Локомотиви змін

На молодих завжди покладаються надії як на реформаторів та інноваторів, які створять краще майбутнє. Нестачу досвіду чи знань компенсують енергія, наполегливість, мобільність і нестандартний погляд на речі. Ініціативні хлопці та дівчата беруть на себе відповідальність за розв’язання проблем, на які закривають очі влада і громадськість. Своєю діяльністю вони прокладають містки між регіонами, поколіннями та соціальними групами. «День» розповідає про українські молодіжні ініціативи, які заліковують рани, завдані бойовими діями, і роблять наше суспільство більш толерантним та активним.

ВІДНОВЛЕННЯ

Надихнувшись діяльністю організації Habitat for Humanity International, благодійна «Львівська освітня фундація» започаткувала проект «Будуємо Україну разом» (БУР). Починався він із відновлення житла, пошкодженого під час обстрілів. 2014 року волонтери разом із місцевими жителями відремонтували 25 помешкань у Краматорську, 2015 року відновлювали Семенівку (обидва населені пункти — в Донецькій області). «БУР створив для жителів Краматорська атмосферу довіри, щирості й безпеки, якої там бракувало на той час. Місцеві захотіли зберегти її. Осередком затишку в місті стала створена ними платформа «Вільна хата», — пригадує Іванка ДІМАН, співкоординаторка БУР. — Це надихнуло нас на продовження проекту».

Минулого року волонтери побували в 11 населених пунктах. Цьогоріч у плані — 14 міст по всій Україні. Можливо, тур завершиться поїздкою до Авдіївки. Розширився й перелік напрямків діяльності. «Ми йдемо на контакт із місцевою владою та соціальними службами, бо саме вони мають знати, чого потребує їхнє місто. Комунікуємо і з містянами: як у соцмережах, так і під час особистих зустрічей», — розповідає Іванна.

БУР-2017 розпочався в березні. За цей час волонтери встигли прикрасити відпочинкову зону у Старобільську (Луганська область), намалювати мурали в Херсоні та Світловодську (Кіровоградська область), організувати буккросинг у Конотопі (Сумщина) і втілити у життя ще кілька задумів. У проекті бере участь переважно молодь від 18 до 25 років. Організатори переконані, що всі охочі мають взяти участь у проекті, тому в кожне місто приїжджає нова команда. У «будівельну» подорож вирушають люди, які хочуть бути корисними й вважають допомогу комусь важливою частиною свого життя. У тури разом з українцями також їздили кілька американців та росіян.

Проект реалізується на грантовій основі, є невелика доля краудфандингу. До того ж, організатори намагаються залучати локальний бізнес, так прищеплюючи йому культуру соціальної відповідальності.

РАЗОМ ІЗ ГРОМАДОЮ

Експрес-версією «допоміжних» турів є проект «Тут і зараз», започаткований минулого року за сприяння програми обміну майбутніх лідерів FLEX, посольства США в Україні та Міністерства молоді та спорту. Із 13 до 20 серпня дві команди волонтерів реалізовують екологічні та соціальні ініціативи в шести селищах. «Мета проекту — мотивувати громади на те, щоб вони об’єднувалися і змінювали на краще свої населені пункти, — зазначає Павло ДАНИЛІВ, один із організаторів проекту «Тут і зараз». — Волонтери нічого не робитимуть самі, вони обов’язково працюватимуть разом із місцевою молоддю».

Після орієнтаційного тренінгу в Києві два автобуси відвезли молодих людей у різні боки. Під час Східного туру волонтери із Правобережжя будують спортмайданчик у Щербинівці (Донецька область), відновлюють літній кінотеатр у Білокуракиному (Луганська область) та криницю у селищі Шевченкове на Харківщині. Протягом Західного туру учасники з Лівобережжя приводять до ладу паркову зону в Будаках на Тернопільщині та місцеву зону відпочинку в Ходорові (Львівська область), а також створюють відкритий простір у бібліотеці селища Голоби (Волинська область). Два дні в кожному населеному пункті молодь не тільки працюватиме, а й влаштовуватиме перегляди фільмів та вечори біля вогнища разом із місцевими жителями.

