«Не розказана світові історія»

Болгарський народ, можливо, більше за будь-який у колишньому «соцтаборі», зазнав потужного ідеологічного тиску впродовж 1944—1989 років, що чинився радянським «старшим братом» та його доморощеними ставлениками. Мета була цілком зрозумілою: змусити людей сприймати свою багатющу 1300-річну історію тільки так, як вкаже Москва, сприймати весь трагічний шлях, пройдений країною, тільки крізь призму «вічної дружби» з Росією. (До речі, тут легко побачити паралелі з Україною та проблемами її національної ідентичності.) Але після падіння комунізму дедалі більше болгарських інтелектуалів із фактами в руках розвінчують ці фальсифікації. Серед них — історик, публіцист і письменник Іво Інджев, інтерв’ю з яким ми пропонуємо читачам «Дня».

«РЕАЛЬНА, НЕСПОТВОРЕНА ІСТОРІЯ СПРОСТОВУЄ БРЕХНЮ ПРО ТАК ЗВАНУ ВІЧНУ ДРУЖБУ МІЖ РОСІЄЮ І БОЛГАРІЄЮ»

— Ми чули, що ваша книга «Течна дружба» викликала фурор у Болгарії. Можете більше розповісти нам про неї, а також про настрої в болгарському суспільстві?

— Думаю, судити, наскільки моя книга успішна, не мені, але вона була досить незвичною для Болгарії, адже спростовує брехню про так звану одвічну дружбу між Росією і Болгарією. Власне кажучи, історія відносин Росії та Болгарії у час панування комуністичної ідеології та навіть після того подавалася в перекрученому вигляді. Я не вдаю з себе більшого історика, ніж професійні знавці історії, але я збирав мої історії через різні джерела. Фактично, я процитував близько сотні статей і книг, 90% яких — мої особисті напрацювання, і цю інформацію я збирав багато років.  У підсумку, я думаю, це успішно розкрило історію про взаємовідносини між Росією та Болгарією під іншим кутом, відмінним від того, що зазвичай говорять проросійські болгари чи самі росіяни.

— Проте, як її сприйняли люди?

— Перед пам’ятником радянській армії, посеред Софії, протягом двох годин була черга бажаючих отримати автограф, і це говорить саме за себе. Втім, у мене немає великої підтримки від так званих головних медіа у Болгарії, тому що на них великий вплив мають місцеві проросійські кола, що не можна назвати простим збігом обставин. Я постійно говорю про те, що росіяни роками навмисно втручаються в болгарські медіа. Ви, можливо, можете уявити сотні людей, які зібралися в серці Софії біля пам’ятника радянській армії з приводу виходу такої книги, і жоден телеканал не надіслав навіть єдиної камери для того, щоб показати це.

«ВЕЛИКИЙ ВПЛИВ НА БОЛГАРСЬКІ МЕДІА МАЄ ПРОРОСІЙСЬКЕ ПРОЧИТАННЯ БОЛГАРСЬКОЇ ІСТОРІЇ»

— Чому це відбувається? У вас телебачення залежить від держави?

— Так, тому що великий вплив на болгарські медіа має проросійське прочитання болгарської історії, і для телебачення шокуючим є те, що офіційна версія дружби між росіянами і болгарами протягом століть піддається сумніву, я навіть наважуся сказати, стала фейком. Адже від самого початку, перші зв’язки між росіянами і болгарами сотні років тому були дуже негативними: росіяни завоювали частину Болгарії на користь Візантії, і потім протягом двох століть Болгарія через це втратила свою державність. Тому що вона була знищена нападом зі спини від наших «російських братів», яким Візантія заплатила золотом. Вони навмисно знищили Болгарську державу, а Візантія на два століття ввела свою владу над болгарами. Та болгари не досить обізнані про це, тому що цю частину історії їм презентують у Болгарії зовсім по-іншому. (Від редакції: шановний болгарський колега має, очевидно, на увазі князя Святослава. Слід сказати, що, хоч би як ставились ми до його болгарських походів, — не всі погодяться з думкою пана Інджева — навряд чи є підстави вважати Святослава «росіянином»).

— Можливо, це пояснює, що Болгарію вважали 16-ю республікою Радянського Союзу?

