(Не)реальна стратегія

До 30 листопада кожен із містян може долучитися до обговорення «Стратегії розвитку столиці до 2025 року» на сайті Київської міської державної адміністрації. Як ідеться в документі, це — марафон на далеку перспективу з планами дій, пріоритетами, цілями розвитку та численними проектами, котрі мають поліпшити якість життя містян, зробити столицю комфортною для бізнесу та жителів, а також просунути Київ у престижні світові рейтинги інвестиційної привабливості, рівня задоволення життям тощо.

Та біда в тім, що стратегію вже написано, тож чи врахують думку громади — велике питання. І взагалі, чи долучаться люди до її обговорення? Адже про документ здебільшого знає вузьке коло фахівців, котрі цікавляться урбаністикою. Тож від початку обговорення 11 листопада до нього долучилися лише кілька десятків громадян.

П’ЯТЬ ПРІОРИТЕТІВ

Ті, хто таки ознайомиться з документом, побачать, що місто визначає для себе п’ять пріоритетів розвитку: комфорт (ідеться про нову інфраструктуру, наближену до європейських стандартів та обіцяну мером Віталієм Кличком у передвиборчій програмі), відкритість (високі зарплати, зручне транспортне сполучення та легке ведення бізнесу), створення нових центрів міської активності (ділові центри на околицях мають з’являтися в унісон з обмеженням забудови в історичному центрі), розвиток сфери послуг та інноваційних галузей (зокрема ІТ-технологій), сталий розвиток (збалансований бюджет, інвестиції в активи та чисте й зелене місто).

На практиці ці пріоритети втілюватимуть через низку проектів, починаючи від ремонтів закладів освіти та охорони здоров’я, оновлення комунальної інфраструктури до збільшення зелених зон і пішохідного простору, створення спортмайданчиків, збереження історико-культурних об’єктів. Також багато уваги приділяється більшому контролю за міськими процесами як з боку громади, так і з боку новостворених органів. Так, за будівельним ринком має стежити будівельна поліція, за якістю комунальних послуг — спеціальна система моніторингу.

Крім цього, планується посилити відповідальність за порушення пам’яткоохоронного законодавства та створити регіональний центр моніторингу довкілля. Такі новації мають з’явитися буквально в кожній сфері міського життя. І все це потребує мільярдних інвестицій. Їх планують отримати з міського і державного бюджетів, а також від бізнесу та інвесторів.

ДОКУМЕНТ ПИСАЛИ ПІД ІНВЕСТФОРУМ

Саме задля залучення інвестицій місто й оновило стару  стратегію, написану 2011 року, вважає Григорій Мельничук, співкоординатор Ради з урбаністики Києва. «Цей документ ухвалено напередодні інвестиційного форуму, що відбувся наприкінці листопада, — продовжує експерт. — Інвестори — це основна аудиторія для стратегії. Проте повторюється історія 2011 року — тоді стратегія так само писалася під інвестиційний форум, так само її розробниками стали іноземні фахівці, а містян не залучили до цього процесу (цього року стратегію створювали спеціалісти The Boston Consulting Group. — Авт.). П’ять років тому 99% мешканців Києва не знали про неї нічого й не брали участі в її розробці. Після інвестфоруму про цей документ забули. Є ризик, що цього разу його теж покладуть на полицю».

На думку голови громадської організації «Інститут міста» Олександра Сергієнка, передумовами для оновлення документа став закон 2015 року про державну стратегію регіонального розвитку України. «Усі області, місто Київ та Севастополь мали розробити свої стратегії розвитку. Біда в тому, що нова стратегія для столиці написана з прицілом на області, а місто потребує абсолютно інших підходів, — коментує Олександр Сергієнко. — Звісно, влада вимушена була ухвалити новий план розвитку, оскільки цього вимагає закон. Тим паче, раз на квартал треба звітувати про виконання цієї стратегії. У мене ще є претензія стосовно того, що громадськості віддали другорядну роль. План розвитку мав би бути продуктом, створеним громадою, активістами та вченими У Києві є декілька ініціативних груп, які займаються питаннями стратегії. Чому б не скористатися доробками цих експертів?»

«НОВА СТРАТЕГІЯ НЕМОЖЛИВА БЕЗ АУДИТУ ЧИННОГО ГЕНПЛАНУ»

Наразі за розпорядженням міського голови Києва створено робочу групу щодо актуалізації стратегії. До її складу увійшли 40 чиновників на чолі з першим заступником голови КМДА Геннадієм Плісом. Частина київських депутатів після ознайомлення з документом назвала його формальним і далеким від міських потреб. Крім того, стратегія пропонує затвердити новий Генеральний план міста, котрий в останні роки викликає сильний спротив громади, адже передбачає забудову історичного середмістя та легалізацію незаконних будівництв. Хоча, з другого боку, в документі йдеться про притягнення до відповідальності тих, хто допустив появу нелегальних висоток і торговельних центрів, і повернення в комунальну власність незаконно відчужених земель.

На думку громадської активістки, депутатки Київради VII скликання Олени Терещенко-Єскіної, наразі місто не може ні писати, ні обговорювати жодної стратегії. «Цього не можна робити до моменту, доки не проведуть комплексний аудит чинного Генерального плану, — наголошує активістка. — Кого і що ми «лікуватимемо» без вихідних даних про те, де у нас порушення чинного законодавства, що зведено незаконно, що взагалі робити з протиправними забудовами? Якщо стратегія не передбачатиме вирішення цих питань, вона буде віртуальною».

У Олександра Сергієнка є ще два питання: хто і як виконуватиме стратегію? На думку експерта, без реального плану виконання, що включатиме конкретні проекти з чітко визначеними джерелами фінансування, написана стратегія так і лишиться на папері. Саме така історія була з попереднім документом про план розвитку столиці. Він готувався як частина передвиборчої програми екс-мера Олександра Попова, містив дев’ять міських ініціатив, з-поміж яких на слуху лише одна — «Дніпровська перлина». Але і та під виглядом рекреаційного розвитку дніпровських берегів та островів маскувала забудову цих територій.