Море, дихай!

Шкільні екологічні команди Києва, Одеси, Очакова та села Покровське Очаківського району Миколаївської області стали учасниками першої в Україні громадської ініціативи в межах міжнародної акції «Чисті пляжі Чорного моря», яка присвячена дослідженню екологічного становища моря. Почали з важливої орнітологічної території міжнародного значення — Кінбурнської коси, що на Миколаївщині, на території Національного природного парку «Білобережжя Святослава». Газета «День» писала про відновлення унікальної природної зони, яка розташована на терені Кінбурнської коси, — Бієнкових плавнів (матеріал «Бієнковим плавням — жити!» у № 106-107 за 19 — 20 червня 2015 р.), завдяки чому сюди повернулися рожеві пелікани. Робота триває, і ось молоді екологи випустили в затоку три тисячі коропів — щоби птахам заповідника було чим поживитися.

НАЙБІЛЬШЕ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ — БІЛЯ КРОМКИ ВОДИ

Попри те, що територія заповідна, тут збирається багато сміття. Разом зі стоками забруднення твердими відходами провокує цвітіння води, від чого задихається риба, гине все живе. Як розповіли працівники заповідника, вивозити сміття з коси дуже важко, оскільки тут немає асфальтованих доріг, ця робота дорога й відповідальна.

«Років 50 тому в Чорному морі стали проявлятися наслідки антропогенної діяльності. Досліджувати стан здоров’я моря — справа складна і недешева. На Чорне море давно звернули увагу міжнародні структури, зокрема ООН, і через це упродовж багатьох років ми можемо проводити наукові дослідження. Торік ми робили експедицію на суднах, а зараз триває друга частина проекту, що виконується на березі,  — говорить академік Національної академії наук, доктор біологічних наук Ювеналій ЗАЙЦЕВ. — За даними новітніх досліджень виявлено, що найбільше скупчень організмів — біля кромки моря, на відстані кількох метрів від води. Цікаво, що ці скупчення утворені переважно морськими організмами на ранніх стадіях розвитку: личинками, мальками, безхребетними. Разом із тим у цих поверхнях накопичується велика кількість шкідливих для живих організмів речовин. Тобто маємо місце зустрічі життя з підвищеною концентрацією шкідливих речовин. Звідси висновок: найбільшу кількість постраждалих від забруднення слід шукати біля кромки води».

«МИ ВЧИМО ДІТЕЙ, ЯК ПРАВИЛЬНО ПОВОДИТИСЯ ЗІ СВОЇМ МОРЕМ»

Власне, в межах цієї наукової роботи дослідження екологічного становища Чорного моря здійснюється за методом Зайцева — вивчаючи організми, що їх море викинуло на берег (водорості, молюски тощо), і тварин, які здобувають поживу на березі (птахи). При цьому тварин, рослин та організми, які перебувають у прибережній зоні, вчені назвали «екологічними вартовими»: ті першими контактують з джерелами забруднення й виконують функцію індикаторів.

«Такий метод роботи дає змогу залучити до роботи всіх охочих — і місцевих жителів, і екологів-любителів. Якщо розповісти, на що звернути увагу, то можна отримати дані про екостановище всієї берегової лінії моря і з цього зробити висновок. Такого масштабу захід проводиться вперше: ми поєднали біологічні дослідження зі збиранням сміття. Це головне, бо ми вчимо дітей, як правильно поводитися зі своїм морем»,  — наголошує регіональний технічний радник з міжнародних вод ПРООН Володимир МАМАЄВ.

ЩОБ ЗНАТИ, ЯК ЗАХИСТИТИ

Аналогічний громадський моніторинг відбувається і в Грузії, води Чорного моря на території якої теж хворіють і потерпають від низки проблем. Науковці кажуть, що в процесі вивчення екологічного становища Чорного моря в Україні та Грузії вони виконують серйозне завдання — перехід на «загальноєвропейську мову», щоби оцінювати водойми за кваліфікованими і зрозумілими критеріями.

«У Грузії лише останніми роками ми почали відновлювати наукові інститути з вивчення проблем Чорного моря і нині розвиваємося швидкими темпами в усіх напрямках. Їх дуже багато: від екології та видів риби до безхребетних і водного планктону. У цьому разі кооперація з українськими та європейськими колегами дасть кращі плоди, тому що ваша наука має вищий рівень. Великою проблемою для Грузії є також проблема сміття — з кожним роком вона стає дедалі актуальнішою. Наприклад, наші малі річки — це основні «постачальники» сміття з гірських сіл, де активно користуються поліетиленом та різними полімерами. Вивезти сміття звідти іноді неможливо, і воно накопичується біля берегів річок, а потім потрапляє в море. Це є проблемою для багатьох країн. Щоправда, у нас інша ситуація з цвітінням води — але не через те, що менше сміття, а тому, що у нас великі глибини, сильні течії, і сміття просто зносить. А тут, особливо в береговій зоні, є місця, де кількість кисню зведена до мінімуму, виникає замор риби», — пояснює спеціаліст Національного екологічного агентства Грузії «Центр моніторингу Чорного моря» Роман МІКЕЛАДЗЕ.

Після вивчення екостановища Чорного моря можна буде переходити до його захисту, вважають вчені. Наразі ця важлива екологічна подія стала можливою завдяки підтримці Програми розвитку ООН (ПРООН) спільно з Українським товариством охорони птахів і Національною академією наук України.

ДОВІДКА «Дня»

«Білобережжя Святослава» є найбільшим збереженим у природному стані причорноморським прибережним природним парком, який належить до Смарагдової мережі України (20 км причорноморських пляжів і 20 км пляжів на Дніпровському лимані). Тут мешкають тисячі видів рідкісних птахів, в тому числі рожевий пелікан, біла та сіра чаплі, орлан-білохвіст. Кампанія «Чисті пляжі Чорного моря» здійснюється в чорноморських країнах у вересні 2016 року в межах проекту «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря» (EMBLAS) за фінансової підтримки Європейської комісії та Програми розвитку ООН.