Коротко / РЕГIОНИ

У Дніпропетровську створюють регіональну кіноепопею

У Кривому Розі відбулась презентація документального п’ятисерійного фільму «Маленька гаряча батьківщина», присвяченого історії розвитку Кривбасу. Кінострічка розповідає про різні етапи розбудови й життя цього промислового регіону — з часів відкриття залізної руди до наших днів. Генеральним продюсером нового фільму виступив... дніпропетровський губернатор Олександр Вілкул, який народився і працював у Кривому Розі.

Залізна руда і метал, які видобували покоління криворіжців, прославили цей регіон. У цієї слави є велика історія, про яку розповідають п’ять серій фільму «Маленька гаряча батьківщина». Його сюжет охоплює більше ста років, адже в основі процвітання Кривбасу — ініціатива двох людей: видатного підприємця Олександра Поля і французького інженера Полєна Франсуа Толабо, які створили «Акціонерне товариство криворізьких залізних руд». Над фільмом про Кривбас творча група кіношників працювала близько року. Групу очолив режисер і сценарист Олексій Зотіков — автор численних історико-краєзнавчих проектів, що виходять на українських телеканалах. Завдання, що стояло перед групою, — зробити невідомі факти з історії Кривбасу відомими, оскільки історія, на думку губернатора, є «важливою складовою регіонального патріотизму». Окрім цього, серіал «Маленька гаряча батьківщина» розповідає про внесок європейських країн та іноземних інвесторів у розвиток української промисловості. Приклад Кривбасу демонструє, наскільки масштабною була співпраця, наприклад, з Бельгією. «Два місяці тому я відвідав Брюссель, — розповів О. Вілкул. — Ми представляли потенціал Дніпропетровської області. Під час поїздки нас дуже тепло приймали, тому що Україну, а саме Кривбас, і Бельгію об’єднує загальна історія. Науково-технічний поштовх розвитку нашого регіону багато в чому забезпечили бельгійські фахівці гірничорудної справи. І там, у Бельгії, Кривбас і досі називають «Новою Бельгією». Симбіоз націй і технологій створили потужний потенціал Кривбасу й Дніпропетровщини, якими сьогодні пишається Україна».

Як зауважив на презентації фільму заступник міського голови Кривого Рогу Костянтин Павлов, жителі Кривбасу вперше отримали масштабну кіноісторію свого регіону. Варто відзначити, що цей фільм — третя за рахунком багатосерійна документальна стрічка з історії Дніпропетровської області, що була створена під егідою губернатора. Раніше з використанням напівзабутих архівних кінострічок були створені десятисерійний фільм «Жива пам’ять регіону», який розповідає про історію області, і стрічка «Гірке зернятко Перемоги» — про участь дніпропетровців у Другій світовій війні. Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ.

Житомирські лісівники вирощують сіянці за новими методами

Нещодавно на Житомирщині зібралися лісівники з усієї України, щоб обговорити питання застосування новітніх методів вирощування саджанців та догляду за ними. У Станишівському лісництві Житомирського лісгоспу гості ознайомилися з роботою базового розсадника, який віднедавна став окремою структурною одиницею підприємства. Житомиряни ділилися з гостями досвідом вирощування сіянців із закритою кореневою системою. Переваги застосування цього методу очевидні: він дозволяє рослині краще адаптуватися до життя безпосередньо на лісовій ділянці. У Дубовецькому лісництві Коростишівського лісгоспу щорічно вирощується майже півмільйона сіянців лісових порід. Тут докладають усіх зусиль, щоб мати якісний посадковий матеріал, адже це — запорука якості майбутніх лісів. Для збільшення розмаїття видів сіянці екзочних рослин купують у голландських фірмах. Гарні напрацювання у питаннях ведення тепличного господарства мають лісівники Радомишльського району. Гості мали можливість переконатися у перевагах сучасних методів зрошування, підживлення та регуляції температурного режиму. До того ж, спеціальні конструкції їх теплиць дозволяють максимально механізувати ручну працю. На лісовій ділянці Поташнянського лісгоспу лісники ознайомилися з роботою нової лісокультурної техніки, яка випускається місцевим виробником. Після корисної зустрічі гості поїхали до своїх лісових господарств, взявши на замітку практичний досвід колег із Житомирщини, а також ідею створення рекреаційних пунктів уздовж автомобільних доріг, повідомляє Юлія ГУЗ, Житомир.