Ленін — завжди живий

Здебільшого в ньому превалюють пам'ятники та бюсти вождеві світового пролетаріату, які Л.Дейнеко власноручно стягувала до свого двору. Хоча повністю ленінським музей назвати не можна. Бо є серед його експонатів і бюсти інших партійних діячів, і відомих у Глухові людей. Знайшлося місце на дворі Людмили Миколаївни також для фотографій Алли Пугачової, Арнольда Шварценеггера, різноманітних ляльок, які, за задумом господарки, повинні символізувати радянське «щасливе дитинство».

У Глухові до захоплення Л.Дейнеко ставляться по-різному. Скажімо, лідери місцевих осередків Комуністичної та Соціалістичної партій, видно, не без задоволення ознайомилися з експозицією, про що свідчать відповідні записи у книзі відгуків. Незаангажовані ж радянською ідеологією місцеві жителі сприймають потяг Дейнеко до колекціонування ідолів як дивацтво. Втім, що б там не казали про музей, його господарка не збирається ставити хрест на своїй, як вона вважає, благородній і потрібній місії. Нехай вона і пахне цвинтарем...