ХРОНІКА ПОДІЙ

Про небезпечну ситуацію, що склалася в запорізькому районі гідротехнічних споруд, «День» (№26, 12 лютого) вже повідомляв. Із 1993 року, після зняття на реконструкцію перших воріт трьохкамерного шлюзу, напір води стримують шандорні заслінки, яким, як і шлюзу, вже 65 років. Станся прорив — наслідки можливої катастрофи, за даними Міністерства з надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення, перевищать наслідки Чорнобильської аварії.Нарешті на шлюзі почалися роботи. Встановлено ліву тридцятитонну стулку перших воріт. Коли поставлять другу — відповісти поки не може ніхто. За словами начальника Запорізького району гідротехнічних споруд Віктора Алексєєнка, для заміни розібраних воріт, їхнього монтажу, приведення в систему комунікацій, Кабмін у серпні минулого року виділив із резервного фонду 2,5 млн. гривень. Із них 29 грудня надійшло тільки 0,5 млн., які повністю використано. Решту — 2 млн. — чекають найближчими днями. Після повної установки перших воріт на черзі капітальний ремонт других. Вони теж уже кілька років лежать розібрані й потихеньку іржавіють. Усе навантаження з пропуску суден припадає на однокамерний шлюз, якому також 20 років. Віктор ПУЖАЙЧЕРЕДА, «День»

Освіта не є гарантом працевлаштування

Ринок праці в Україні характеризується збільшенням числа незайнятого населення, в тому числі молоді, яка звертається до державної служби зайнятості по сприяння в працевлаштуванні, поінформував під час дня уряду в парламенті міністр освіти України Валентин Зайчук.

Щороку в Україні навчальні заклади закінчує понад 1,6 млн. молодих людей. Водночас 1998 р. на обліку в службі зайнятості перебували 755,4 тис. громадян віком до 28 років, зокрема, випускників загальноосвітніх шкіл було 34 тис., випускників профтехучилищ — 61,2 тис., вищих навчальних закладів — 52,8 тис. чоловік, неповнолітніх — 38,6 тис. чоловік.

Минулого року профорієнтаційна допомога була надана 360,7 тис. учням та студентам. На сьогодні триває бронювання робочих місць для надання молоді першого робочого місця. 1999 р. для молоді заброньовано 78,5 тисячі робочих місць.

Реалізується система заходів, спрямованих на зайнятість учнівської та студентської молоді і залучення її до громадських робіт у вільний від навчання час. Наприклад, 1998 р. до громадських робіт залучено 53,4 тис. чоловік, з яких близько 31 тис. одержали зарплату, інші — розрахунок натуроплатою, повідомляє агентство УНІАН.

На німецько-український проект повішено замки

Євген БРУСЛИНОВСЬКИЙ, «День»

Як уже повідомляв «День», у Каневі триває унікальний проект із підготовки німецькими спеціалістами українських юнаків за професією столяра-червонодеревника. Заручившись підтримкою міністерства праці ФРН, мерія міста Фірзена (земля Північний Рейн-Вестфалія) спільно з фірмою «Баєр» на реалізацію цього задуму віднайшла майже 1 млн. дойчмарок. У Німеччині навчалися дві групи юнаків.

До Канева нещодавно було доставлено 14 верстатів (рейсмусних, фугувальних, фрезерувальних, токарних тощо); супроводжувальна бригада змонтувала їх, установила дизельну електростанцію, проклала кількасот метрів електромереж. Однак українська сторона, а саме: завод «Магніт» та Канівський міськвиконком — не виконала всіх своїх зобов'язань.

Наприклад, до цеху не підведено каналізацію, не встановлено умивальники, душові, вбиральні. Ну, а той факт, що канівці й досі не відремонтували покрівлю, про яку йшлося на переговорах іще восени, і зовсім засмутив німців. Їм не залишилося нічого іншого, як обкутати верстати целофановою плівкою, повісити на двері чотири замки та найняти посилену охорону. Як мовлять, до кращих часів.

Незавершене будівництво перетворюється на руїни

Проблема реалізації об'єктів незавершеного будівництва стоїть сьогодні дуже гостро. Тільки в Рівненській області їх нараховується, за приблизними підрахунками, близько тисячі. Усього ж в Україні, за даними фахівців Міжнародної фінансової корпорації, що консультують Фонд держмайна, є шістдесят тисяч об'єктів незавершеного будівництва. Свого часу в них було вкладено в перерахунку на нинішні ціни щонайменше 56 мільярдів гривень.

За останні декілька років продано біля чотирьох тисяч довгобудів. При цьому ціни, за які «йдуть» об'єкти, частіше за все просто символічні. На думку фахівців МФК і ФДМУ, головною проблемою при приватизації даного виду власності є значні капіталовкладення, необхідні для їх добудування. При цьому нові власники не звільняються від всіляких платежів до бюджету. Все це робить об'єкти незавершеного будівництва вельми малопривабливими для потенційних інвесторів.

МФК розробила й у травні нинішнього року провела презентацію нової програми за назвою «Приватизація об'єктів незавершеного будівництва в Україні». Однак навряд чи навіть досвідчені фахівці МФК зможуть змінити ставлення потенційних інвесторів до даного виду власності. Володимир КОНЄВ, «День»

Суперечки біля українсько- російського колодязя

Страйк робочих Гуківського водоканалу в Ростовській області рикошетом ударив по шахтарських містах і селищах Луганщини: росіяни відключили насоси, перекрили засувки, залишивши без водопостачання на дві доби найближчих українських сусідів.

Але головний конфлікт внаслідок страйку виник з іншого приводу. Сплили старі проблеми, які сторони не можуть вирішити вже протягом кількох років. Справа в тому, що 13 свердловин Гуково-Гундорівського водозабору знаходяться на території Краснодонського району Луганської області, на російській же території знаходиться менше — 11. За користування надрами України, за землю, по якій проходить водопровід, за електропостачання росіяни, зрозуміло, повинні платити. Та й краснодонці водою теж користуються не безкоштовно і вже заборгували сусідам близько 4 мільйонів гривень, у той час як росіяни Луганській області майже у два рази більше — 9 мільйонів гривень.

Тривалу суперечку про те, хто кого грабує, можна вирішити нескладними підрахунками: позитивне сальдо українців становить 5 мільйонів. Але сторони все одно не можуть домовитися. Алла АНТИПОВА, «День»

Немає в краї законослухняних громадян?

Торік на просторах Хмельниччини зареєстровано 456 тисяч адміністративних порушень. Якщо зважити на той переконливий факт, що серед 1,5-мільйонного населення області переважає підростаюче та найстарше покоління, то серед решти громадян законослухняних немає. Як запевняють в облуправлінні статистики, найбільше збитків завдають рідній країні ті, хто порушує податкове законодавство і допускає фінансові зловживання. Решта порушників — із категорії оштрафованих принциповими автоінспекторами, суворими трудівниками санітарно-гігієнічної, ветеринарної служб, наглядачами антимонопольного законодавства, робітниками служб захисту прав споживача, інспекторами з цін, сільгоспмашин і ще хтозна якими представниками контролюючих органів... «За трьома відсотками правопорушників, зважаючи на їх скрутне матеріальне становище, провадження в справі зупинилося з передачею їх на розгляд громадськості або трудового колективу», — заявляють автори статистичної інформації. Сума штрафів торік становила 7,3 мільйона гривень. Ясна річ, це менше, ніж спрямовується для утримання загонів перевіряючих. Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День»