«Наша мета – змінити місто»
Чим цікавий новий громадський ресторан Urban Space 500 у Києві
Це перша соціальна франшиза відомого івано-франківського закладу Urban Space 100, який платформа «Тепле місто» відкрила у 2014 році. «Ця ідея виникла незадовго до Революції гідності в атмосфері тотальної суспільної недовіри, - згадує керівник платформи Юрій ФИЛЮК. – Щоб досягти сталого розвитку, цю довіру треба було відновити. Ми вирішили зібрати 100 людей і на їхні внески відкрити заклад, який стане майданчиком для комунікації проактивних людей та інвестуватиме свій прибуток у соціальні проекти. Такий прецедент - об’єднання українців, яке створює додану вартість, мало спростувати штампи про лінь, байдужість і безініціативність нашого народу».
Київський проект за підтримки франківців втілює громадська організація «Інша Освіта». Управлятиме закладом ресторанна компанія Druzi Cafe&Bar. Столичний Urban Space об’єднав 500 українців, які вклали у нього по 1000 доларів. Ця спільнота формувалася майже рік, її учасники разом обирають правління та ухвалюють важливі рішення стосовно роботи закладу, не отримуючи від нього дивідендів. Пізніше ці ж люди обиратимуть проекти для розвитку Києва, на фінансування яких спрямують 80% чистого прибутку Urban Space 500.
ЇЖА ТА РОЗМОВИ
Ресторан відкрився на вулиці Бориса Грінченка, 9, поруч із Будинком архітектора. Засновники сподіваються, що це місце стане «кварталом громадянського суспільства», адже в будівлі є офіси й інших громадських організацій.
Над кінцевим проектом дизайну працювало архітектурне бюро Peker and Partners. Його керівник Паша ПЕКЕР, який оформлював деякі інші київські ресторани, розповідає, що проект створювався в стислі терміни, проте цей виклик став для команди особливо цікавим. Адже ідея ресторану потужна й важлива для міста, а технічне завдання добре скеровувало творчі пошуки.
Дизайнерам вдалося створити затишний, функціональний і доступний простір. В інтер’єрі вирішили обійтися без пластику і використати екологічні меблі українського виробництва. Придбали також одну з останніх розробок ІКЕА – стільці з вторсировини. Є у дизайнерів і задумки для зовнішнього оформлення, перш за все йдеться про літній майданчик та приведення до ладу скверику уздовж будівлі.
Ресторан працюватиме з 7 до 23 години. На вході гостей зустрічатиме крамничка з книжками й сувенірами та бар, що працюватиме на дві сторони. Кожній залі команда ресторану дала назву одного з київських районів – від Хрещатика до Троєщини. Найбільша, під умовною назвою «Поділ», легко трансформуватиметься з обідньої зали у подієвий майданчик. Три інші менші, більш «м’які» та тихі, тут можна не тільки неспішно поїсти, а й зустрітися з друзями та партнерами чи попрацювати наодинці з ноутбуком.
У меню – європейська кухня з акцентом на здоровій їжі та різноманітними варіаціями овочевих страв. Сидячи у першій залі, можна спостерігати за роботою персоналу на відкритій кухні. Є окремий блок сніданків, велика коктейльна карта. Особливу увагу тут приділятимуть якісній і смачній каві.
БЕЗКОШТОВНИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ІНІЦІАТИВ
Подієвий майданчик ресторану поки працюватиме в обмеженому режимі, на повну силу має запуститися в березні. Його кураторкою буде режисерка та співзасновниця фестивалю урбаністики та кіно «86» Надія ПАРФАН. «Події на цьому майданчику будуть безкоштовними і для організаторів, і для гостей, - каже вона. – Простір ресторану доступний для маломобільних груп населення, такою ж зробимо і сцену. Будемо запрошувати людей, які за інших обставин не мають доступу до публічних подій: людей з інвалідністю, батьків із малими дітьми, літніх тощо. До речі, домашнім улюбленцям тут теж будуть раді».
«Звичайно, нам ще треба дослідити запит, механіку функціонування, освоїтися в подієвому полі Києва. Але вже зараз можу сказати, що мета цього майданчику – змінити місто, - продовжує Надія Парфан. - Радо прийматимемо тут події на підтримку активних спільнот. Усе, що стосується урбаністики, транспорту, міської екології, доступності, прогресивного мистецтва та інновацій у різних сферах. Формати скоріше розмовні – презентації, лекції, майстер-класи, дискусії. Можливо, будуть кінопокази та музичні події. Пізніше оприлюднимо інструкцію для охочих провести захід. Прийматимемо електронні запити та чекатимемо обґрунтування важливості події та її відповідності нашим цінностям».
Конкурс грантів для міських проектів так само запуститься наступного року. Детальні умови участі та обсяги фінансування оприлюднять пізніше, проте вже відомі пріоритетні напрями першого циклу. Йдеться про транспортні та просторові рішення, ревіталізацію просторів і розвиток культури міського планування, людиноцентричність міста, підвищення екологічної свідомості, прогресивну освіту для людей різного віку. Urban Space 500 буде підтримувати некомерційні проекти без прив’язки до політики та релігії. Це саме, до речі, стосується і подієвого майданчику.
ПЛЮС РАДІО
Як і в Івано-Франківську, в київському ресторані є прозора скляна кімнатка для радіостудії. Кураторка Urban Space Radio Юлія КУШНІР говорить, що зараз наглядова рада «Теплого міста» (власник обох студій) визначається, якою має бути програмна сітка станції.
«Скоріш за все, ми не робитимемо окрему станцію для Києва. Не хочемо розпорошувати нашу аудиторію, адже найбільша частка слухачів івано-франківського Urban Space Radio саме зі столиці. Тож найімовірніший варіант – спільна сітка мовлення з періодичними включеннями з обох студій, - ділиться Юлія. - Наші головні тематичні фокуси – урбаністичні процеси, креативний бізнес, прогресивна освіта й актуальне мистецтво. Також шукатимемо відповіді на питання: чим Івано-Франківськ (або будь-яке інше українське місто) може бути цікаве Києву і навпаки. Наші студії недарма знаходяться за скляними дверима – так ми показуємо, що відкриті для ідей і пропозицій».
Author
Дар’я ТрапезніковаРубрика
Суспільство