«Підтяжка» архітектурного обличчя

Скільки вільного місця, зелених насаджень і сонячного світла має бути між висотними будинками, скільки має становити ширина проїзду для пожежної техніки — це дуже поверховий зріз змісту державних будівельних норм, котрі зараз змінює Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. До кінця цього року відомство планує оновити 27 державних будівельних норм (ДБН).

Найбільш скандальним і резонансним стало обговорення ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських територій». Зокрема, через корупційні ризики та широке поле для зловживань із боку забудовників. Знайти ці небезпеки та зрозуміти основну різницю між старими та новими нормами нефахівцю важко. Лише порівняльна таблиця щодо змін у згаданому документі, викладена на сайті профільного відомства, сягає близько 300 сторінок.

КІЛЬКА ПЕРЕМОГ АКТИВІСТІВ

Проаналізувати проекти нових ДБН взялися громадські активісти. У фундації «Відкрите суспільство» зауважують, що нові норми допускають ущільнення території на 20%. Також пропонується у містах із кількістю населення 100 тисяч осіб і більше масиви лісів перетворювати на міські парки з розрахунку п’ять метрів на особу та вносити їх до складу озеленених територій загального користування. Це означає легалізацію вирубки приміських лісів, а згодом і появу на цих територіях об’єктів громадської та житлової забудови.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Крім того, спочатку у проекті нових норм зникла фраза про їхню обов’язковість для органів державного управління, місцевого й регіонального самоврядування, підприємств і установ, громадських об’єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво та благоустрій на території міських і сільських поселень. Взагалі більшість положень ДБН мають довідковий і рекомендаційний характер. Наприклад, площі земельних ділянок дошкільних навчальних закладів і загальноосвітніх шкіл можуть зменшити аж до 20% нібито в умовах реконструкції.

Архітектор Віктор Глеба розповів Дню», що після тривалих суперечок із розробниками норм таки вдалося відстояти їхню обов’язковість для усіх суб’єктів. Також зі словесним боєм вдалося уникнути появи нового виду забудови — змішаної та багатофункціональної. Це справжня перемога громади. Нагадаємо, нині розмежовують громадську, житлову, виробничу та рекреаційну забудову.

«Приміром, земля під Сінним ринком видавалася під громадську забудову, — коментує Лідія Гончаренко, голова громадської організації «Барви життя». — Це означає, що понад 50% її площі має бути відведено під садочки, школи тощо. По факту ми бачимо просто житлову забудову. Якщо введеться поняття багатофункціональної забудови, то — будуй, що хочеш, і нічого не доведеш».

СТАТТЮ ЗАКОНУ «ПОСТАВИЛИ НА БІЗНЕС-ПОТІК»

Загалом будівельні норми, котрі мають замінити нинішні ДБН щодо планування і забудови, за підрахунками архітекторів та активістів, мають близько 20 ризикованих моментів. «Вони зводяться до параметричних та якісних ознак, — зазначає Віктор Глеба. — Закладаються непараметричні показники, коли дозволено розміщувати в житловому будинку школи, садочки, поліклініки, але немає жодних показників, яка має бути відстань від вікон і балконів, де повинен бути вхід. Є норма, що під кожен садочок потрібно два гектари землі. За новими ДБН можна збудувати на цій території як мінімум шість будинків і на перших поверхах втулити садочки».

У Мінрегіонбуді пояснюють, що старі ДБН розробили ще на початку 1990-х років, багато їхніх показників недоречні. Віктор Глеба з цим згоден. Наприклад, сміттєпроводи у висотних житлових будинках себе не виправдали, а якщо дотримуватися норми про кількість пожежних драбин для магазинів на кожні сто метрів площі, то гіпермаркети мали б обставитися ними з усіх боків.

«ДБН — це норматив, в якому мають бути чітко прописані параметри та заборони. Такої форми ДБН у нас не існує. У Мінрегіонбуді поставили на бізнес-потік статтю 10 Закону України «Про будівельні норми», де йдеться про те, що у випадку неможливості застосування будівельних норм, можливі відхилення від них, — додає Віктор Глеба. — Така схема працює сьомий рік, міністерство видає листи-погодження відхилень від будівельних норм. Ще один момент — є планування міст, сіл, а щодо об’єднаної територіальної громади у новому ДБН немає ані рядочка. Або от Європа говорить про просторове планування території. Де хоч один ДБН про просторове планування? Жодного».

«ТРЕБА ПРОПИСУВАТИ ЗАБОРОНИ»

Ані старі, ані нові будівельні норми не передбачають відповідальності за їхні порушення. Лідія Гончаренко наголошує, що ніде не прописані форми покарання за протиправні дії забудовника. «Я за те, щоб працював механізм відповідальності, — продовжує активістка. — Наприклад, пропонувалося, що дитячі садочки, школи та виправні заклади можуть будуватися у висотках. Але вони мають бути окремими будинками, інакше де діти гулятимуть — між машинами? І приклад Одеси показав, що навіть в окремих будинках може бути небезпечно. Ми на трьох круглих столах ставили питання про те, яка потреба зараз змінювати ДБН. Відповіді не отримали».

До нинішніх будівельних норм за останні роки вносилися десятки змін. Цим шляхом можна було йти далі, вважають архітектори. Або взяти за основу будівельні норми будь-якої країни та адаптувати їх до українських реалій.

«Раніше наші ДБН були зразком довершеності та демократизму. Зараз у них намагаються описати все, що можна робити. Але світовий досвід доводить: треба прописувати заборони, — коментує Георгій Духовичний, віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів України. — Колись я пропонував перекрити 85% ризиків будівництва простою позицією: прописати у преамбулі до закону про будівельні норми, що ущільнення міської забудови, яка історично склалася, заборонено. Під такою забудовою слід мати на увазі також хрущовські квартали, бо вони гармонійно утворені зі шкіл, дитсадків і зелених зон. Але мене не підтримали. Треба змінювати підхід та орієнтуватися на нормальні цивілізовані країни. Коли нам пропонують ДБН обсягом до 300 сторінок, хто це зможе прочитати? Якщо хірург робить складну операцію, то має приймати швидкі рішення. Так само архітектори, працюючи над проектом, не мають часу на зайві рухи. Тому все, що зараз пропонують нефахові люди та будівельне лобі, не має сенсу».

Найближчим часом Мінрегіонбуд планує завершити публічне обговорення ДБН щодо планування та забудови територій. Пропозиції активістів враховують. Маленькі, але важливі.