— Так, Болгарія стала радянською республікою після жорстокого режиму, введеного Червоною армією. Болгарія була єдиною країною в Європі, де не вбили жодного солдата Червоної армії. Коли вони ввійшли на територію нашої країни, болгарська армія не вбила жодної радянської людини, бо законна влада наказала не стріляти у них, щоб зберегти землю, щоб не мати війни в Болгарії, та попри це, країну було окуповано сталінськими військами. Протягом трьох років це була окупована Червоною армією країна, і потім, наступних 42 роки, вона була практично окупована руками болгарських уповноважених Радянського Союзу, як «покарання» за факт, що жодного радянського солдата не вбили на болгарській землі. Попри це, у нас є величезні пам’ятники, присвячені Червоній армії, так, ніби вона визволила від чогось Болгарію, що абсолютно нахабно, і я серед числа тих активних болгар, котрі вимагають знесення цього монументу, адже на болгарській землі не велося жодних бойових дій. Німецькі війська ніколи не окупували Болгарію, і болгарська влада наказала німцям покинути країну перед тим, як сюди прийшла Червона армія. Також на болгарській землі не велося жодних бойових дій між німцями та «червоними». Після цього «червоні» змусили своїх уповноважених ввести тут жахливий терор комуністичного типу, вбиваючи тисячі тих, які вважалися політичними ворогами. І ніхто не знає, скільки десятків тисяч людей стали жертвами, історики сперечаються щодо цифр, що коливаються в межах між 30 тис. і 100 тис. людей, чи навіть більше. Це не розказана світові історія. Якщо ви порівняєте, наприклад, із польським випадком, то ця трагедія є страшнішою — через те, що це було зроблено руками болгар, які обслуговували інтереси Радянського Союзу. І ми не знаємо, скільки десятків тисяч людей померли у результаті терору.

ПРО НЕОФІЦІЙНУ РОСІЙСЬКУ МЕНШІСТЬ І ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД РОСІЙСЬКИХ ПОЛІТИКІВ

— Ми раді, що вашій країні вдалося реалізувати курс на вступ до ЄС і НАТО. Але, мабуть, і зараз ваша країна переживає випробування, зокрема внаслідок намагань Кремля вплинути на політику Болгарії через російські поселення, газовий тиск. Чи вдається вашій країні протистояти цьому? Якщо так, то в який спосіб, а якщо ні, то що треба робити? 

— Я не можу сказати, що моя країна, як держава, не розв’язує цю проблему, але люди тут обізнані, що це навмисний процес. Не може бути збігом, що росіяни отримують — офіційно і відповідно до статистики — 400 тис. одиниць власності, сконцентрованої поблизу Чорного моря. Іншими словами, саме у тій частині Болгарії, яку Росія завжди намагалася захопити та забрати собі, щоб отримати вихід до Босфору і Туреччини. Я опублікував статтю, основану на моїх джерелах з Москви, що роками в Росії заохочували купувати власність у Болгарії за пільговими кредитами від Російського закордонного торгового банку «Внєшнєторговий банк Росії». Тому росіянам, які є практично громадянськими службовцями, іншими словами, пропутінськими людьми, переважно дають гроші на купівлю майна в Болгарії та на Кіпрі. І моє питання — чому так? Я знаю тих людей, які вже придбали власність у Болгарії, потім вони мали можливість привести до банку друга, іншими словами того, хто доведено є лояльним до режиму і хто теж передбачувано купить тут майно.

І ви можете це побачити в контексті «Євробачення», де російська пісня отримала від Болгарії 10 балів. Як ви думаєте, хто за неї голосував? Припускаю, щонайменше половина з них були росіянами, які живуть у Болгарії. Тому що у нас немає офіційної російської меншості подібно до України чи Балтійських країн. Але у нас є неофіційна, яка утворювалася протягом останніх 10 чи навіть 12 років. Та болгарська влада їм рада, і вони хочуть залучати все більше й більше російських туристів.

Болгарія — одна з найбільш залежних від радянських енергетичних ресурсів країн ЄС. Ядерне паливо для болгарських атомних станцій надходить із Росії. Більшість нафти та майже весь природний газ також надходять із Росії. Через це  торговий баланс між Росією та Болгарією складає 10 до 1 на користь Росії. Це типова картина постколоніальної залежності.

«ПРОРОСІЙСЬКА ПРОПАГАНДА Є ПОТУЖНОЮ В БОЛГАРІЇ, І ВОНА НЕ ЗУСТРІЧАЄ ЖОДНОГО ОПОРУ»

— Чи задоволені такою ситуацією самі болгари?

