«Перемога» російської в окремо взятому регіоні
Відтепер ця мова на території Харкова, що підпадає під визначення регіону з компактним проживанням людей, які говорять саме російською мовою, можна спокійно використовувати в діловодстві. Є навіть деякі поступки в судочинстві. Таким чином, сталася маленька перемога тих, хто відстоював ідею визнання російської мови як другої державної в Україні.
Із цього приводу вже прозвучала безпрецедентна заява російського МЗС, у якій російські депутати вважають, що подібного кроку від української влади чекають не тільки харків’яни, для 65—70% яких російська є рідною, а й мільйони інших російськомовних громадян України. На підтвердження в коментарі наведені дані соціологічних опитувань (дивний аргумент, що використовується в дипломатії вкрай рідко). Учора відреагував на російську ноту представник Президента у Верховній Раді Юрій Ключковський, який запропонував Росії надати українській мові статус регіональної в Москві. «У Москві проживає понад мільйон українців. На тих самих підставах треба оголосити українську мову регіональною в Москві», — сказав він. «Ми ж не втручаємося у внутрішні справи Росії. З панським ставленням до України з боку різних чиновницьких органів Росії час закінчувати», — наголосив представник Віктора Ющенка, слова якого цитує прес-служба «Нашої Україні».
Історія з наданням російській мові статусу офіційної в Харкові нараховує понад 10 років. Одного разу 1996 року депутати вже надали їй статус державної на території міста, але здійснитися «реформі» перешкодили 25 судових засідань різних рівнів, аж до Верховного Суду, які визнали ухвалу незаконною і скасували її. Європейську хартію мов тоді ще не було ратифіковано. Наприкінці минулого року Україна направила до Ради Європи грамоти ратифікації Європейської хартії регіональних мов чи мов меншин; саме відповідно до цього документа закон було прийнято ще 2003 року. Лише після ратифікації у депутатів з’явився законний привід знову повернутися до старого питання. За надання російській мові статусу регіональної проголосували 53 депутати Харківської міської ради і лише 4 людини висловилися проти. Різко проти цієї ухвали вже висловилися представники націоналістичних організацій і правозахисники, які вважають, що Європейська хартія про мови стала інструментом політичних спекуляцій, а її застосування свідчить про нерозуміння сенсу і значення цього важливого міжнародного договору Ради Європи. На думку деяких політиків, той факт, що питання про російську мову було підняте безпосередньо перед виборами, підтверджує вищевикладене припущення. Однак представники міської ради не згодні з цим, вважаючи, що таким шляхом вони виключають політичні спекуляції навколо мовної теми перед виборами, зберігши при цьому права російськомовного населення.
Зі всіх боків на харківську міськраду посипалися заяви від української інтелігенції, що засуджують таку ухвалу. На думку Євгена Захарова, співголови Харківської правозахисної групи, російська мова не підлягає захисту хартії, оскільки нею спiлкуються всі громадяни країни, тому говорити про її захист і розвиток на підставі хартії безглуздо. Сам же закон про ратифікацію, як вважають правозахисники, недосконалий, оскільки в ньому окрім російської мови є, наприклад, не існуюча в природі єврейська мова. При цьому про вірменську мову депутати не згадують, хоча в Україні велика й розвинена вірменська діаспора. Тієї ж думки дотримується й Президент України, за указом якого зараз ведеться підготовка нової редакції закону про ратифікацію. Під час свого останнього візиту до Харкова Віктор Ющенко заявив, що в Україні зараз немає проблеми з російською мовою і, на його думку, нині можливо варто говорити про розвиток української мови чи мов інших національностей у Криму. У той же час з ініціативи Партії регіонів і відповідно до ухвали Верховної Ради АРК 26 березня 2006 року на півострові вирішено було провести республіканський консультативний референдум про статус російської мови (однак далі намірів справа не зрушила). Подібний референдум вже було проведено 2002 року в Харкові. Тоді на користь російської мови висловилися 65% городян. Такому результатові референдуму є пояснення. Річ у тому, що, за результатами Всеукраїнського перепису населення, за станом на 5 грудня 2001 року від загальної кількості мешканців Харкова українці становлять 60,99% і 34% — росіяни. При цьому 49,5% українців, 97,4% росіян, 94,3% євреїв, 59,6% вірмен, 76,3% татар і 62,9% молдаван вважають своєю рідною мовою російську.
Як заявив міський голова Харкова Володимир Шумілкін, хартія визначає більш широкий режим використання російської мови, а саме: дошкільна освіта, шкільна, сприяння у вищій освіті, в судочинстві і в багатьох інших аспектах. Ухвала міської ради, на його думку, вирішить безліч мовних проблем у Харкові, і українська мова в зв’язку з цим ніяк не постраждає, а використовуватиметься нарівні з російською.
Однак цю ухвалу багато політиків визнають такою, що не має юридичної сили. Так, Віктор Медведчук вважає, що для того, щоб російську мову використовували в судах і школах, потрібен єдиний для всієї України закон. Такий нормативний акт, за його словами, вже зареєстровано у Верховній Раді, і для набрання чинності йому досить набрати 226 голосів депутатів. Прийнята в Харкові ухвала, на думку опозиційного лідера, має швидше політичний характер. Подібних ухвал можна незабаром чекати також у Криму, Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, Запоріжжі та Севастополі. Деякі депутати прийнятою в Харкові ухвалою залишилися незадоволені з інших причин. Виявляється, що статусу регіональної для російської мови дуже мало, тому вони збираються «пробиватися» до Верховної Ради з вимогою визнання російської мови як другої державної. Поки що перед харківською міськрадою гострою проблемою постало питання фінансування втілення в життя своєї ухвали. Для того щоб перевести діловодство на російську мову будуть потрібні значні фінансові витрати, які ще й не підраховано. Крім того, міськрада чекає, що ухвалу буде оскаржено в судах і готова відстоювати свою правоту.
