Малокомплектні школи закриють?

Чи має право працювати школа, в якій навчаються десять учнів? Питання дискусійне, та на практиці такі школи в Україні існують. У Міністерстві освіти, науки, молоді та спорту їх налічують аж 606. Ще в 1470 школах кількість учнів становить від десяти до сорока чоловік. Це більш як 10% від загальної кількості загальноосвітніх навчальних закладів. Позавчора очільник відомства Дмитро Табачник заявив, що такі школи треба закривати, оскільки немає сенсу їх зберігати. Вирішити проблему, на думку міністра, має програма «Шкільний автобус», коли дітей із кількох населених пунктів будуть підвозити до однієї школи. Кошти на це заклали як у державному, так і в міських бюджетах. З огляду на інші джерела, цього року планується придбати для малокомплектних шкіл 550 автобусів. Натомість директори таких шкіл наводять низку аргументів, чому їхні заклади треба зберегти. «Дню» вдалося поспілкуватися з одним із них — керівником Зеленопільської неповної середньої загальноосвітньої школи Віталієм ШУЛЬГОЮ (Криворізький район, Дніпропетровська область).

— Пане Віталію, чи загрожує вашій школі закриття, і чим це аргументує місцева влада?

— У школі навчаються 45 учнів і працюють 12 вчителів. Нашій школі виповнилося 135 років, колись тут була німецька колонія, було б шкода, якби навчальний заклад з такою багатою історією закрили. Поки що йдуть розмови на рівні району про те, що треба економити кошти, оскільки на нашу школу йде багато грошей. На одну дитину з бюджету нам виділяють дев’ять тисяч гривень щорічно. Хоч я в школі працюю без заступників із навчальної чи виховної роботи, без психолога, але цю роботу все одно треба виконувати. А перевіряючи комісії дивляться на те, як виконано паперову роботу, а не на реальні показники школи. Наш заклад має хорошу репутацію в районі й вважається одним з кращих.

— Які можна назвати плюси та мінуси неповної школи, чи є серед них реальний привід закрити школу, наприклад, тому, що вони не дають якісних знань?

— Не вивчивши структури освіти на селі й невеликої малокомплектної школи, міністр взагалі не має права таких заяв робити. Сьогодні кожна третя дитина нашої школи вступає до вищих навчальних закладів, але це не ті діти, які йдуть за гроші батьків, а вихідці з села. Ми стали переможцями всеукраїнської акції «Громадянин-2008» і «Громадянин-2010», тривалий час співпрацюємо з Острозькою академією. Погоджуюся, що не кожен вчитель може достойно розкрити тему, якщо він у ній не спеціаліст. Мені вдалося зібрати дуже сильний колектив, із міста приїздять учителі, один педагог пише кандидатську дисертацію. Аби підняти якість освіти, потрібно реформувати освіту в базовому компоненті, який у нас завищений на три-чотири роки: коли наші учні вивчають у третьому класі те, що європейські проходять у п’ятому-шостому. Якщо забрати дитину в інше село, то ми втрачаємо зв’язок із батьками. Якщо дитина прогуляла урок, як мені вирішувати цю проблему з батьками на відстані?

— Аргументом до того, що школи таки треба закривати, міністр наводить дані моніторингу Світового банку, що жоден з учнів цих шкіл за останні десять років не став переможцем шкільних олімпіад чи інших подібних конкурсів...

— Найчастіше їх виграють на рівні районів та областей тільки ті діти, які знають завдання наперед. Коли я везу своїх дітей на районні олімпіади, то всі мають високий якісний показник. Ми зайняли четверте, п’яте місце, нижче від середньої планки не опускалися. Хто виграє олімпіади — діти, які займаються індивідуально з учителем, поглиблено вивчають предмети. А малокомплектні школи позбавлені такої можливості. Коли я хотів запровадити в одному класі предмет з поглибленим вивченням, у районному управлінні освіти мені заборонили, бо мало дітей.

— Чи вирішить проблему неповних шкіл програма «Шкільний автобус»?

— Із нашої школи 10—11 класи їздять сільським автобусом за десять кілометрів до сусідньої школи. Цей автобус робить рейс 130 кілометрів за день. Це дуже високий пробіг, тобто він може зламатися, і як наслідок — зривається виховний процес. Якщо в разі закриття шкіл дітей будуть підвозити хоч на десять кілометрів, вони прокидатимуться о сьомій ранку, повертатимуться додому близько 16.00, відповідно буде підірвано їхнє здоров’я. Просто під оптимізацією шкіл мається на увазі економія коштів із місцевих бюджетів. Та чи варто економити на дітях?