Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Порушення прав тварин визнав суд – двічі

Як працюватиме далі комунальне підприємство Харкова, залежить від позиції місцевої влади
01 червня, 11:09
ФОТО З АРХІВУ «Дня»

У день захисту дітей, 1 червня, у Харкові відбулася акція з приводу захисту прав тварин. Одна з вимог – припинити масову евтаназію безпритульних собак. Такий метод чомусь апробує місцеве комунальне підприємство як метод скорочення їхньої чисельності. Тому акція протесту – це реакція громади на ситуацію на комунальному підприємстві. Бо крім зумисного умертвінян тварин, тут зафіксовані й ініш порушення, котір нещодавно визнав суд 9про це згодом).

Що ж до роботи самого комунального підприємства «Центр поводження з тваринами» Харкова , то його функції та повноваження досить детально розписані на сайті. І деякі пункти цього переліку справді насторожують: «евтаназія незатребуваного потомства вуличних тварин (диких, агресивних і хворих)». Хоча за законодавством евтаназія допустима у крайніх випадках, а фахівці радять збирати спеціальну комісію для кожної конкретної ситуації.

Якщо для багатьох зоозахисників робота львівського комунального підприємства «Лев» є в багатьох аспектах показовим, то Харків вважає програму «вилову-стерилізації-повернення» (ВСП) неефективною – якраз на прикладі міста Лева, мовляв, агресивні тварини з вулиць все одно не зникають, а це небезпечно для містян.

На адресу самого КП «Центр поводження з тваринами» неодноразово лунали звинувачення про неналежні умови утримання тварин, фінансову непрозорість та зловживання з евтаназією. Якраз замість визнаної у всьому світі гуманної програми ВСП у місті віддавали перевагу умисному вбивству тварин.

ЩО ВИРІШИВ СУД?

Про порушення у харківському підприємстві заявляли у Київському еколого-культурному центрі. Однак дирекція харківського центру це заперечувала та подала позов до суду. «У своєму позові ми вимагаємо визнати недостовірною та спростувати інформацію, поширену КЕКЦ, а також стягнути з брехунів моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн., - коментувала у ФБ директорка центру Юлія Шаповалова. – Київський суд першої інстанції не захотів копирсатися в дійсних обставинах справи та очікувано пішов найпростішим шляхом, відмовивши у задоволенні позову комунального підприємства, визнавши оціночними судженнями фактичні твердження, що були оприлюднені КЕКЦ, та проігнорувавши основоположний конституційний принцип нашої держави, встановлений статтею 62 Конституції України, а саме презумпцію невинуватості. КЕКЦ прямо звинуватив наше підприємство у вчиненні злочинів, однак не підтвердив своїх слів вироками судів».

Однак і суд першої інстанції, й апеляційний позовні вимоги харківського центру відхилили. Звісно, підприємство може подати ще касаційну заяву, адже провини не визнає. Так, на фейсбук-сторінці КП «Центр поводження з тваринами» наголошується, що це «максимально відкрите підприємство Харкова, кожен містянин може ознайомитися з інформацією про нашу роботу на офіційному сайті https://animals.kharkov.ua/uk».

Однак відкритість ще не означає безпечність. «Наразі ми виграли апеляцію, якщо подадуть касацію, то будемо і тут захищатись, - зазначає керівник КЕКЦ Володимир Борейко. – Бо є реальні порушення, на їхній основі будемо вимагати відкриття судової справи. У суді треба довести, що є порушення, а потім від міської ради вимагати звільнення Шаповалої, бо поки нема доказів, директорка може сказати, а мене ж ніхто не судив, а мої звіти ніхто не чує і не бачить. Суд цінний тим, що  КП звинуватило нас у наклепі та брехні, а ми довели, що наша «брехня» ґрунтується на фактах та доказах, і ми їх показали суду. Суд визнав, що евтаназія проходить незаконно, що дійсно відбувається вилов тварин у південних регіонах, що Шаповалова собак отримує та ловить незаконно, не повідомляє про це місцевим органам влади, що дійсно 80% тварин піддається евтаназії, що це справді концтабір для тварин. Тобто суд довів, що діяльність цього центру відбувається із порушеннями українських законів. Також ця справа важлива тим, що давно зоозахисники не мали перемог, з останніх – це внесення лося до Червоної книги та заборона дельфінаріїв. Крім того, це показує, що можна воювати з Шаповаловою, бо вона у разі чого погрожує подавати позови в суд. Так було з місцевими ЗМІ. І, звісно ж, треба з такими серйозними противниками працювати системно та спільно. Бо зазвичай зооактивісти провели пікет і на цьому зупинилися. От по лосю ми вели кампанію три роки, провели близько 20 пікетів, низку зустрічей, було дві судові справи.  І тоді був позитивний результат».

