вироблений в Карпатах, без шкоди для довкілля й на основі місцевих традицій. Восени проводили дослідження ринку та попиту споживачів щодо можливості заснування в нас у Карпатах регіональних торгових марок, брендування справжньої карпатської продукції. Дослідження робилося за спеціальною методикою разом зі Швейцарським дослідним інститутом органічного сільського господарства (ФІБЛ) на замовлення швейцарського уряду. Дуже сподіваємося, що процес створення карпатського бренду найближчим часом активізується, адже його необхідність визнають численні учасники наших проектів та досліджень.

— А що це дасть?

— Якщо продукція матиме таке маркування, це — додаткова вартість, визнання, пропаганда товарів із Карпат. Тобто господар зможе збільшувати ціну, створювати нові робочі місця — краще жити вже зараз і в себе на батьківщині, а не шукати заробітків за кордоном. Для прикладу, той же «Тизеш», коли виїжджає на ринки або ярмарки, продає свою продукцію дорожче за звичайне м’ясо, адже вона затребувана. І в Петра Пригари немає проблем зі збутом сиру: його люблять за якість, ціна в такому разі не є визначальним аргументом. А найважливіше для нас те, що люди, розумно господарюючи на своїй землі, не будуть шкодити природному середовищу. Адже саме воно дає додаткову вартість цій продукції, й вигідно зберігати його неушкодженим заради можливості добре жити і в майбутньому. Нині екологи переконані, що головним результатом карпатських «зелених» проектів є те, що поступово створюється мережа ініціатив зеленої економіки в українських Карпатах, а значить набутий досвід з успіхом можна буде використати і в інших гірських регіонах.