— Болгарія така ж розділена, як і Україна. Різниця тільки в тому, що в Україні у вас багато росіян чи російськомовних. Болгарські русофіли ледве розмовляють російською, навіть не бачили у своєму житті російської книжки. А мені, кого постійно називають русофобом через те, що я критикую Путіна, може подобатися Чайковський. Та вони хочуть, щоб мені подобався і Путін тільки через те, що я люблю Чайковського. Але це нонсенс. Болгарські русофіли просто люблять Росію, як вони говорять, «через російську культуру», а якщо ви у них запитаєте щось російською, чи скільки книг російською авторства російських письменників-класиків вони прочитали, найімовірніше, їм буде складно дати відповідь. Проблема в тому, що проросійська пропаганда сильна в Болгарії, і вона не зустрічає жодного опору.

Наприклад, Дарія Асламова з «Комсомольської правди» зняла огидне кіно про болгар, які нібито страждають від європейського ярма. Та вона, приїхавши в Болгарію, брала інтерв’ю тільки в проросійськи налаштованих болгар і показала все негативне про Болгарію за трохи більше ніж 20 хвилин. Це кіно, яке спонсорувалося Російським центром стратегічних досліджень Леоніда Решетнікова, керівником КДБ, призначеним Путіним. Москва вважає Болгарію слабкою ланкою в ЄС. Ось чому Кремль чинить всі види тиску, щоб Болгарія була поділеною та якомога довше пасла задніх у рамках ЄС. Іншими словами, вони хочуть продемонструвати, як погано люди живуть у ЄС і для них це послання: «Ви хочете вступити до ЄС? Ви страждатимете так само, як болгари». Це просто пропагандистська гра тут у Болгарії. І дуже погано, що Болгарська держава не може протистояти цьому.

«РОСІЯ РОБИЛА ВСЕ МОЖЛИВЕ, ЩОБ БОЛГАРІЯ НЕ ЗДОБУЛА НЕЗАЛЕЖНОСТІ»

— Ви переконливо доводите у своїх працях, що «одвічна російсько-болгарська дружба» — це політично забарвлений імперський міф. Які конкретні факти ви могли б навести на підтвердження своєї точки зору?

— Радянський Союз застосував для свого впливу на Болгарію Національний день 9 вересня 1944 року. Це був день так званої соціалістичної революції. Власне кажучи, це був державний переворот, організований і проведений прорадянськими силами всередині Болгарії, коли Червона армія вже окупувала Болгарію. І це було національним святом Болгарії протягом 45 років. Зараз болгари притримуються іншої дати, 3 березня 1878 року, коли було підписано угоду між Росією та Османською імперією і Росія отримала перемогу. До речі, з великою допомогою болгар, які зазнали великих жертв у цій війні. А Росія постійно робила вигляд, що вона пролила російську кров за болгарську свободу. Наприклад, вона ніколи не визнавала української участі в ситуації, вона говорить тільки про російську кров. І вони хочуть, щоб ми довіку були за це вдячні.

Вони повертаються до цього знову і знову. Багато болгар отруєні цією пропагандою. Власне кажучи, саме в цей день було підписано угоду між двома імперіями, які боролися між собою, Османською та Російською, і жодного болгарина не було запрошено переможною Росією взяти участь у цьому святкуванні. І тільки 8 років потому нова болгарська держава розірвала дипломатичні стосунки з Росією, тому що вона втручалася надто сильно і робила все можливе, щоб Болгарія не здобула реальної незалежності. І всі великі герої болгарського національного визвольного руху були заздалегідь проти ідеї того, щоб свободу Болгарії принесли росіяни, через те, що Росія була символом репресій у Європі, що ви знаєте, напевно, краще, ніж я.

Болгари об’єдналися 1885 року. Це зробили самі болгари, які об’єднали дві частини Болгарії, поділені після російсько-турецької війни. І перш за все це обурило Росію, аж до того, що росіяни тихо попросили Туреччину забрати назад частину Болгарії, як покарання для болгар, які насмілилися об’єднатися. Це призвело до того, що болгари почали вважати, що Росія поводиться як великий ворог Болгарії, і це лише за 8 років після турецько-російської війни. Звідси почалися проблеми між двома країнами. Інколи люди за кордоном не знають, що Болгарія була єдиною країною в слов’янському та православному світі, яка виступала проти Росії протягом двох світових воєн, через що зараз нас постійно називають «зрадниками» політики на кшталт Жириновського та Рогозіна. Іноді вони доходять до ідеї, що «болгари — професійні зрадники, у двох війнах вони були проти нас». Справді, так. У такому випадку, чому вони спекулюють тим, що болгари завжди були на боці Росії та Радянського Союзу. Варто визнати, що болгари історично — не складова частина Росії, як вони вважають.