УЧИТЕЛЬ ДЛЯ СЕЛА

Утім, українське суспільство потребує не лише фізичного відновлення, а й поштовхів до духовного та інтелектуального розвитку. Молодь охоче береться і за це.

Нещодавно стартувала програма «Навчай для України». Протягом двох років її учасники, молоді фахівці з різних галузей, учителюватимуть у селах Київщини, Одещини та Львівщини, водночас допомагаючи місцевим розвивати їхню громаду. Вперше схожу модель втілили у США 1990 року, а потім вона поширилася світом. Україна стала 41-ю країною, яка приєдналася до міжнародної мережі Teach For All. Проект реалізується коштом міжнародних спонсорів. Єдиний видаток з українського бюджету — заробітна плата для новоспечених вчителів.

«Сьогодні, на жаль, визначальними в житті дитини є місце проживання та соціально-економічне становище її родини. «Навчай для України» прагне послабити вплив цих чинників. На основі найкращих світових практик ми стимулюватимемо зміни у рівні вчителювання та учнівських досягнень», — пояснює Людмила ЛОМПАС, програмний координатор проекту «Навчай для України».

До проекту долучилися випускники кращих вишів країни — вони мають різний досвід, але спільне бажання бути агентами змін у маленькій громаді й допомагати дітям реалізовувати свій потенціал. Перед від’їздом до навчальних закладів 18 майбутніх вчителів проходять тренінги з основ викладання, занурення у контекст та розвитку лідерських якостей у спеціальному Літньому інституті. Крім того, протягом усього періоду їхні роботи підтримуватимуть ментори.

«Учасники викладатимуть математику, історію, англійську мову, літературу, географію, образотворче мистецтво. Також одним із ключових завдань програми є розвиток у дітей критичного мислення та комунікативних навичок на уроках і під час різноманітних позакласних заходів», — розповідає Людмила.

Після двох років у школі учасники програми можуть продовжувати вчителювати або реалізовувати себе в інших сферах. Організатори вірять, що спільнота випускників програми стане одним із рушіїв позитивних змін у країні.

НЕ БОЯТИСЯ БЛИЖНЬОГО

Зміни не будуть повними без трансформації цінностей. Найкращий фундамент для мирного співіснування — толерантність та інклюзія. У цьому напрямку працює «Молодь за мир» — частина Спільноти святого Егідія, світового руху молодих людей, які вірять, що зміни треба починати з себе.

«Молодь хоче не тільки йти за власними амбіціями, а й робити щось корисне для інших. Можливість бачити вплив своїх дій, бути важливим для когось надихає нас», — говорить Ольга МАКАР, координаторка руху «Молодь за мир».

Учасники спільноти дружать із безхатченками, роздають їм їжу і влаштовують святкові обіди. Також хлопці та дівчата відвідують літніх людей у будинках престарілих. «На нашу думку, зв’язок між молодшим і старшим поколінням має бути постійним — і в родині, й у суспільстві загалом. Це дуже корисно для всіх», — наголошує Ольга. У «Школі миру» активісти через гру розповідають дітям про толерантність, дружбу та милосердя. Молодь займається інтеграцією ромів, зокрема, організовує для дітей прогулянки, походи у кафе і навіть своєрідні «літні табори».

Також українська «Молодь за мир» товаришує з однодумцями із інших країн. Таке дистанційне спілкування чи поїздки на міжнародні заходи є чудовою можливістю розповісти про реалії своєї країни, дізнатися про іноземний досвід і разом сформулювати ідеї для подальшої діяльності.

Звичайно, це лише кілька прикладів об’єднань українців, які небайдужі до того, що відбувається навколо, і прагнуть впливати на власне майбутнє. До подолання наслідків війни і побудови мирного та інклюзивного суспільства долучається дедалі більше молоді. Саме її енергія, активність та креативність здатні потроху покращувати світ навколо сьогодні і привести до масштабних змін завтра.