Наскільки це легітимно?

Нещодавно експерт БФ «Майдан закордонних справ» Юрія Смілянський описав на своїй сторінці у «Фейсбук» незвичну і кричущу ситуацію: «У Київському національному економічному університеті ім. Вадима Гетьмана пройшов, думаю, з успіхом, захист дисертації на тему «Становлення та розвиток внутрішнього аудиту в акціонерних товариствах України». Загалом, стандартна процедура захисту, за винятком одного моменту. Претендент, кандидат економічних наук, доцент, в.о. завідувача кафедрою обліку, аналізу та аудиту інституту економіки та управління федерального державного автономного освітнього закладу «Кримський федеральний університет ім. В. Вернадського» Сметанко Олександр Васильович. За словами членів спеціалізованої ради, спеціальний дозвіл на допуск до захисту претендент отримав у Міністерства освіти та науки.

Ця новина швидко поширилась у соцмережі, дехто нарікав, що з одного боку МОН не визнає випускників кримських шкіл з їх російськими атестатами, а з іншого робить виняток для кримського вузу. Міністерство освіти та науки поки що публічної заяви на цю інформацію не зробило, хоча інформаційний розголос пішов, і суспільство чекає пояснень. «День» зі свого боку надіслав відомству інформаційний запит. Тут теж мовчанка.

Вдалось отримати напряму коментар заступника міністра освіти та науки Максима Стріхи. За його словами, МОН і надалі дотримується позиції, коли жодні папірці, видані окупантами, не визнаються: «У нашому розумінні ці установи не існують. Але ми розуміємо, що на цих територіях лишились громадяни України, які не хочуть поривати зв’язки з Україною, хочуть захищати дисертації та отримувати українські дипломи, і тут виникає справді дуже складна правова колізія, бо мусимо запропонувати цим людям ясні та прозорі механізми нострифікації. Скажімо, ми можемо визнавати якісь дипломи та документи, видані російськими установами, хоч Росія і держава-агресор, але видані не в Криму. Зараз міністерство шукає таких от юридичних шляхів, які б дозволили не порушувати наших принципових політичних позицій, а ці громадяни України могли б реалізувати свої конституційні права на освіту та здобуття наукових ступенів в Україні».

Чому цих юридичних механізмів немає до сьогодні, адже у МОН є для цього всі повноваження? За припущеннями голови ради ГО «Точка росту: освіта та наука» Світлани Вовк, можливо, причина криється у нестачі кадрів, недофінансуванні та постійному скороченні видатків. Та разом з цим брак кадрів не може ставати причиною таких випадків. Тим паче, що для МОН це вже другий дзвіночок.

«Раніше було запрошення ректора одного з вишів так званого ДНР до свого колеги-ректора з України, щоб викладачі «денерівського» вузу могли взяти участь в конференціях, котрі проводились нашими науковцями. Про це теж було багато інформації, і якраз громадськість тоді запитувала в МОН, яким чином це можливо? Оскільки це питання не було вирішено, не було відповіді суспільству, що нам з цим робити, то ця друга ситуація виникла вже закономірно. Патріоти вважають, що це ненормально, коли дається можливість за рахунок коштів державного бюджету чи за рахунок коштів університету проводити цей захист. З іншого боку, збирається засідання спеціалізованої вченої ради, а це відповідно 20-25 докторів наук, залучаються до захисту спеціалісти, головний опонент, звичайні опоненти, і в даному випадку питання висить у повітрі, наскільки це все легітимно?».

Зі слів Максима Стріхи, останнє засідання Державної атестаційної комісії при МОН було присвячене саме цьому питанню. Але коли саме буде готове міністерське роз’яснення чи інший нормативно-правовий акт, поки прогнозів не дають. «Наразі один з варіантів, який розглядається, це поновити діяльність в Україні Національного Таврійського університету  у вигнанні, щоб в оперативному порядку він міг розглядати такі папери з Криму і підтверджувати їх чи ні, щоб люди виходили на захист з документами, виданими не окупаційними установами, а Таврійським університетом. Але остаточного рішення ще немає», – додав заступник міністра.