«У ЧАСИ КОМУНІЗМУ ДЛЯ БОЛГАР БУЛО СЕКРЕТОМ, ЩО  НАПРИКІНЦІ СВОГО ЖИТТЯ ІВАН ВАЗОВ СТАВ РУСОФОБОМ»

— Відносини (без перебільшення — дружні!) українців та болгар справді сягають глибини століть, починаючи ще від часів київського князя Святослава. Українці далеко не повною мірою пам’ятають про роль Болгарії у прийнятті східного, православного християнства на Русі. Згадаймо і про Михайла Драгоманова, Лесю Українку, про те, що класичний твір болгарської літератури — роман Івана Вазова «У ярмі» був написаний на українських теренах, в Одесі. Чи знайомі громадяни Болгарії з історичним досвідом нашої дружби? Якими є перспективи наших відносин сьогодні?

— Іван Вазов, як письменник і поет, є болгарським Шевченком. Водночас спершу він був однією з опор русофілів у Болгарії. У часи комунізму для болгар, проте, було секретом, що  наприкінці свого життя Іван Вазов став русофобом. Він зрозумів, що Росія надихає війни проти Болгарії на Балканах, ділячи людей всередині країни. Вазов став одним із тих, хто хотів перейменувати собор у Софії, названий на честь Олександра Невського. Це було після того, як росіяни вторглися в Болгарію 1916 року на початку війни, а болгарська армія знищувала росіян. Це була повноцінна болгарсько-російська війна, яку Росія принизливо програла болгарам. Іван Вазов був провідним болгарським письменником, якого так розлютило російське вторгнення та російська політика щодо Болгарії, що він повністю змінив свою думку щодо Росії. Також він підтримував ідею перейменування собору Кирила та Мефодія. І за декілька років це сталося. Назву змінили протягом Першої світової війни. І тільки після цього, під сильним тиском росіян, було повернуто ім’я «російського святого». Ви напевно знаєте, ким є Олександр Невський. Він герой боротьби із західним християнством у російській історії, був відданим служителем Золотої Орди.

«Я ЗНАЮ, І БАГАТО ІНШИХ ЗНАЮТЬ, ЩО УКРАЇНЦІ БЛИЖЧІ ДО НАС З БАГАТЬОХ ТОЧОК ЗОРУ»

— Але чи знають богари про історичну дружбу між нашими народами?

— Не дуже багато. Через те, що Україну більше бачили в складі Радянського Союзу. Але я знаю, і багато інших знають, що українці ближчі до нас з багатьох точок зору. По-перше, вони постраждали від російських утисків більше, ніж болгари, ми знаємо про Голодомор. Я бачу набагато більше спільного між українцями та болгарами, ніж між болгарами та росіянами. Ми з вами навіть більші сусіди по обидва боки від Чорного моря. Болгарія — єдина країна колишньої Ради Економічної взаємодопомоги, яка ніколи географічно не межувала з Росією. Попри це, тут проросійські сили завжди кажуть: «Ми такі близькі, вони наші сусіди», а вони ніколи не були нашими сусідами.

«БОЛГАРІЯ ВСТУПИЛА В НАТО ТА ЄС, І ЦЕ ТЕ, ЩО УБЕРІГАЄ НАС ВІД РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ»

— «Прозахідний» напрям (якщо так можна сказати) у політиці й культурі Болгарії, очевидно, теж сягає глибини століть. Чи не могли б ви коротко означити основні віхи цього руху за західний розвиток Болгарії в історії? Наскільки незворотним є, на ваш погляд, цей «поворот» Болгарії на Захід?