«ЦЯ СПРАВА МАЄ СТРАТЕГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЗООСПІЛЬНОТИ»

Судовий процес між комунальним підприємством та громадською організацією теж виявився непростим. Як розповіла Галина Левіна, юристка ГО «Екоправо-Київ», справи такого характеру, коли звертаються публічні організації або публічні особи до громадських організацій і просять визнати порушення права на честь і гідність, порушення репутації, ще  й просять відшкодувати моральну шкоду,  від самого початку не можуть бути простими.

«Мало того, що громадська організація діє, щоб захищати суспільні інтереси, часто абсолютно безоплатно, тут вона зазнає такого удару. Такі справи непрості і під час розгляду в судах. Ця справа не була винятком. Було кілька судових засідань, вони були різні, і підготовчі зокрема, під час яких встановлювалися обставини справи. Тоді треба було КЕКЦ підготувати велику кількість матеріалів, щоб довести, що поширена інформація є такою, що ґрунтується на реальних підтверджених документах та фактах, - зазначає пані Галина. – Ця справа має стратегічне значення для зооспільноти та спільноти, яка захищає екологічні інтереси. Слід розуміти, що не варто боятися противника, але варто готуватися до критики, і важливо, щоб критика ґрунтувалася на фактичних матеріалах. Цей фактаж має бути десь задокументований. Один із найпоширеніших шляхів – отримання відповіді на публічні запити. Також це фото- та відеоматеріали».

Зважаючи на те, що комунальне підприємство «Центр поводження з тваринами» створено Харківською міською радою, «День» надіслав до міськради запит із проханням прокоментувати наступне: чи відомо міськраді про судовий позов КП «Центр поводження з тваринами» до Київського еколого-культурного центру (через поширення КЕКЦ інформації про порушення у «Центрі поводження з тваринами» та зокрема іменування комунального підприємства «концтабором для тварин»)? Чи планує міськрада проводити перевірки або службове розслідування КП, щоб з’ясувати, які тут умови для утримання та захисту безпритульних тварин?

У відповідь на наш запит надійшов лист за підписом директора департаменту діловодства міської ради О.В. Хохлова, що запит на інформацію буде розглянуто у порядку, встановленому законом України «Про звернення громадян». Тобто замість п’яти днів, упродовж яких зазвичай розглядають редакційні запити, нам доведеться чекати 30. Так чи інакше громадськість очікує на реакцію міської адміністрації та депутатів Харкова – чи бачать порушення у комунальному підприємстві. Бо відсутність реакції можна розцінювати як співучасть. 

Оскільки наразі реакції міської влади на проблеми притулку немає, то нема і підстав стверджувати, що в Україні все гаразд із захистом прав тварин. Підприємство працює за кошти платників податків, так само й посадовці, котрі б мали реагувати на зафіксовані і підтверджені  у даному випадку судом порушення. Ці ж самі посадовці формують основні напрямки розвитку міста та державну політику загалом. Виникає дисонанс – як можна розраховувати на підтримку та поширення гуманних цінностей, якщо заплющувати очі на очевидні негативні тенденції?

Володимир Борейко вважає, що харківська справа має налаштувати людей на перемогу і системну роботу, а чиновників – на активніші зміни у зоозахисному законодавстві. «До парламенту в комітет екології подано близько 10 зоозахисних законопроєктів, лише один з них пройшов перше читання. Усі досі розглядаються комітетом. Ми вважаємо, що керівництво ВРУ та комітет недостатньо звертає увагу на ситуацію із жорстоким поводженням з тваринами та законопроєкти, які ці проблеми мають вирішити, - додає Борейко. – Ідеться про законопроєкти 2351, про заборону дельфінаріїв, заборону тварин у цирках, про захист вовків та котів від мисливців, про заборону залучення дітей до полювання, про хутрові ферми, заборону фуа-гри, заборону притравочних станцій. Без зміни законодавства ми не зрушимо з місця».

