Непотрібна Конвенція... — а діти?

Учора першим питанням на порядку денному сесії Верховної Ради стояла ратифікація Гаазької конвенції про міжнародне усиновлення — ключовий міжнародний документ, який регулює процедуру міждержавного усиновлення та дає змогу відстежувати долю усиновлених дітей. (більше читайте у «Дні» № 7 від 17 січня 2013 р. і в «Дні» №21 від 6 лютого 2013 р.)

Конвенцію вже ратифікували 89 країн світу, зокрема Росія. Учорашня спроба України поповнити їхні ряди була вже сьомою і — знову неуспішною. Верховна Рада України не підтримала у першому читанні проект закону «Про приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення», який внесено Президентом України Віктором Януковичем. За дане рішення проголосували лише 123 народних депутатів, проти — 78, утрималися — 63. Законопроект підтримали 60 народних депутатів з фракції «Батьківщина», 35 — з фракції «УДАР» і 17 позафракційних. Попри те, що проект вніс Віктор Янукович, від ПР «за» проголосували лише 11 народних обранців. Про те, чому регіонали так слабо підтримували законопроект, який внесено Президентом, ми хотіли дізнатися у депутата від ПР, представник Президента у ВР Юрія Мірошниченка, втім, так і не змогли до нього додзвонитися. Натомість додзвонилися до регіонала Владислава Лук’янова, який проголосував «за».

«Моя особиста думка, що даний законопроект треба було ухвалювати негайно і в цілому, тому що в Україні є шість-сім тисяч тяжкохворих дітей, чиє лікування вимагає 100, 200, 300 тисяч доларів чи євро. Їх можна вилікувати, але потрібно вкласти великі гроші. І є потенційні батьки, які готові всиновити таку дитину, лікувати її і ставитися до неї, як до рідної. Я пояснював своїм колегам, що за цей законопроект потрібно негайно голосувати, але ця тема — дуже делікатна. Депутати не змогли знайти відповідь на питання, чому сьогодні цих дітей не можна всиновляти за тим механізмом, який діє нині. Чим він поганий?

Я розумію ту пересторогу, упередженість колег по фракції та інших депутатів, (адже не лише Партія регіонів, а й інші фракції не всі проголосували). По-перше, мали місце скандали, зокрема з відчутним резонансом у ЗМІ, щодо ставлення до всиновлених дітей іноземних прийомних батьків Ще один момент — не завжди законодавство тих країн, з яких люди всиновлюють наших дітей, передбачає контроль за нормальним ставленням до дітей. У деяких випадках діти просто зникали з поля зору контролюючих органів. Може, з дітьми все добре, але є великі побоювання, що з дітьми можуть статися страшні речі. Тому було вирішено допрацювати законопроект і розглянути його пізніше», — пояснив народний обранець «Дню».

«Від сьогоднішнього дня кожен депутат від ПР, який голосував проти міждержавного всиновлення, морально зобов’язаний всиновити хвору дитину, позбавлену не лише батьків і здоров’я, але й державного захисту. І зайнятися іншою, менш небезпечною для суспільства, роботою — прокоментувала «Дню» ситуацію народний депутат від фракції «Батьківщина» Леся ОРОБЕЦЬ. — Адже в десятків тисяч хворих українських сиріт, приречених на соціальну ізоляцію і вимирання, «кнопкодави» більшості запросто відняли їх природне право на родинний затишок і виживання. Особливий цинізм полягав у тому, що було провалено законопроект Януковича, який доповідав його ж представник у парламенті. Це якнайкраще виявляє суть соціальної політики нинішнього режиму. На словах влада демонструє популістську готовність захищати незаможних і недоглянутих, а на ділі цинічно розбудовує корупційні схеми, що примножують статки винятково однієї української родини».

На питання, чи не збирається опозиція спробувати подати цей проект закону від себе, відповіла, що ні. За словами політика, законопроект відправлено на доопрацювання і знову буде винесено на голосування, і ще раз його реєструвати — немає сенсу.

У повному складі проголосували проти ратифікації КПУ і ВО «Свобода».

Наприкінці минулого року, коли офіс Уповноваженого України з питань захисту прав дітей лише анонсував підготовку України до ратифікації Гаазької Конвенції, лідер ВО «Свободи» Олег Тягнибок у розмові з журналістами наголосив: партія дотримуватиметься програмного пункту своєї політичної сили — заборони на всиновлення українських дітей громадянами іноземних держав. У лютому у розмові з «Днем» «свободівець» Андрій Мохник прокоментував це так: «Українська нація має можливості потурбуватися про сиріт». Хоча українська дійсність наполегливо демонструє протилежне. Вчора «Свобода», не зраджуючи своїх ідеалів, у повному складі не підтримала законопроект. І хоча такі дії з боку «свободівців» не можна назвати неочікуваними, все ж таки експерти сподівалися, що, можливо, ситуацію змінить позиція Української греко-католицької церкви, яка активно закликає ратифікувати конвенцію. Не змінила.

Тут варто згадати, що Конвенція спрямована не на розвиток практики міжнародного усиновлення, а на захист дітей від незаконного міжнародного усиновлення. Вона має «забезпечити гарантії, щоб міжнародне усиновлення проводилось в найвищих інтересах дитини» і «створити систему співпраці між Договірними державами для забезпечення реалізації цих гарантій і за допомогою цього запобігти викраденню, продажу дітей та торгівлю ними». Пріоритет національного усиновлення над міждержавним залишається. Натомість Конвенція дозволяє мати врегульовані відносини з країнами, що вже ратифікували її, у сфері міждержавного усиновлення, а також привести українське законодавство, що регулює цю сферу, у відповідність до міжнародних стандартів.

А тим, хто вважає, що іноземці вихоплюють українських сиріт у наших громадян просто з рук, варто звернутися до статистики. Так, українці надають перевагу здоровим діткам молодшого віку. 2012 року із 2016 дітей, яких було усиновлено: до трьох років — 1420; три-п’ять років — 395; старше п’яти років — 201. У той час як 70% усиновлених 2012 року іноземцями — старші дітки. Крім того, іноземці усиновляють дітей-інвалідів в майже 20 разів частіше, ніж українці. 2010 року іноземцями було усиновлено 120 інвалідів, 2011 року — 139, 2012 року — 144. Торік 60% українських сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, всиновили сім’ї з США. Із них кожен четвертий — дитина з особливими потребами. Переважно це малюки з синдромом Дауна, віл-позитивні, із вродженими вадами серця та іншими проблемами зі здоров’ям.

Станом на 1 лютого 2013 року за межами України перебуває 21574 маленьких громадянина нашої країни, які проживають у 34 державах світу. Згідно із статистикою, кількість іноземних усиновлень щорічно зменшується на 20%. Якщо 2007 року за кордоном опинилося 1670 українських сиріт, то у 2012-му — 806.

Тобто, займаючи позицію начебто патріотичну, у центрі якої — права дитини, українські політики насправді обирають позицію байдужості і негуманності по відношенню до сиріт. Хіба це патріотично? Тут варто згадати Кремль з його законом «Діми Яковлєва», який забороняє американцям всиновлювати російських сиріт і є відповіддю на «список Магнітського». Той закон теж загорнуто в обгортку патріотизму, але начинка-то — гірка. Нині доля українських сиріт, так само як і російських в Росії, напряму залежить від політичних ігор, і їхні інтереси — останні у списку пріоритетів під куполом Верховної Ради.