— Немає нічого незворотного, це точка, що спричиняє страх. Росіяни знають це і роблять усе можливе, для того, щоб спричинити між болгарами... я би не сказав громадянську війну, це, напевно, надто сильний вислів, але зіткнення між проросійськими та прозахідними болгарами очевидне. Болгарія не настільки поділена на лівих і правих, як це мало би бути у класичних демократіях, вона розділена інакше. Вона виглядає як Україна — поділеною між проросійськими та прозахідними людьми. Прозахідно налаштовані громадяни мають перевагу, тому що вони відповідальні за країну. Болгарія вступила в НАТО та ЄС, і це те, що уберігає нас від російської агресії.

ПРО «ВИРІШАЛЬНИЙ МОМЕНТ, ЯКИЙ ПРИВІВ БОЛГАРІЮ В НАТО, ТА ЗАХІДНУ РОДИНУ»

— Щодо віх розвитку країни з історичної точки зору... Чи можете ви назвати декілька?

— Коли хтось намагається представити історію демократії в Болгарії як повний провал, це абсолютна неправда. Тому що Болгарія, попри все, стала членом ЄС і НАТО. 2004 року Болгарію прийняли в НАТО, а в 2007 році — в ЄС. Процес приєднання до НАТО було ініційовано через те, що під час війни в Югославії Болгарія мала проболгарський і прозахідний уряд. Потім уряд Болгарії в червні 1999 року відмовив у доступі російським авіадесантним військам у Косово. Це вразило багато наших західних друзів, і після цього Болгарія отримала запрошення приєднатися до НАТО. Я пам’ятаю це, бо декілька місяців потому прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер і президент США Клінтон приїхали в Болгарію практично для того, щоб сказати «дякую». Тому що це був вирішальний момент, який привів Болгарію в НАТО та Західну родину.

«БОЛГАРСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ ВІДБУЛАСЯ НЕ ТАК ЗБРОЄЮ, ЯК ЗАВДЯКИ ЗНАННЯМ»

— Панування турецької (Османської) імперії на теренах Болгарії тривало 450 років. Що допомогло болгарській нації вистояти, зберегти свою ідентичність у вкрай важких умовах?

— Я думаю, що Османська імперія досить жорстоко правила всюди, і не тільки в Болгарії. Але що робить болгарський опір у той період часу особливим, так це дивовижне ставлення болгар до навчання. Це було дуже цікаво і на це вказували багато закордонних відвідувачів, що болгари розвинули унікальну шкільну систему для дітей практично в кожному селі. І потім, коли болгари почали багатшими за рахунок торгівлі та сільського господарства, вони одразу почали відправляти своїх дітей навчатися в Європу. Ці люди патріотично повернулися в Болгарію і потім створили нову Болгарію завдяки знанням, які вони привезли з європейських університетів. Тож болгарська національна революція відбулася не так зброєю, як завдяки знанням. Болгари перевершили своїх учителів, наприклад, створюючи одразу і перші заводи, і мережу шкіл для населення, яке розмовляло болгарською. Таким чином була збережена болгарська нація і як я зазначав, це стало великою несподіванкою для росіян. Вони думали, що знайдуть на Балканах примітивне плем’я, яким вони зможуть маніпулювати. Та вони були вражені, коли побачили людей, повністю рішучих для того, щоб створити власну країну замість того, щоб стати рабами іншої імперії, а саме — російської. Великою помилкою росіян було те, що вони сподівалися правити Болгарією так само, як Туркменістаном.

«ВИСОКИЙ РІВЕНЬ КОРУПЦІЇ РАНО ЧИ ПІЗНО ПІДІРВЕ СТАБІЛЬНІСТЬ ДЕМОКРАТІЇ»

— Що повинна зробити болгарська еліта, щоб зберегти країну в європейському проекті?

— Цікаво зазначити, що європейський проект працює сам на себе в Болгарії, тому що очевидно, що більшість великих проектів, які зараз діють у Болгарії, створені на європейські кошти, з фондів, які болгари отримують з Брюсселю. Проблема в політиках, які вирішують долю цих грошей і чи достатньо вони борються з корупцією. Здається, що вони не ефективні. Крадіжка європейських коштів є однією з ганебних звичок сьогоднішніх болгарських політиків, і через рівень корупції Болгарія перебуває на дні ЄС. Це справжня проблема, бо рано чи пізно це підірве стабільність демократії. Подвійні стандарти заохочують розвиток корупції. Ось чому настає потреба покращити ситуацію всередині країни для того, щоб переконати громадян та спостерігачів за кордоном у відповідності балансу стандартів і демократії.