КОМЕНТАРІ

«ПРОТИЗАКОННИМ МАСОВИМ ЗНИЩЕННЯМ ТВАРИН ЗАЙМАЮТЬСЯ НЕ ТІЛЬКИ ДОГХАНТЕРИ, А Й КОМУНАЛЬНИКИ»

Марина СУРКОВА, віцепрезидентка Асоціації зоозахисних організацій України:

- Як було підтверджено двома рішеннями суду, протизаконним масовим знищенням тварин в Україні займаються не тільки доґхантери, але й комунальники. Отже, додатковим питанням для подальшого аналізу є оцінка можливості відкриття кримінального провадження відносно КП «Центр поводження з тваринами» та його керівниці Юлії Цибульки (Шаповалової). Водночас непрозорість і негуманність роботи комунального підприємства Харкова не є поодиноким випадком. Деякі інші комунальні підприємства України також часто помічалися у неправомірних діях та жорстокому поводженні з тваринами.

Окремо київським комунальникам та міській владі столиці варто звернути увагу на численні зауваження до роботи КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини», яке працює непрозоро і без ефективної антикорупційної програми. Закликаю усіх представників зоогуманістичної спільноти України продовжувати обґрунтовану критику комунальних підприємств і легітимно вимагати оптимізації процесів піклування тваринами. З досвіду конструктивної критики зрозуміло, що раціональні зауваження з часом все ж таки мотивують посадовців краще поводитися з тваринами міста (хоча комунальники ніколи не визнають власних критичних помилок).

З метою повноцінного вирішення проблеми я закликаю народних депутатів України проголосувати за законопроєкт 2351, який у національному масштабі суттєво вплине на усунення кризи надмірності зоосадизму. На місцевому рівні питання про подальшу роботу КП «Центр поводження з тваринами» має бути ретельно вивчене, а його керівництво повинне відповісти за численні свідомі злодіяння. А поки міжнародна репутація України вкотре зазнає втрат через жорстокість до фауни, ми будемо знову і знову звертати увагу харківських можновладців на «острівець насилля» в найбільшому місті 50 паралелі північної широти.

«РЕКОМЕНДУЮ ПРОВЕСТИ ПОВНЕ, НЕЗАЛЕЖНЕ ТА ПРОЗОРЕ РОЗСЛІДУВАННЯ»

Марк РЕНДЕЛЛ, міжнародний експерт зі взаємозв’язку злочинів проти людей та проти тварин:

- Я колишній старший детектив поліції Великобританії і протягом останніх 10 років розслідую злочини проти тварин у різних куточках світу. Деякий час тому моє занепокоєння викликала ситуація в Харкові, коли аналізуючи матеріали у відкритому доступі та маючи доступ до певних конфіденційних джерел інформації, я дізнався про підхід до регулювання популяції бездомних тварин. У серпні 2019 року я відвідав Харків.

Виходячи з мого досвіду, рекомендую провести повне, незалежне та прозоре розслідування проблем діяльності муніципальних служб у сфері міської екосистеми на предмет дотримання українського законодавства стосовно добробуту тварин. Будь-яке об’єктивне розслідування повинне також враховувати контракти та фінансовий бік питання, оскільки поводження з безпритульними тваринами є джерелом доходів певних осіб. Для прикладу нагадаю, що нерідко жорстоке поводження з тваринами курується організованими злочинними угрупованнями, з чим я мав справу у Греції.

Україна — держава з молодою демократією, для чиновників та політиків якої має бути важлива довіра громадськості. Саме тому я закликаю адміністрацію та депутатів Харкова провести службове розслідування ситуації на підставі рішення українського суду щодо публічного іменування місцевого комунального підприємства «концтабором для тварин». Рішення суду – це не просто інформація, це критично важливі дані, які потребують відповідних заходів.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати